Переключиться на мобильную версию

ФГВФО проти «Укрінкому»: фіктивна перемога всупереч КонституціїАктуально

Як Верховний суд забрав на себе функції Верховної Ради та вигадав відсутні норми законодавства.
ФГВФО проти «Укрінкому»: фіктивна перемога всупереч Конституції

12 лютого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив про «епохальне» рішення Великої палати Верховного суду, яке мало розв'язати проблему зомбі-банків. Суд постановив, що незаконно виведені з ринку банки не мають права на відродження як нові компанії без дозволу Національного банку. Не зважаючи на визнання введення адміністрації незаконним – ФГВФО може продовжити працювати у банку до окремого рішення регулятора. Проблема полягає у наступному: таких положень не існує у законодавстві. Тому постає питання про об'єктивність та мотивацію суддів, що виносять таке рішення.

Коротка передісторія питання

Наприкінці 2015 року Національний банк ухвалив рішення про визнання неплатоспроможним і про виведення з ринку ПАТ «Укрінбанк». Акціонери оскаржили рішення в суді, в результаті чого факт виведення банку з ринку, введення тимчасової адміністрації Фонду гарантування вкладів було визнано незаконним.

Улітку 2016 року, вже після відкликання Нацбанком банківської ліцензії, акціонери змінили назву установи, прибрали з переліку КВЕДів банківську діяльність і почали роботу як звичайна компанія під назвою «Українська інноваційна компанія» - «Укрінком». При цьому код ЄДРПОУ не змінився, таким чином, мова йде про одну й ту ж бізнес-одиницю. Велика палата Верховного суду визнала ці дії законними ще у 2018 році.

Фонд гарантування з рішенням про переформатування банку не погоджувався, оскільки втратив можливість управляти його активами. При цьому вкладникам, розміри депозитів яких не перевищували 200 тисяч гривень, Фонд стрімко виплатив близько 1,7 мільярда гривень. Проте, Верховний суд України підтримав «Укрінком». Компанія повернула в управління активи та відшкодувала вкладникам 200+ тисяч понад 1,4 мільярда гривень.

Протягом чотирьох років за судовими справами пильно стежили недобросовісні позичальники «Укрінбанка», які вирішили скористатися ситуацією і поставити під сумнів сам факт необхідності повертати кредити «новій» компанії.

Попри те, що законодавство не передбачає припинення зобов'язань за позиками в разі відкликання банківської ліцензії, позиція та обіцянки Фонду списати частину боргів при погашенні їх тимчасовій адміністрації – підбурювали діяти саме так.

Рішення Великої палати Верховного суду, про яке повідомив ФГВ напередодні, якраз і стосується саме такого спору. Спочатку сторонами виступали «Укрінбанк» та «Первомайський молочноконсервний комбінат». Поручителем «ПМК» виступила відома молочна компанія «Юрія» – «МК «Волошкове поле». Коли «ПМК» не змогла виконати своїх зобов'язань за кредитом, банк звернувся до суду за стягненням заборгованості з позичальника та поручителя. Загальна сума боргу – майже 60 млн грн. Після відкликання банківської ліцензії «Укрінком» передав права вимоги по кредиту фінансовій компанії «Інвест Ресурс». В результаті саме «Інвест Ресурс» і «Юрія» є сторонами спору.

Аргументи «Юрії» будувалися здебільшого на тому, що «Укрінком» не є правонаступником «Укрінбанку», тому повертати гроші не потрібно.

Яке рішення ухвалив Верховний суд?

Попри те, що ані Фонд гарантування, ані Нацбанк, ані «Укрінком» не були сторонами справи «Юрія» проти «Інвест Ресурсу», Велика палата Верховного суду ухвалила рішення, яке регулює саме їх взаємини.

Сухий залишок – справу направили на повторне слухання в суд першої інстанції. Однак, що набагато важливіше, судді постановили обов'язкові тепер для застосування іншими судами «висновки про застосування норм права», які Фонд, скоріш за все, і назвав епохальними.

Так, згідно з рішенням суду:

  • будь-які зміни до статуту банку, в тому числі по зміні його найменування, незалежно від знаходження банку під наглядом НБУ або в управлінні Фонду, можливі виключно після погодження з НБУ;

  • припинення банком банківської діяльності можливо тільки шляхом ліквідації за рішенням власників або виведення з ринку неплатоспроможного банку під контролем Фонду;

  • скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про введення тимчасової адміністрації або початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом;

  • фонд припиняє управління банком лише після рішення НБУ про визнання діяльності банка такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії та повернення банка під нагляд НБУ.

Цікаво, що формулюючи такі висновки, судді не послалися на жоден пункт законодавства. Причина проста: в законах про банки й систему гарантування вкладів таких норм немає. Велика палата, по суті, «винайшла» їх в цьому рішенні, взявши на себе функцію трактування законодавчої прогалини. Хоча його заповнення – виняткова функція парламенту, і «приміряти» на себе його роль – пряме порушення Конституції. Правова ж позиція по «Укрінкому» вже давно сформульована іншими судами з посиланнями на законодавство. Схоже, судді Великої палати навмисно проігнорували ті рішення.

Що не так з висновками суду?

По-перше, не зовсім зрозуміло, чому в «висновках про застосування норм права» згадується «банк». Адже «Укрінком» перестав бути банком з моменту, коли НБУ відкликав ліцензію, а акціонери виключили банківські послуги з переліку видів діяльності. Відповідно, на якій підставі небанківська установа повинна узгоджувати зміни у своєму статуті з НБУ – не зрозуміло. Окрім того, у висновках взагалі не вказано, до застосування якої саме з норм права в рамках конкретного спору вони стосуються.

По-друге, дивним виглядає припис не припиняти роботу тимчасової адміністрації навіть при наявності рішення суду про її незаконність. По суті, ВС наказує не виконувати це рішення, вказуючи, що визнане незаконним рішення все одно породжує правові наслідки. Однак, якщо суд визнав тимчасову адміністрацію поза законом, тобто вона взагалі не повинна була починати свою роботу, говорити про яку-небудь юрисдикцію Фонду гарантування тут взагалі не доводиться.

Крім того, в законодавстві немає поняття «автоматичного припинення» повноважень тимчасової адміністрації, тому з юридичної точки зору, взагалі не зрозуміло, що саме мав на увазі суд.

По-третє, і це, мабуть, найбільш абсурдний пункт, ВС своїм рішенням допускає повернення ліцензії «Укрінбанку» Нацбанком, і тільки після цього пропонує припиняти повноваження тимчасової адміністрації. Очевидно, суддів не збентежив той факт, що в законодавстві немає механізму повернення відкликаної ліцензії: визнання діяльності банку відповідної законодавству. Ті ж юридичні та фізичні особи лише можуть заново організувати банківську структуру і зробити запит у регулятора на нову ліцензію.

Важливо також зазначити, що у «висновках» немає ані слова власне про суть спору: як поводитися боржникам з кредиторами, які перестають бути банками? Адже це важливий аспект: за даними Фонду гарантування, на даний момент про незаконність виведення з ринку з ФВГ і НБУ судяться близько двох десятків банків. І не можна виключати, що частина з них після досягнення своїх цілей може піти шляхом «Укрінкому», реорганізувавшись в фінансову компанію без банківської ліцензії, але маючи всі законні права на стягнення боргів з позичальників.

Що буде далі?

Резонансне рішення Великої палати Верховного суду в справі (фактично) «Укрінкому» вже привернуло увагу юридичної спільноти. Зокрема, правознавці очікують на окремі думки тих 9 суддів палати, які проголосували проти абсурдного рішення, що було прийнято 11 голосами проти 9. Саме там можуть бути сформульовані додаткові аргументи, чому ВС не міг прийняти настільки суперечливий документ.

Очевидно, що правову оцінку такому рішенню, особливо в частині висновків про застосування норм права без посилань на законодавство і з вільним трактуванням відсутніх правових норм, повинен дати Конституційний суд, куди напевно звернеться сторона «Укрінкому». В першу чергу, це стосується власне права ВС заповнювати вакуум законодавства своїми трактуваннями всупереч відомому правовому принципу casus omissus pro omisso habendus est – якщо випадок [в законі] пропущений, потрібно вважати, що його пропущено навмисно [і не намагатися його додумати].

Також свою оцінку можуть дати авторитетні експертні інституції, наукові установи, на думку яких спирається судова система і вищий законодавчий орган. Адже саме на висновках експертів про допустимість перетворення банку у небанківську установу без залучення Нацбанку і будувалася в судах правова позиція «Укрінкому».

Втім, навіть якщо правова новація Верховного суду залишиться непоміченою з боку КСУ, Вищої ради правосуддя, експертного співтовариства, на неї явно відреагують інвестори. Адже негласне право найвищого судового органу на свій розсуд «розширювати межі» законодавчого поля і його тлумачення – це «судова реформа», від якої не врятує ніяка «інвестиційна няня».

Автор: Костянтин Хрустальов

Комментариев (0)
Оставляя комментарий, пожалуйста, помните о том, что содержание и тон Вашего сообщения могут задеть чувства реальных людей, непосредственно или косвенно имеющих отношение к данной новости. Пользователи, которые нарушают эти правила грубо или систематически, будут заблокированы.
Полная версия правил
Осталось 300 символов
Реклама
Реклама
Для удобства пользования сайтом используются Cookies. Подробнее здесь