Світові процеси впливають на Україну та її зовнішню торгівлю. Підглянути, що буде завтра, можна було наприкінці жовтня в Белфасті, де проходив щорічний світовий молочний саміт, організований FIL/IDF (International Dairy Federation - Міжнародна Молочна Федерація, об'єднує в собі молочні асоціації та спілки з 75 країн).
Читай також: Ще не межа: як підвищаться ціни на їжу до Нового року - інфографіка
Белфаст (Північна Ірландія, Об'єднане Королівство) був обраний не випадково - Брексіт. Велика Британія - імпортозалежна молочна країна, наразі дефіцит становить близько 16%, його покривають поставками молочних продуктів переважно з Республіки Ірландія та Франції. Спікери моделювали ситуацію повної заборони імпорту: згідно з їхніми розрахунками, такий сценарій Брекзиту може створити більш плачевні наслідки для світового молочного бізнесу, ніж російське продуктове ембарго.
Обмежувальна політика президента США Трампа, яка створила ризики торговельних молочних відносин з Мексикою, ЄС і Канадою, і навпаки, "відкриті" пропозиції Японії та Нової Зеландії також активно обговорювалися і прораховувалися цього разу на саміті.
Ще однією яскравою темою була загроза для молочної промисловості з боку "несправжнього" рослинного молока. Соєве, кокосове, рисове, рисове, мигдальне молоко - заполонили полиці як європейських магазинів (від Португалії до Литви), так і американських.
Геополітичні зрушення, зміна споживчих уподобань, збільшення виробництва молока найближчими роками (особливо в ЄС і США), попит з боку Китаю, а також Південно-Східної Азії, - все це генерує нові тренди, через що молочний ринок останніми роками став вкрай мінливим.
Ці ж тенденції призвели до того, що світовий молочний ринок у 2017 році став розбалансованим за жиром і білком. Зниження виробництва вершкового масла в ключових експортних регіонах сприяли його дефіциту в липні-вересні (особливо в Європі) і, незважаючи на спад у жовтні, товар продовжує перебувати на досить високих цінових рівнях.
Водночас білок, у вигляді сухого знежиреного молока (СЗМ), - дешевий. На складах ЄС перебуває близько 400 тис. тонн незатребуваного товару (накопичення інтервенційних закупівель у 2016-2017 роках з метою утримати ціни від падіння). Ці запаси продовжують тиснути як на попит, так і на ціну СЗМ.
І до 2014 року Російська Федерація, основний покупець українських молочних продуктів (крім внутрішніх продажів, звісно), систематично обмежувала українські поставки, нерідко тотально. Повне закриття доступу до ринку РФ змінило вектор виробництва і вдарило по галузі.
Українські експортери та чиновники профільних відомств спрямували свої зусилля на відкриття європейського ринку і повернення доступу до Китаю.
Наразі найбільша частка експорту української молочної продукції в грошовому еквіваленті припадає на імпортозалежні країни СНД - Казахстан, Молдову, країни Кавказького регіону. За останні роки Україна також встигла відновити поставки в регіон MENA (Близький Схід і Північна Африка), який цікавий високою купівельною активністю всім світовим молочним експортерам.
Отримання європейських квот щодо вершкового масла дало змогу Україні увійти зі своїм товаром на ринок ЄС і стати другим постачальником після Нової Зеландії з часткою 30%. Цінова кон'юнктура дозволила українським виробникам у 2017 році збільшити відвантаження товару на світові ринки більш ніж у два з половиною рази до минулого року (дані за 9 місяців).
Зростають поставки в Китай. Наприклад, по сухій підсирній сироватці ця країна стала в 2017 році основним ринком збуту для вітчизняних виробників.
Читай також: Привід для зростання: чому дорожчають продукти харчування
Але, на жаль, переробники, в основній масі, продовжують експортувати біржові товари. І в цьому сегменті можна поліпшити свої фінансові показники, працюючи над зростанням якості. Але оптимальним варіантом все ж є експорт готової продукції. Поки що такі поставки йдуть у пострадянські країни, а вітчизняні постачальники ще не намагаються догодити смаковим і візуальним вподобанням споживачів з Африки та Південно-Східної Азії: сухе молоко в дрібній тарі, молоко з наповнювачами, яскраве пакування тощо.
Можливо, якісь прориви здійснять і невеликі виробники молочної продукції, що агресивно розвиваються. "Крафтові" сировари і виробники "органіки" впевнено займають свою нішу, вони однозначно ще більш мобільні й орієнтовані на покупця, ніж великий бізнес.
У 2017 році найбільшим експортним успіхом я вважаю присутність невеликих обсягів цільномолочної продукції українського органічного бренду на полицях ОАЕ. Тобто за умови побудови зрозумілого юридичного та логістичного ланцюжка, на зовнішніх ринках можна торгувати навіть свіжою продукцією з 10-денним терміном придатності.
Текст є особистою точкою зору автора.