Український бізнес проходить унікальний квест на виживання: на початок 2026 року в країні офіційно працює понад 2,1 мільйона ФОПів та понад 1,5 мільйона компаній, проте за останній рік майже кожен восьмий підприємець закрив свій бізнес. Поки одні намагаються втриматись «на плаву», інші масштабуються — і вся економіка, немов на тонкому канаті, балансує між кризами та спробами до зростання.
Щоб зрозуміти, як підприємці реально керують грошима в цих умовах, ми в CeDePe поспілкувалась з представниками бізнесів різних сфер: від IT і креативних індустрій до виробництва, ритейлу, агросектору та HoReCa.
У дослідженні взяли участь соло-підприємці та команди, бізнеси з оборотом до 1 млн грн і понад 10 млн грн, ФОПи та компанії з комбінованими моделями. Про те, як український бізнес виживає, адаптується та ухвалює фінансові рішення в умовах війни, розповідаємо в статті.
Методи обліку: як підприємці рахують свої гроші?
Ми запитали українських підприємців: як ви рахуєте прибуток? І отримали результати:
Погляд CeDePe:
Значна кількість бізнесів з оборотом до 1 млн грн фактично не мають управлінської моделі. Excel — це чудовий старт, але він не захищений від помилок і не дає картини в реальному часі. У кризових умовах «залишок на рахунку» не дорівнює «чистому прибутку», адже він не враховує дебіторку, майбутні податки та амортизацію.
Про швидкість доступу до цифр
У дослідженні ми запитали респондентів, як швидко вони можуть дізнатися точну суму чистого прибутку, і отримали такі результати.
Розуміння чистого прибутку дає реальну картину фінансового стану бізнесу, адже високі продажі не завжди означають ефективність. Воно дозволяє швидко ухвалювати управлінські рішення: контролювати витрати, коригувати ціни та відмовлятися від нерентабельних напрямків. Також це основа для планування розвитку й інвестицій: масштабування, найму, запуску нових напрямків чи вкладень у маркетинг.
Особисті та бізнес-гроші: де проходить межа?
Розподіл особистих і бізнес-коштів важливий для коректного обліку. За результатами дослідження:
Погляд CeDePe:
Змішування коштів призводить до хаосу у витратах та підвищує ризики під час податкових перевірок. Прозора модель — це окремий рахунок, офіційне виведення дивідендів та чіткий облік кожної операції.
Зарплата власника: пастка «залишку»
Ситуація з виплатами собі ще більш показова:
Думка CeDePe:
Принцип "забираю те, що лишилося" — це головний крок до вигорання. Якщо власник не закладає власну зарплату в операційні витрати, він створює ілюзію прибутковості там, де її може не бути.
Власник — це найдорожчий найманий працівник у своїй компанії. Фіксована ставка для себе — це не розкіш, а запобіжник, який дозволяє оцінювати успіх бізнесу об'єктивно, а не через рівень особистої тривожності
Запас міцності: головна зона ризику
Більшість українських компаній залишаються надзвичайно вразливими:
Погляд CeDePe:
Замість того, щоб просто витрачати зароблене, варто впровадити звичку одразу розподіляти дохід за призначенням: на податки, на розвиток і в резерв. Тільки так бізнес стає по-справжньому стійким до будь-яких криз
Головний біль — не податки, а невизначеність
Українська податкова система залишається джерелом стресу, але причини різні:
Погляд CeDePe:
Бізнес боїться не так перевірок, як незрозумілих правил. Підприємцям важливо просто знати, як діяти за законом, який постійно змінюється. Коли податки та правила стають чіткими й прогнозованими, власник може спокійно займатися своєю справою, а не витрачати час на розгадування чергових правових ребусів.
Висновки
Український бізнес у 2026 році демонструє неймовірну витривалість, проте більшість підприємців досі змушені рухатися «наосліп». Дослідження підтвердило, що головним бар’єром для зростання є не лише зовнішні кризи, а й внутрішній фінансовий хаос. Поки прибуток рахується «в голові», а особисті витрати змішуються з бізнесовими, компанія залишається вразливою, а власник ризикує вигоріти через хронічну невизначеність.
Стійкість бізнесу сьогодні починається з відмови від інтуїтивного управління на користь системи. Коли зарплата власника стає обов’язковою статтею витрат, а податкові правила стають зрозумілими, енергія перенаправляється з виживання на розвиток.
Висновок очевидний: у сучасному контексті виграє не той, хто більше працює, а той, хто навів лад у цифрах і побудував реальний запас міцності.