Майже два роки платники ПДВ стикаються з проблемою присвоєння їм ризикового статусу та блокуванням усіх податкових накладних (ПН) - як наслідок такого статусу. Відмітка про ризиковість була тільки в Електронному кабінеті платника податків. І аж до лютого 2020 року законодавство в принципі не передбачало процедури виходу з "ризиків", тому кожен фантазував, як міг.
При цьому позасудовий порядок розблокування ПН весь цей час був неефективним. Тому компанії знаходили порятунок у судах. Суди, здебільшого, задовольняли позови та ухвалювали рішення щодо реєстрації ПН на користь платників податків. Хоча історії про проблеми виконання таких рішень можна виносити в окрему статтю.
Читай також: Бізнес скаржиться на нові драконівські норми Податкового кодексу
Зокрема, у листопаді 2019 року Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову № 480/4006/18. У ній він вказав, що присвоєння ризикового статусу - це службова діяльність податкового органу, спрямована на виконання професійних обов'язків, яка не породжує правових наслідків для платника, а отже, не може бути оскаржена в суді. Попросту кажучи, на думку Верховного Суду, ризиковий статус могли зняти тільки податківці.
Не маючи чіткого алгоритму виходу з ризикових, багато підприємств припиняли свою діяльність, "завмирали" в очікуванні завершення судових процесів і відновлення реєстрації ПН.
Ситуація кардинально змінилася в лютому 2020 року, після ухвалення Окружним адміністративним судом Києва рішення від 21.02.2020 № 640/21977/19. Суд під час розгляду справи про розблокування ПН перевіряв, справді чи ні рішення про ризиковість, і аналізував дії, які зробила компанія, щоб вийти з нього. Можна зробити висновок, що суд погоджувався з тим, що операція носила реальний характер, але відмовляв у розблокуванні, бо підприємство мало статус ризикового. Приїхали! Виходить, що тепер кожне ризикове підприємство, яке звернулося до суду за розблокуванням ПН, може отримати аналогічну відмову, оскільки для позитивного рішення необхідно позбутися ризиковості.
Читай також: В Україні хочуть знизити ставку ПДВ до 15%
На моє переконання, декриміналізація ст. 205 (фіктивне підприємництво) Кримінального кодексу України у вересні 2019 року стала можливою завдяки введенню поняття "ризиковий платник", яке згодом трансформувалося у відповідність критеріям ризиковості. Не беруся повністю зіставляти, але в них багато спільного.
Звідки ж береться цей статус?
Не секрет, що більшість процесів у Державній податковій службі автоматизовано. Для виявлення ризикових компаній податківці проводять автоматизований моніторинг на відповідність критеріям. У програмі встановлено фільтри, і за ними виловлюють підприємства з "дефектами" або відмінностями від заданого алгоритму "ідеальної компанії". Після чого формується список.
Фактично, комісія податкової аналізує цей список і ухвалює рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості. Це рішення надсилається в електронному вигляді в кабінет платника податків (розділ Листування). Здебільшого цим критеріям відповідають малі підприємства, рідше - середні.
Читай також: Скільки ФОПи платитимуть у 2020
З лютого 2020 року набула чинності постанова Кабміну № 1165, у якій оновлено правила та процедури зупинення реєстрації ПН. Постанова передбачає всього вісім пунктів критеріїв ризиковості. Але на практиці, здебільшого, зустрічається один - "є податкова інформація". За цим формулюванням може ховатися що завгодно. І часто процес з'ясування, що це за інформація, набагато складніший, ніж її усунення та вихід із ризиків.
Утім, у лютневих змінах усе-таки описано алгоритм позбавлення від ризикового статусу. Тепер передбачено можливість надіслати до податкової інформацію, яка підтверджує неризиковість, оскаржити рішення податківців у досудовому порядку або звернутися до суду. І коли недоліки компанії незначні, їх усунення з високою ймовірністю дасть змогу обійтися без суду.
Варто зазначити, що процедуру розблокування ПН адміністративним шляхом слід розпочинати після отримання рішення про невідповідність підприємства ризиковим. Такий алгоритм зарекомендував себе як більш ефективний і часто дозволяє уникнути судів.
Взагалі, якщо компанія стикається з блокуванням ПДВ або ризиковістю, потрібно переглянути діяльність, бо десь явно криється причина цих проблем.