Сергей Квит на онлайн конференции dengi.ua from dengiua on Vimeo.

 

Dengi.ua: Наше перше запитання, яке ми отримали два дні тому, було таке: «Кажуть, що корупції при вступі до Могилянки насправді немає. Чому ваш досвід не можна розповсюдити на інші вузи? І ще – де взяти кошти на контрактне навчання абітурієнту, в якого не досить заможні батьки?

Сергій Квіт: Насправді корупція – це проблема не лише морально-етичного характеру, але і соціальна, тому насправді неможливо поширити наш досвід на інші університети, не можна змінити цілу систему організації вищої освіти. На сьогоднішній день це просто неможливо. У нас немає корупції при вступі, у нас немає корупції взагалі в університеті, але це, я би сказав, майже одиничний випадок. Але треба розуміти, ми зараз маємо пост-радянську систему, яка не є чимось новим. Те, що ми кажемо, що вона перехідна, означає, що ми розвалили радянську систему і не побудували нічого нового. Ми зависли у міжчасі – і це велика проблема. Насправді, тут мої прогнози досить песимістичні. Нам треба змінити саму систему організації вищої освіти, треба створити якісні університети, які були б зацікавлені в конкурентній боротьбі на міжнародній арені. І тоді такі якісні університети самі моментально би подолали корупцію, тому що вони були б у ній не зацікавлені. А на сьогоднішній день те, що ми називаємо таким загальним терміном «корупція», входить в систему виживання українських університетів, тому це неможливо подолати.

А стосовно де взяти гроші абітурієнтам, я можу сказати, що в нашому університеті ми намагаємося підтримувати максимальний відсоток державного замовлення. У нас контрактна форма навчання складає 20-25% наших студентів. Це означає, що ми надаємо можливість більшій частині  наших студентів вчитись на державному замовленні. Треба просто вступити до нас на державне замовлення, іншого виходу на сьогоднішній день я не бачу. 

Dengi.ua: Наступне запитання, запитує дівчина: «Я навчалась у КПІ, і деякі мої одногрупники після успішного складання іспитів під час сесії легко змогли перевестись із контрактної форми навчання на бюджетну. Чи є така практика у Києво-Могилянській Академії та який відсоток студентів-контрактників змогли перевестись на бюджет?»

Сергій Квіт: Чесно кажучи, я просто не підраховував, скільки їх перевелося на бюджет, але така практика звичайно є. Єдине, я би хотів підкреслити, що у нас завжди діяла система різноманітних заохочень кращих студентів. Тобто, якщо ви, наприклад, є студентом-контрактником, і звільняється місце на державному замовленні, але ви ледве втримуєтесь на позиції студента, у вас є борги, наприклад, які ви не можете чомусь перескласти, то звичайно, що вам не вдасться перейти на державне замовлення. Тобто, ми переводимо, але для цього потрібно показати якийсь результат. У нас завжди конкуренція є, в будь-якій ситуації, у нас рейтингова система і при вступі, і при переведенні з контракту на державне замовлення, і ми переводимо завжди кращих. Тобто, будь хто – не може. Але така система працює, звичайно.

Dengi.ua: Наступне запитання: «Шановний пане, скажіть будь ласка, чи будуть в цьому році вступні іспити, які надає НаУКМА?»

Сергій Квіт: Ні, нажаль, в цьому році їх не буде, до цього доклав руку попередній наш міністр, Іван Олександрович Вакарчук, який дуже хворобливо ставився до багатьох особливостей Києво-Могилянської Академії і до тих особливостей, які зробили її провідним університетом України. І в цьому році нам було категорично заборонено проводити будь-які випробування. Я вважаю, що це абсолютно неправильно, але в цьому році ми нічого свого не проводимо.

Dengi.ua: Наступне запитання трішки провокативне: «Шановний Сергію Мироновичу! Чому в "університету-лідера за заробітними платами викладачам" не вистачає власне самих викладачів для якісного проведення навчального процесу?»

Сергій Квіт: Справа в тому, що тут у нас є невелике непорозуміння, тому що в вашому журналі були опубліковані університети, куди потрапила і Києво-Могилянська Академія, лідери по заробітним платням випускників, а не викладачів. Якраз ми не є лідерами по заробітним платням викладачів, навіть навпаки, лідери у нас – Національний Аграрний Університет, і Університет Тараса Шевченка, і Університет Політехнічний – там зарплати вдвічі більші, ніж у Києво-Могилянській Академії.

Але стосовно того, що у нас немає хороших викладачів – я з цим категорично не згодний, тому що вважаю, що ми маємо найкращих. І я можу такий приклад навести: з наступного навчального року у нас буде працювати на 11 докторів наук більше, ніж в цьому році. І це тільки тих, які захищені у нашій системі. Але у нас також працює велика кількість докторів і з західними дипломами. І кожного року ці формальні критерії якості викладацького складу у нас стають кращими і кращими.

Dengi.ua: Наступне запитання дуже конкретне:
Скажіть будь ласка , чи реально вступити до вашого вузу на факультет гуманітарних наук (філологія) на контракт з такими балами : українська мова та література - 191; англійська мова - 191,5; історія України - 175 і бал атестату - 190,5 ?

Сергій Квіт: Це дуже цікаве питання, тому що воно якраз показує, що абітурієнт або абітурієнтка не дуже орієнтується в сучасній системі вступу, яка є в Україні. По-перше, я приведу наші прохідні бали на минулий рік на деякі факультети, щоб ви мали уяву: фінанси і кредит – 592,9 бали, право – 592, культурологія - 591,7, політологія – 590, соціологія 583,8. Це – середній відсоток балів із трьох атестатів, які ми вимагаємо. Третя – англійська мова.

Стосовно контрактної форми навчання, неможливо сказати, який буде прохідний бал. І прохідний бал на державну форму ми можемо порахувати лише пост-фактум. Тому, що головне – це не він, коли ви вступаєте, а ваше місце в рейтингу. На контрактну форму навчання зарахування відбувається таким чином, що прохідного балу також ми не можемо визначити наперед. У нас ті, хто хочуть написати заяву на контрактну форму навчання, можуть написати її одразу, ми це беремо до уваги, і далі також дивимось за рейтингом. Так що на контрактну форму навчання насправді можуть потрапити люди з досить різними оцінками. Це залежить від конкурсу на спеціальність. Тому сказати, який прохідний бал на контракт – просто абсолютно неможливо. Може трапитися так, що в останній момент, коли ми вже маємо закривати вже наказ про зарахування, у нас готовий вже повністю перелік наших майбутніх студентів-контрактників, і ми, наприклад, дізнаємося, що хтось із них в останній момент вирішив залишитись, наприклад, у своєму рідному місті, в іншому університеті, звідки він походить. Звільняється це місце – і тому може з’явитися людина, яку ми попередньо навіть не розглядали. Тому тут є навіть якийсь елемент випадку .

Тому загальну пораду я би хотів дати нашим абітурієнтам. Спочатку ми оголошуємо список рекомендованих до вступу, потім протягом кількох днів ви повинні принести оригінали документів, якщо ви є в цьому списку. Якщо вас немає в ньому, то далі ми будемо проводити дозарахування, тому що жоден університет не одержує вчасно всі оригінали документів. Далі ми за рейтингом починаємо обдзвонювати наших абітурієнтів. І в цей момент не треба зникати. Буває так, що люди їдуть на море, за кордон, і потім повертаються і кажуть: «А чому ви нас не знайшли?». Бо ми не могли знайти. Тому якщо ви хочете стати нашим студентом, треба проявити організованість і ці кілька тижнів, скажімо, кінець липня – початок серпня, треба десь бути в межах досяжності, щоб ми вас просто не втратили, якщо ви маєте право вступити до нашого університету.

Бали не можуть бути виставлені наперед, тому що система наша рейтингова. Наприклад, у нас в минулому році найбільший конкурс був на культурології. Це означає, що найбільша кількість заяв була на культурологію. Разом з тим, вищі бали були на фінансах і кредиті і на праві, хоча там найменший був рейтинг. Це дуже ситуативно, і з року в рік це змінюється.

Dengi.ua: Дуже цікаве запитання: «Шановний Сергію Мироновичу, що буде із вступом наступного року, бо цього року, як видно, вступить немогилянське покоління зно-вників? Що чекатиме на Могилянку із цим поколінням, чи вона "спопситься", і чи будете вживати якихось заходів,аби перешкодити цьому? Дуже дякую!»

Сергій Квіт: Дякую, це дуже цікаве питання, воно нас дуже хвилює. В минулому році ми проводили наше тестування, хоча нам також Вакарчук заборонив це робити. Ми – державний університет, і не можемо робити щось незаконно, вся наша діяльність відбувається в рамках правил і законів України. Ми провели наше тестування, але ці бали не впливали на вступ минулого року, це був єдиний такий рік. А в цьому році ми навіть не проводимо тестування. З наступного року знову плануємо відновити нашу систему вступу повноформатно.

Але дійсно, ми маємо деякі проблеми із тими абітурієнтами, які не складали наші тести. Треба правильно зрозуміти, це – не погані абітурієнти. Якщо ми порівняємо наших студентів, які вступили в минулому році без наших тестів, а тільки з сертифікатами ЗНО, то в порівнянні з будь-якими університетами, в середньому цей контингент набагато сильніший, ніж в будь-якому іншому вузі. Але якщо ці люди не пройшли нашого відбору, це не зовсім наш традиційний контингент, тому що вони не подолали ще чогось, що повинні були подолати. І можливо навіть найкращі оцінки – не головне, що потрібне. Тому що ми висували і завжди висуваємо специфічні вимоги до наших студентів. Вони повинні мати спроможність вчитись у  нашому університеті, вони повинні мати психологічну мобільність. У нас своєрідна система навчання: людина сама формує свій навчальний план, вона сама розподіляє свій робочий час, вона дуже багато вибирає сама і повністю несе відповідальність за свій формат. У нас паралельно вона практично може отримати до п’яти різних освіт. Тому не кожен може в нас вчитися, і тільки категорія відмінників – не зовсім наш контингент.

Тому дійсно, ця проблема є, і ми відстоюємо нашу систему вступу. Я сподіваюсь, що у наступному році вона буде відновлена в повному форматі.

Dengi.ua: До речі, говорячи про самостійне планування, чи можна покладатися на молоду людину у віці 18 років, щоб вона спланувала собі навчання?

Сергій Квіт: Можна. Звичайно, якщо молода людина вже знайома з нашою системою, вона вступає і вона знає, що вона може, наприклад, стати членом однієї академічної групи, потім вибрати другу іноземну мову, стати членом другої академічної групи, потім обрати сертифікатну програму, стати членом третьої академічної групи, закінчити бакалаврську програму однієї спеціальності і вступати на магістерську іншої, на магістеріумі також обрати іншу сертифікатну програму, взяти участь у масі тренінгів, які у нас відбуваються… тобто, людина весь час собі щось вибирає. Але справа в тому, що вона дуже швидко зорієнтується у тому, що вона може, а що – ні. Тому що доба має всього 24 години. І цей здоровий практицизм, коли людина практично підходить до того, що їй потрібно(я кажу про наших студентів), виникає дуже швидко. Звичайно, хтось дуже важко адаптовується, але в принципі ця адаптація протягом кількох місяців відбувається, і людина може вибрати.

Там є інша проблема. Що є деякі спеціальності, які, на мою думку, не мають смислу на бакалаврських програмах. Наприклад, журналістика. Молода людина, яка закінчує школу і іде на бакалаврську програму журналістики, дійсно не уявляє собі, що це таке, не має досвіду професійного, не має досвіду особистого, немає ніякої гарантії, що вона дійсно стане журналістом. Тому що, щоб бути журналістом, треба бути принаймні цікавим для своєї аудиторії. Така зовсім молода людина знаходиться в зовсім іншому вимірі. І мені здається, наприклад, що бакалаврський рівень журналістики просто не потрібний. У нас є Могилянська Школа Журналістики, яка є дуже успішною, працює за хорошими британськими зразками. На магістерському рівні ми приймаємо тих випускників бакалаврських програм (це можуть бути біологи, соціологи, математики, історики… ), які вже стали журналістами. І тому 100%  наших випускників – це ті, хто ідуть у журналістику. Такого роду речі можуть не бути зрозумілими молодим людям, тому може бути робота вхолосту.

А от щодо вибору, вони адаптовуються дуже швидко і цілком нормально.

Dengi.ua: А чи немає ризику, що студент піде шляхом найменшого опору? Вибере собі найбільш просту программу, наприклад.

Сергій Квіт: Такого практично немає. Ми багато відраховуємо з університету і аналізували, чому відбуваються ці відрахування. Як правило, більшість випадків – це люди собі знаходять хорошу роботу і не можуть розриватися між нею і університетом. Тоді ми кажемо: «Ви підіть попрацюйте, а буде потрібно вчитися – повертайтесь».

Dengi.ua: На яких засадах людина може піти попрацювати?

Сергій Квіт: Є в нас випадки, що людина повертається. Був такий випадок, що від того часу, коли людина вступила і до того, як завершила своє навчання, пройшло дев’ять років.

Dengi.ua: Чи повинна ця людина знову складати іспит?

Сергій Квіт: Це залежить від того, на яких засадах вона була відрахована. Якщо це були, наприклад, суцільні двійки – це одна справа, якщо людина склала сесію – це інша справа. Але вони мають право помилитися.

Dengi.ua:  Наступне запитання російською мовою. «Добрый день. Скажите, сколько бюджетных (бесплатных) мест, финансируемых государством, отводится для вступающих в этом году? Спасибо»

Сергій Квіт: Це дуже болюче питання. Насправді на сьогоднішній день ми ще не маємо державного замовлення, тобто, того переліку місць на різні спеціальності, які би ми взяли. Це відбувається в останній момент. В минулому році була велика затримка, я думаю, і в цьому буде. І тут, до речі, ми не ображаємось на органи державної влади, тому що ситуація економічно складна, і для того, щоб Міністерство Освіти могло оприлюднити кількість місць державного замовлення, воно повинно погодити їх з Міністерством Економіки, Міністерством Фінансів… Це залежить від цілого уряду, від бюджету. На сьогоднішній день ми ще не знаємо обсяг державного замовлення.

Dengi.ua: «Шановний Сергію Мироновичу, розкажіть, будь ласка, цьогорічним абітурієнтам про специфічні форми навчання, які пропонує Могиляка для тих, хто не набрав достатньо балів – студенти резерву та вільні слухачі. Вдячна за відповідь!»

Сергій Квіт: Це не зовсім так. У нас є категорія вільних слухачів, але вона практично втрачає свою актуальність для нас, тому що змінюється ситуація. Вільних слухачів ми набирали раніше більше, і я не знаю, чи будемо взагалі їх набирати у цьому році, можливо тільки на якісь окремі спеціальності. Ми їх набирали для того, щоб коли ми здійснюємо відсів, особливо під час першої сесії, звільняються місця, і щоб вони не «гуляли», ми їх заповнюємо цими вільними слухачами. Я би не радив абітурієнтам в цьому році розраховувати на якісь додаткові категорії. Такі, як вільні слухачі. Краще вступайте, беріть участь у наших конкурсах, вони чисті і прозорі, інформація вся відкрита. Додаткові категорії – не вихід із ситуації. Абсолютно.

Dengi.ua: Наступне питання вже більш конкретне, про бюджетні місця на економічному та фінансовому факультетах, чи буде бюджет на маркетингу – також запитання.

Сергій Квіт: На маркетинг у нас були бюджетні місця в позаминулому році, в минулому році нам їх скасували. В цьому році ми давали запит на бюджетні місця, і досі, як я вже сказав, не одержали відповіді. Ми розраховуємо, що вони будуть.

Але я хотів би таку річ сказати. Я був на підсумковій колегії Міністерства Освіти у Харкові, і там був дуже цікавий виступ Міністру Освіти Криму в обговоренні щодо державного замовлення. І в нього була дуже цікава пропозиція. Він каже: «Давайте ми з’ясуємо перелік університетів, куди найбільше хочуть вступити і вступають наші випускники. І саме цим університетам треба в першу чергу дати державне замовлення. А інші – вже як вийде.» Я думаю, що ця ідея має смисл, тому що, наприклад, якщо взяти таку спеціальність, як маркетинг, то вона була визначена кращою в КМА і кращою в Україні. Це означає, що за нормальною логікою, якраз наш університет повинен мати державне замовлення. Тому я сподіваюсь, що ми будемо його, але на сьогоднішній день ще немає відповіді від Держави.

Dengi.ua: Є ще таке запитання: «Я студент 5-го курсу КПІ. Скажіть будь-ласка чи можливо паралельно навчатися в Вашому вузі на заочній чи вечірній формі (з економічного напряму), на який курс можливо поступити і які документи для цього потрібно подати?»

Сергій Квіт: Нажаль, це неможливо, тому що в нас немає заочної чи вечірньої форми освіти, тому що ми вважаємо, що це – взагалі не освіта. Тому навіть не намагаємося їх запровадити, хоча я повинен відзначити, для всіх університетів це – дуже суттєве джерело надходжень, через заочників. Дбаючи про якість нашого диплому, ми взагалі цим не замаємося, і у нас немає ні вечірньої, ні заочної форми, нажаль.

Dengi.ua: Наступне запитання дуже специфічне і пов’язане з нашим рейтингом. Про те, що будет відбуватись зі студентом після його випуску «Скажіть, будь ласка, чи є у "Могилянки" програми по співпраці із роботодавцями та міжнародні програми із навчання?»

Сергій Квіт: Звичайно. І якраз цим і відрізняється наш університет, цим він сильний. КМА – перший університет в Україні, який відкрив job-центр, який протягом року проводить різноманітні тренінги для  наших студентів, наприклад, як пройти співбесіду при вступі на роботу, як заповнити анкету. Тобто, різноманітні комунікаційні тренінги. Ми проводимо ярмарки кар’єр щороку, і є десятки, а можливо - і сотні фірм, які орієнтуються тільки на наш університет, на наших випускників. Коли ми проводимо ці ярмарки, вони приїздять, ставлять свої стенди і заохочують наших студентів і випускників на роботу. Це і українські, і міжнародні компанії, і державні установи, які завжди раді нашим випускникам. Ми дуже активно ведемо роботу з роботодавцями. І це принципово для нас. Я би сказав, що люди, які мають диплом КМА, не мають, як правило, проблем з роботою. Хоча студенти бувають різні.

Але тут треба ще відзначити, що є така тенденція, що різноманітні компанії, коли вони шукають собі фахівців, не завжди орієнтуються саме на профіль диплому. Тобто, є велика кількість наших випускників, які стали бізнесменами, які є не економістами чи юристами, а мають диплом філософа. Тобто, диплом в наш час, нажаль, просто орієнтується просто на диплом університету, в другу чергу вже дивлячись на те, яка там спеціальність.

І стосовно міжнародних програм – у нас є дуже хороший відділ міжнародного співробітництва, який надає дуже багато інформації студентам і викладачам, і велика кількість наших студентів проходить різноманітні стажування і навчання в західних університетах також. Це ми заохочуємо, в західній системі це називається мобільність, і вона повинна збільшуватися: якщо ця мобільність знаходиться на належному рівні, це сприяє підвищенню якості освіти в університеті, підвищенню кваліфікації тих людей, які беруть участь у цьому обміні.

Але тут треба зазначити, що англійська мова – це дуже важлива справа, і сама по собі вона тягне на статус реформи вищої освіти. Тобто, в КМА дві робочі мови – українська та англійська, і, мені здається, так повинно бути в усіх університетах, тому що без англійської мови немає розвитку науки, мобільності, є лише якась самоізоляція. Тому я би радив всім звернути увагу на англійську мову.

Dengi.ua: Далі є запитання також про прохідні бали про політологію, соціологію та історію.

Сергій Квіт: В минулому році політологія – 590, соціологія – 583,8, історію, нажаль, не виписав.

Dengi.ua: Наступне запитання таке: «Шановний Сергію Мироновичу! Чи мають випускники Києво-Могилянського колегіуму пільги при вступі і яка максимальна кількість контрактних місць в цьому році на спеціальність соціологія, політологія? Дякую.»

Сергій Квіт: Ми маємо 14 колегіумів. Є в Україні, один з них знаходиться в Грузії в Тбілісі. Раніше вони мали пільги. Я маю на увазі, найкращий випускник за рішенням педагогічної ради рекомендувався до вступу до нас і повинен був набрати не нижче, ніж певну кількість балів. Такі пільги були, але на сьогоднішній день їх немає. І пільг взагалі немає, таких, які були би пов’язані, наприклад, із доуніверситетською підготовкою. Є іншого роду пільги, і ви про  них знаєте. Поза конкурсом ми приймаємо ветеранів війни і дітей тих ветеранів війни, які загинули, сиріт, інвалідів 1-2 групи, чорнобильців і т. ін. Перелік можна знайти в наших правилах вступу на цей рік. Інших пільг немає.

Dengi.ua: «Чи є можливість забезпечення всіх бажаючих іногородніх студентів гуртожитком?»

Сергій Квіт: Гуртожитки в нас є, але нажаль, на сьогоднішній день ми не маємо можливості забезпечити всіх наших абітурієнтів, які потребують гуртожиток. Я вважаю це взагалі, можливо, найбільшою нашою проблемою на сьогоднішній день. Це треба зрозуміти, тому що КМА не мала радянської історії, ми відродили Академію в 92 році, і в нас не було жодного гуртожитку, і від держави ми не одержали жодного, на відміну від інших університетів. Ті гуртожитки, які ми маємо, ми або самі побудували або придбали. Ми не мали жодної лабораторії, не мали нічого.

Тому така ситуація є відголоском того, що ми все будували з нуля на початку 90-х років. Поки що, нажаль, всіх не забезпечуємо, але забезпечуємо. Єдине, що я можу сказати, що першокурсники в цьому році будуть забезпечені всі. Тому що ми змінили політику нашого університету, і це було рішення наших факультетів про те, що першокурсників ми будемо забезпечувати в першу чергу, а ті наші студенти, які вже навчаються в КМА, які вже знають Київ, мають роботу і якийсь досвід, їм вже якимось чином легше знайти житло.

Dengi.ua: «Скажіть, будь ласка, яка перспектива відкриття маґістерської програми з маркетингу?»

Сергій Квіт: Нормальна перспектива. Просто для цього ми повинні ще зробити випуск бакалаврської програми (його ще не було). За нашими правилами, спочатку одержується ліцензія на бакалаврську програму, потім, коли відбувається перший випуск, відбувається акредитація цієї програми, і потім ми повинні ліцензувати магістерську програму. Тобто, ми будемо відкривати магістерську програму з маркетингу також.

Dengi.ua: Таке дуже цікаве запитання: «Скажіть, будь ласка, яка причина пожежі в деканаті ФПвН і чи було приміщення застраховане.»

Сергій Квіт: Не було воно застраховане, тому що це – маленька кімнатка, де сидить методист, там практично немає ніяких документів і десь опів на п’яту ранку позавчора спрацювала сигналізація. Очевидно, причиною був мережний принтер: вночі стався стрибок напруги в мережі, виникла невелика пожежа, її загасили, і зараз ми робимо експертизу, як це все було. Там нічого суттєвого не постраждало і нічого страшного немає. Стіни не страхуються.

Dengi.ua: Ще два запитання про пожежу: хто підпалив цікво.

Сергій Квіт: Ніхто не підпалив, тому що наші корпуси на ніч закриваються і всі кабінети закриваються. Все було закрито, і коли спрацювала пожежна сигналізація, то і корпус був закритий, і сама кімнатка була закрита.

Dengi.ua: Далі запитання «Хто буде деканом Факультету Соціальних Наук іСоціальних Технологій замість Оксамитної в наступному році?»

Сергій Квіт: Я колись був деканом цього факультету. Теперішній наш декан Оксамитна Світлана Миколаївна йде у творчу відпустку для завершення і захисту своєї докторської дисертації. В такому випадку ми дійсно будемо призначати нового декана на наступний рік. Але зараз я ще не можу сказати, хто це буде, будемо ще консультуватися. Але цей хтось буде з цього факультету.

Dengi.ua: Наступне запитання російською: «Какая средняя заработная плата профессора в вашем ВУЗе? И какова средняя годовая цена контракта на обучение на самом престижном факультете?»

Сергій Квіт: Щодо середньої зарплати, я вже сказав, що в КМА не найвищі зарплати, вони такі, як в більшості університетів, окрім, здається, трьох чи п’яти, де зарплата вдвічі більша. Середня ставка нашого професорсько-викладацького складу – до 3000 грн. Інша річ – що у нас є своя політика щодо доплати, але середня зарплатня така, і це зовсім небагато. І це те, що пропонує нам держава, і далі держава каже: «А тепер університет як хоче, нехай розвивається і нехай виживає». Найменше ми одержали від держави, здається, у 94-му році, біля 12% від наших потреб, найбільше, здається, був 2008 рік, до 40% наших потреб. Ви бачите, що КМА, не зважаючи на те, що ми розвиваємося дуже швидко і стали одним з найкращих університетів України, маємо дуже багато матеріальних проблем. І тільки тому, що ми працюємо і крутимося досить активно, маємо прогресивні форми роботи, маємо багато тих, хто нас підтримує, ми можемо розвиватися. Але об’єктивно для цього немає ніяких умов.

Можу навести приклад. Я питав мого хорошого друга, який є американським професором, як би американці виходили би з ситуації, коли такий дефіцит бюджету. Він мені сказав: «Не морочте собі голови. Американці би просто розпустили би цей університет, тому що немає смислу зв’язуватися з таким збитковим підприємством». Але я вважаю, що університет – це не лише підприємство, де хтось щось заробляє, де можна розвивати якісь проекти, які могли би приносити кошти. Але університет – це основа для розвитку всього суспільства. Такий термін, як «суспільство знань» - це не демагогія і не риторика. Весь західний світ ставить собі в основу свого розвитку саме університети, тому що вони виробляють якісно нові знання, які розвивають національну економіку, суспільство і які дають надію на те, що буде взагалі якийсь позитивний розвиток цього світу в глобальному масштабі.

На сьогоднішній день перед нашими університетами не ставиться завдання інноваційного розвитку цілого суспільства і національної економіки. Чомусь ще з радянських часів вважається, що в університеті тільки хтось когось чомусь навчає. Це велика помилка. Університети – це розвиток науки, цілого суспільства, а навчальний процес розвивається навколо наукових досліджень. Тобто, наука – це завдання номер один для університету, це треба пам’ятати. Якщо виставляти для університету правильні пріоритети, він може розвиватися навіть в наших умовах, які для вищої освіти є вкрай несприятливими.

 Dengi.ua: Наступне запитання також щодо пожежі, але такого плану: «Чому університету офіційно та оперативно не коментує такі надзвичайні події, зокрема беручи до уваги, що ширяться чутки про знищення цінних звітних документів, дипломів, заліковок? Все це означає чорний піар університету. Хто відповідатиме за пожежу? Чи знову це зійде з рук декану А. Мелешевичу лише тому, що його нема на робочому місці (ніде такого нема на нормальних факультетах нема, щоб декана традиційно й систематично не було на робочому місці). Які заходи ви плануєте вживати щоб не повторилося подібного?»

Сергій Квіт: Я думаю, це дуже хворобливе питання, людина якось занадто переймається. Ми не повинні давати прес-релізи про те, що ми маємо проблеми з однією кімнатою, де сидить одна людина. Там не було ніяких дипломів, тому що дипломи ми вручили. Там не зберігається ніяких заліковок, немає практично нічого такого цінного, тому я не вважаю це взагалі надзвичайною подією. Це був такий факт, і ніхто від цього не гарантований. Багато є таких питань, з якими ми стикаємося поза меж нашого університету, тому що стрибки напруги час від часу бувають, це не від нас залежить, і техніка може виходити з ладу, і таке інше. Я не вважаю це якоюсь великою трагедією.

Dengi.ua: Чи є десь на сайті Академії інформація по прохідним балам минулому року. 

Сергій Квіт: Принаймні ми відразу виставляємо вчасно цю інформацію. По минулому року я боюсь, що ми могли змінити це. Але ця інформація не є секретною. Тому, коли я звертаюсь до тих наших чи абітурієнтів, чи батьків, хто задавав це питання, коли ви будете приносити документи, ви можете про це спитати в приймальній комісії і отримати відповідь.

Я думаю, що не потрібно планувати вступ до якихось університетів, враховуючи ці прохідні бали, тому що вони робляться пост-фактум. Якщо ви хочете вступати до нашого університету, то передусім я сподіваюсь, що ви хочете стати студентом саме КМА, ми саме на таких чекаємо. Якщо ви думаєте, що ви – саме та людина, то подавайте документи. Ви можете подати ще в кілька університетів, є таке правило, і не чекайте результатів. Бо тут уже ваша роль пасивна, головне – це було написати тести Зовнішнього Незалежного Оцінювання.

Dengi.ua: Наступне запитання: «Cкажите какова средняя стоимость обучения в ВУЗе в этом году? Можно ли оформить кредит или рассрочку на оплату обучения»

Сергій Квіт: Вартість в порівнянні з минулим роком тільки на право у нас, здається, найбільша. Тому що кожного року ми переглядаємо ці ціни. На право ми їх не змінили, це була 31 тисяча. В цьому році на деякі спеціальності ми не індексували наші ціни, тобто, навіть на відсоток інфляції. З одного боку я вважаю, що хороша освіта повинна бути дорогою, це принципово. З іншого боку, як я вже казав, ми маємо специфічну соціальну політику, тобто, у нас найбільший відсоток бюджетних місць в університеті. Але ті, що контрактні місця, дійсно, можливо. дорожчі, ніж в інших університетах. Але все ж таки ми хочемо відбирати найкращих, а не тих, хто може заплатити. Це різні речі. Хоча іноді і в багатих сім’ях є люди, які дуже добре вчаться, і талановиті. Тут не може бути таких чітких відмінностей.

В цьому році ми дещо послабили ціновий бар’єр. Але на різні спеціальності – по різному, тому я просто закликаю, щоб ви подивилися наш сайт, і там вся ця інформація у рубриці «абітурієнту», де є всі ціни.

Dengi.ua: Наступне запитання дуже цікаве. Вас просять назвати п’ять найкращих вузів України.

Сергій Квіт: Я, можливо, не дуже орієнтуюсь у тих вузах, що мають якесь спеціальне призначення, звужений фах, але серед університетів більш відомих я, звичайно, назвав би Університет Тараса Шевченка, Київський Політехнічний Інститут, безумовно, Харківський Національний Університет імені Каразіна, Чернівецький Національний Університет, Львівський Національний Університет. Зверніть увагу, я називаю як правило вузи, які вже мають історію, тому що для університету дуже важливо мати свою історію і традиції.

Ще можна назвати багато інших. В Харкові багато прекрасних технічних університетів, і в Дніпропетровську, це Національний Гірничий, і в Донецьку Національний Університет. Але я би звернув увагу ще на один університет, який я вважаю дуже хорошим, це – невеликий університет, приватний. Вірніше, не приватний, але не державний. Це – Український Католицький Університет, який дуже оригінальний, який, як і КМА має відносно невелику кількість студентів, має гуманітарний профіль. Серед недержавних я також би назвав Київський Університет Економіки і Права «Крок», це також наші хороші партнери.

Україна має хороші університети, якщо ми їх порівнюємо в своєму колі, але нажаль, вона не має університетів, які могли би бути конкурентоздатними на глобальному ринку, і тут є цілком об’єктивні причини. Я би назвав серед цих причин, по-перше, те, що в українських університетах слід зробити структурні зміни, у нас досі наука і освіта розділені, я вже про це говорив. У  нас є система економічних інститутів, яка існує окремо, і університетська система окремо. Це повний абсурд, ці системи треба інтегрувати, і тоді ми змінимо структуру в університеті. І, відповідно, як наслідок, ми змінимо інфраструктуру наукових досліджень. Але, можливо, перше, що треба зробити – це запровадити університетську автономію. Кожен університет повинен відповідати сам за себе, бути конкурентоздатним. На сьогоднішній день автономії немає, і це дико і ненормально. Ну, і англійська мова – я вже про це говорив.

Dengi.ua: Наступне запитання: «Чи правда, що магістерська програма Зв'язків з громадськістю, яка відкривається цього року, буде лише на контрактній основі?»

Сергій Квіт: Я думаю, що можливо так і буде в цьому році. Тут є свої певні суб’єктивні причини. Нічого страшного в цьому немає. У нас в цьому році буде відкриватися не лише програма з PR-ом, буде відкриватися, наприклад, така програма, як Public Administration, цілком західного стилю.

Dengi.ua: «Після закінчення яких спеціальностей-бакалавра можна вступити на магістерську прорграму "журналістика"?»

Сергій Квіт: На магістерську програму журналістики, як я вже говорив, можна вступити з будь-якої бакалаврської програми, тому що це наша концепція, і саме під таку концепцію ми здобули ліцензію свого часу, доводили дуже довго, залучали до цього журналістську громадськість.

У нас найкраща школа журналістики не лише, тому що наші найближчі партнери, які допомагали її розвивати – це британці й американці, але й тому, що ми маємо дуже хороше обладнання, нас підтримує Благодійний Фонд Рената Ахметова, і ми маємо ще таку спеціальну програму для журналістів Digital Future Journalism. Це дуже цікава програма, вона єдина в Україні, я боюсь, що навіть єдина в цілій Єворопі. Десь 80% викладачів у нас – з західних університетів, це ті, хто написали перші книжки про нові медіа, тобто, про блоги, про сайти і таке інше. Так що це надзвичайно оригінальна програма, і я закликаю не лише наших випускників бакалаврських програм, але є в нас спеціальна програма для журналістів.

Dengi.ua: Запитання висловила занепокоєна абітурієнтка юридичного факультету, і питає, чи дійсно слід готуватися до неочікуваних вступних випробувань у дні прийняття документів, чи це лише безпідставні розмови.

Сергій Квіт: Юридичний факультет у нас називається Правничий факультет, і він також найкращий в Україні, у нас є свої критерії, ці критерії мають в основному міжнародний характер. В усьому світі команди студентів юридичних факультетів беруть участь у різноманітних змаганнях, які відбуваються в різних форматах (судових засідань і т.ін.). Найпрестижніші змагання відбуваються в Сполучених і в Британії. Команди нашого університету беруть участь і вони входять в перелік 14 кращих команд світу. У нас працюють викладачі не лише наші, а також і зі США, з Німеччини, багатьох інших країн. Серед наших викладачів я можу назвати таких відомих професорів, як Козюбра, всі юристи його дуже добре знають, з наступного року на повну ставку до нас приходить професор Василенко, є і інші професори. У нас невеликий, але дуже солідний факультет, але зарахування відбувається на тих же підставах, як і на всі інші факультети. Тому що ми – університет, який існує в легальному полі, і ми організуємо вступну основу так, як від нас вимагає Держава і Міністерство Освіти.

Dengi.ua: Ще є два запитання про те, як ви оцінюєте ефективність могилянської триместрової системи і питання, чи буде застосовуватися семестрова система.

Сергій Квіт: Ні, у нас є наша система, триместрова. В минулому навчальному році, який закінчився, ми її дещо модернізували. Вона стала більш гнучкою, і бальна структурна одиниця в КМА все ж таки - це кафедра, тому що кафедра є випусковою в нас. Наприклад, Природничий факультет включає в себе кафедри Хімії, Біології, Екології, Фізики. А в інших університетах це – цілі факультети. Наша нова система дає можливість кожній кафедрі легше організувати навчальний процес. Але в принципі, по своїй суті, вона була і лишається триместровою.

Коли говорять про двосиместровість, мають на увазі передусім, що ці два семестри є однаковими. У нас цього немає. У нас є три триместри. Або, якщо це на окремих кафедрах виходять два семестри, це означає просто, що знімається бар’єр однієї сесії. Але це – в певних випадках, якщо в цьому є доцільність.

Триместрова система показала себе добре з багатьох позицій: вона є гнучкою, наші студенти мають тиждень самостійної роботи, чого не мають, можливо, студенти інших університетів. Це потрібно, щоб студентам зручніше було планувати свій навчальний процес. Є і деякі інші речі, пов’язані з цим. Коли, наприклад, студентам треба їхати перед Новим Роком додому, чи після Нового Року, ми на ці речі також зважаємо.

Тобто, гнучкість навчального процесу відбувається не лише на рівні всього університету, а і на рівні кафедр. І взагалі, ми намагаємося, щоб у нас відбувалась автономізація, децентралізація багатьох аспектів нашого життя. Наприклад, у нас дуже активне студентське життя, існує біля 28 студентських організацій, студентські медіа є, і ми не контролюємо їх в щоденній діяльності. І так само ми намагаємось, щоб кожен підрозділ  брав на себе власну відповідальність, кафедрі часто видніше, як організувати графік навчального процесу.

Dengi.ua: У нас залишилося три питання. Ось одне з них: «Підкажіть будт ласка, чи є при Наукма можливість отримати другу вищу освіту чи піти навчатись на аспірантну програму, маючи диплом іншого вузу?»

Сергій Квіт: Звичайно, можна. Що дозволяє законодавство, все можна організувати у КМА.

Dengi.ua: «Какие практические занятия проходят студенты экономического факультета? Проходят ли они стажировку в банках, страховых компаниях?»

Сергій Квіт: Проходять, і стажування дуже цікаві.

Dengi.ua: «Як вплине політика сучасного міністерства освіти на навчальний процес в могилянці?»

Сергій Квіт: Ніяк не вплине. Ми почуваємо себе вільним, незалежним університетом. Зверніть увагу, всі інновації, які відбулися в українській освіті після 91 року – все це прийшло з Могилянки. Це – перші бакалаврські програми, перші магістерські програми, докторські. Зараз у нас є Докторська Школа з першими PHD-програмами, тільки в нашому університеті це є. Незалежне оцінювання, яке запроваджене було не зовсім коректно, тому що треба було більше дослухатися до могилянського досвіду (ми почали вступне тестування), але я думаю, що воно також буде розвиватися успішно в Україні. Ми адаптуємо хороші світові зразки в українських реаліях і ми показуємо, як можна успішно працювати, і розвиватися, і конкурувати навіть в наших умовах.