Створення Центру державно-приватного партнерства є однією із складовихІнвестиційної реформи, яка була зініційована президентом. В останні рокидержавно-приватне партнерство (ДПП) розглядається як одна з перспективних форм економічного співробітництва між владою і бізнесом. Таке ведення бізнесу вжепрактикується в Європі, Росії та Казахстані в деяких сферах економіки. Тацілком вдало. Такий досвід може стати показовим і для України.
В перспективі діяльність ДПП зможе надатисвоєрідний баланс сторін у реалізації будь-яких проектів, які залучають, якдержавні, так і приватні грошові ресурси. До того ж, обидві сторони партнерствазацікавлені в співпраці та успішному перебігу бізнесових подій. Требаконстатувати, що проекти ДПП набагато полегшують вихід на світові ринкикапіталів та залучають іноземні інвестиції в перспективні сектори економіки.
У такій формі співпраці з державою є багато позитивних аспектів, зокрема,держава забезпечує усі повноваження власника, може надавати певні податковіпільги, підтримувати бізнес матеріально. З свого боку, держава продовжуєконтролювати та регулювати бізнес.
На мою думку, проекти ДПП мають особливе значення на рівні місцевогосамоврядування, адже основне навантаження йде на реалізації проектів вобластях, які потребують інвестицій та перебудови. Головною проблемою, з якоюкожен день стикаються комуналькини, залишаться фінансування муніципальнихпроектів, правильніше сказати, його відсутність. Тому залучення приватногокапіталу до вирішення соціальних та економічних проблем допомогло би швидше іякісніше вирішити ці проблеми.
Як показує досвід розвинених країн, держава і приватні підприємства можуть співіснувати.Але, виникають питання: коли і чи треба приватизувати об’єкти комунальноївласності або шукати інші шляхи залучення ресурсів приватного сегменту. Багатопобоюються, що з приватизацією прийде і подорожчання послуг, і скороченняробочих місць.
Україна тільки встає на непростий шлях правової кваліфікації форм самедержавно-приватного партнерства. Чи готова держава бути і регулятором, так ізахисником прав та інтересів іншої сторони? Так чи інакше, Україна маємасштабний потенціал, щоб перейти на новий рівень співпраці держави таприватного сектору. Важливо, щоб враховувались інтереси обох сторін, правильнорозподілялись ризики та відповідальність. Поділ повноважень у питанняхвласності між партнерами стосується, більш за всього, права контролю над використаннямресурсів, права на дохід, на управління. Поєднання державної відповідальності перед суспільством та мобільностіта інноваційності приватного сектору, може мати дуже позитивну тенденцію.Проте, усе це можливо тільки після законодавчого урегулювання норм таобов’язків , які би не були «списані» з інших країн, а базувалися суто наукраїнській особливості ведення бізнесу між державою та приватнимипідприємствами.
