За прогнозами МВФ, до 2029 року світовий державний борг досягне 100% глобального ВВП, а до 2031 року зросте до 102% ВВП, рівня, що раніше спостерігався лише після Другої світової війни.

Наразі світовий державний борг досяг приблизно $102-106 трлн і вже становить близько 94% світового ВВП, де приблизно 54,1% це держборг двох країн: США та Китай.

Співвідношення боргу до ВВП збільшилося на 16% з 2015 року, при цьому саме на США та Китай припадає більша частина цього зростання.

Це відбувається на тлі дефіциту державного бюджету США у розмірі 7-8% ВВП, при цьому прогнозується, що до 2031 року борг зросте до 142% ВВП.

Водночас, очікується, що співвідношення боргу до ВВП у Китаї збільшиться до 127%, а дефіцит майже до 8% ВВП.

Очікується, що до 2031 року глобальні процентні платежі зростуть з поточних приблизно 3% до біля 5% ВВП, оскільки уряди рефінансуватимуть борг із терміном погашення, що закінчується, за сьогоднішніми вищими ставками запозичення.

Тобто борг породжує новий борг дедалі більшими темпами, перетворюючи найбільші імперії на «колоси на глиняних ногах».

І я постійно говорю про те, що це одна з ключових проблем, яка визначає подальший перебіг історії. Особливо зараз, коли все більш очевидно, як змінюється стратегія США під тиском факторів боргової кризи.

Найбільшими історичними епізодами накопичення глобального боргу можна вважати події таких періодів як:

• Наполеонівські війни (1803-1815),

• Франко-пруська війна (1870-1871),

• Громадянська війна у США (1861-1865),

• Перша світова війна (1914-1918),

• Друга світова війна (1939–1945).

І ось ми знову на історичному піку, коли глобальний сукупний борг (що включає заборгованість урядів, домогосподарств та корпоративного сектору) знаходиться на історичному максимумі, досягнувши 2026 року близько $324–338 трлн.

Борг – не проблема. А точніше не причина проблеми. Він лише один із елементів, що повторюються в економічній спіралі причинно-наслідкових зв'язків, вмонтованих у існуючу світову цивілізаційно-коннективну систему. І саме ця система (а не борг сам по собі) має одну з фундаментальних проблем розвитку (Друга проблема розвитку): «чим більший розвиток, тим більше боргів».