Влітку 2020 року НБУ розпочав розробку нового закону "Про фінансові послуги та фінансові компанії". За задумом авторів, він має створити законодавчі засади для всіх сегментів різноманітного небанківського фінансового сектору, стати базою для оновлення профільних галузевих законів.
За нібито конструктивною ідеєю приховано багато підводних каменів. Тому представники ринку виступають категорично проти ухвалення законопроєкту в запропонованій редакції.
По-перше, це несвоєчасно. Закон про спліт, згідно з яким повноваження нагляду практично над усіма небанківськими фінустановами (понад 2 тис. компаній) перейшли до НБУ, вніс необхідні зміни до чинного закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Тобто, наразі немає правового вакууму, який змушував би термінового ухвалення нового закону. А окремі конкретні доопрацювання можна внести в чинну редакцію закону про фінпослуги.
По-друге, новий законопроєкт № 5065 "Про фінансові послуги та фінансові компанії" можна сміливо назвати "законом відсилочних норм". Текст документа містить дуже мало конкретизації нововведень: усі спеціальні умови, вимоги, строки пропонується визначати додатковими підзаконними нормативно-правовими актами НБУ. Законопроєкт руйнує чинну систему регулювання, яке часто відбуватиметься не відповідно до норм закону, як це встановлено в Конституції, а за підзаконними актами Нацбанку.
Створюється критична ситуація для компаній небанківського фінансового ринку, оскільки спліт фактично вивів процес підготовки нормативно-правових документів НБУ за межі правового поля, яке діє для всіх інших галузей економіки. Документи, що розробляються НБУ, не потребують погодження з Антимонопольним комітетом, Державною регуляторною службою, їх не реєструє Міністерство юстиції. При цьому якість підготовки нормативних актів НБУ викликає серйозні зауваження, а деякі документи розроблено з порушенням законодавства.
Крім того, хоча законодавство вимагає від НБУ дотримання певних регуляторних норм і процедур, контроль за цим покладено на сам же Національний банк.
У підсумку складається ситуація практично необмеженої дискреції, самостійного права регулятора встановлювати і змінювати "правила гри". Тому ми проти того, щоб небанківський сектор фактично регулювався нормативно-правовими актами.
Є у представників ринку і зауваження безпосередньо до положень, закладених у текст законопроєкту № 5065. Частина їх стосується знову-таки взаємодії держави та бізнесу. Ми виступаємо проти внесення до закону норми про застосування "професійного судження", оскільки не зазначено жодних критеріїв того, що зроблений чиновником висновок буде "вмотивованим, об'єктивним, неупередженим та обґрунтованим" і базуватиметься на "комплексному та всебічному аналізі інформації та документів".
Можливі наслідки перерахованого - тиск на бізнес, зростаючі потенційні ризики корупції, рейдерських захоплень або нечесної конкурентної боротьби. Фінансовий бізнес у країні опиниться в повній залежності від волі чиновників за відсутності реальних механізмів захисту та апеляції.
З огляду на це, учасники небанківського ринку пропонують:
1. Переглянути загальні стратегічні підходи до розроблення будь-яких законодавчих і нормативно-правових актів. Спочатку потрібно визначити проблемне поле галузі. Потім - яким чином той чи інший законопроєкт може вирішити ці питання. І тільки після цього слід розробляти проєкт конкретного документа, який створює законодавчу базу для вирішення проблем.
2. Не виносити на розгляд профільного комітету, і тим паче - до зали Верховної Ради, а спершу суттєво доопрацювати законопроєкт № 5065 "Про фінансові послуги та фінансові компанії" таким чином, щоб він не руйнував чинну систему регулювання і не створював передумов для тиску на бізнес.
3. Сконцентруватися на розробці дійсно важливих профільних законопроєктів, ухвалення яких допоможе поліпшити життя як компаній, так і споживачів небанківських фінансових послуг. Для сфери страхування такими першочерговими законопроєктами мають стати закони "про страхування" і "про ОСЦПВ".
Ми розраховуємо на активну співпрацю депутатів із профільними асоціаціями в процесі розроблення законопроєктів. Розраховуємо на зважений підхід, завдяки якому законодавча база буде чіткою, конкретною і не потребуватиме перегляду "правил гри" в найближчому майбутньому. Сподіваємося на створення і підтримання регуляторного середовища, що забезпечує чесний баланс інтересів бізнесу і держави.