З 2006 року чилім занесений до Червоної книги,тому, знищувати водяний горіх суворо заборонено. Але, з іншого боку, існуючі вКиївському водосховищі зарості чиліму призводять до зменшеннярибопродуктивності у середньому на 400 тонн щорічно. Така ситуаціяспричинена тим, що чилім сповільнює розвиток фітопланктона і створює під собою«мертву» воду – там не живуть біоресурси та немає кислороду. Чилім затягує непрохідною масою природнінерестовища, чим не дає можливостей рибі для нересту.
Небезпека в Україні заключається в тому, щорослина дуже інтенсивно розростається. Один кущ водяного горіха дає від 5 до 10горішків, тож вже наступного року плантація чиліму збільшиться в 5-8 разів. Дотого ж, його насіння швидко переноситься вниз по Дніпру течією.
Після того, як водяний горіх неймовірнорозрісся, завдаючи шкоду водоймам, фактично всі країни викреслили його зі своїхЧервоних книг. Заповідним він залишився в Білорусі, Литві і Україні. В деякихкраїнах навчились продуктивно застосовувати насіння водяного горіха. Наприклад,в Китаї, Японії, Індії його використовують як загальнозміцнюючий засіб, вхарчовій та фармацевтичній промисловостях, адже чилім багатий на білок,вуглеводи, вітаміни, фенольні сполуки, мінеральні солі. Для прикладу, в Індіїчилімом харчуються 50% населення. В Україні переваги цієї рослини використовуватипоки що не навчилися.
, - говорить начальний Управління охорони,використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства вКиївській області – Литвиненко Вадим.
Тож наразі є необхідність розробитиЦентралізовану державну програму стосовно водного горіха та способів йогозастосування.
