Українські атаки в акваторії Азовського моря, в результаті яких за останні дев'ять днів під удар потрапили понад сто російських суден, суттєво ускладнили роботу портів Азов і Тамань. Саме через ці гавані здійснювався експорт мільйонів тонн російського зерна. За оцінкою керуючого партнера «АгроТренд» Миколи Личева, через зазначені порти проходить близько 15% російського експорту зернових, а також від 17% до 21% поставок рослинних олій за кордон. Проце повідомляють Dengi.ua з посиланням на The Moscow Times.

У свою чергу аналітики «Совекона» вважають, що їхня частка може сягати 25% сукупного експорту зерна та соняшникової олії. Через мілководні порти, розташовані за Керченською протокою, ведеться торгівля з країнами Близького Сходу, зокрема з Туреччиною, яка закуповує майже кожну п’яту тонну російського зерна.

Читайте також: Удари по нафтовій галузі РФ: чи здатний дефіцит дизельного палива змінити плани Кремля

Видання зазначає, що, як повідомляли джерела Reuters, наприкінці минулого тижня російська влада повідомила судноплавні компанії про тимчасове припинення прийому заявок на прохід через Керченську протоку, що з’єднує Азовське та Чорне моря. Уже у вівторок міністерство транспорту та міністерство сільського господарства Ростовської області заявили про пошук альтернативних маршрутів для експорту зерна, оскільки жнивна кампанія вже розпочалася.

Крім того, експерти Інституту кон’юнктури аграрного ринку (ІКАР) прогнозують, що через пізній початок збору врожаю та проблеми з логістикою липневий експорт зерна виявиться приблизно на 20% нижчим за очікуваний рівень — близько 2 млн тонн замість запланованих 2,5 млн тонн. Частину обсягів можна перенаправити через глибоководні порти, здатні щомісяця відправляти 4–4,5 млн тонн продукції. За словами генерального директора «Совекона» Андрія Сізова, цього обсягу вистачить для липня, проте в серпні, коли експорт традиційно досягає максимуму, потреби зростають до 5–6,5 млн тонн на місяць.

Також Микола Личев зазначає, що перебудовувати експортні ланцюги доведеться «з коліс» — у розпал сезону, на тлі пізнього збору врожаю та паливної кризи. На його думку, це «майже нереальне завдання». Експерт також вважає, що без державної підтримки компаніям буде складно покрити витрати на залізничні перевезення та супутні витрати, включаючи платежі за системою «Платон». Крім того, залишається відкритим питання, чи мають РЖД достатню кількість додаткових вагонів для перевезення зерна.

Крім того, як повідомляли Dengi.ua, світові ціни на пшеницю різко підскочили після атак України на російські НПЗ і порти.

Водночас, як писали Dengi.ua, країни Євросоюзу різко збільшили закупівлі російського скрапленого природного газу.