У 2036 році гроші перестануть мати значення, — таку сміливу заяву зробив Ілон Маск у розмові з головним редактором The Economist. У цьому інтерв’ю Маск взагалі багато чого цікавого сказав, наприклад, що в результаті він очікує «дефляцію, а не інфляцію», якщо виробництво товарів і послуг зростатиме швидше за грошову масу. Це заслуговує на окрему увагу. Це неоднозначний, але дуже серйозний, між іншим, аргумент, особливо в контексті того, як влаштована сучасна валютно-фінансова система, як вона працювала в різні історичні періоди та як змінилося співвідношення інфляційних і дефляційних періодів із появою ФРС, яка розпочала свою операційну діяльність, як відомо, у 1914 році.
Але зосередимося на головній тезі Маска, а саме: ШІ та роботи зможуть виробляти стільки товарів і послуг, що гроші як засіб доступу до них можуть більше не знадобитися.
Маск починає з того, що одного ШІ недостатньо. На його думку, інтелект повинен отримати «руки» — мільярди людиноподібних роботів. Тоді цифровий інтелект зможе не тільки обробляти інформацію, а й виробляти реальні речі: будувати будинки, вирощувати їжу, ремонтувати інфраструктуру, випускати одяг, автомобілі тощо.
Його ключова думка: економіка — це виробництво товарів і надання послуг. Якщо роботи зможуть виробляти практично необмежену кількість товарів і послуг, економіка стане майже нескінченно продуктивною.
Якщо ж ШІ та роботи зможуть виробляти цих благ настільки багато, що їх буде більше, ніж здатна спожити будь-яка людина, то потреба в грошах різко зменшиться або зникне. Тоді виникає питання: якщо доступ до благ практично не обмежений, навіщо потрібен посередник у вигляді грошей?
І ось тут я ніяк не можу погодитися з Маском. З цього приводу є безліч контраргументів, і в мене їх навіть більше, ніж «порівняно чесних способів відбирання грошей», про які знав Остап Бендер. А він, як відомо, знав їх аж цілих чотириста штук!
Але зупинимося на трьох основних, яких цілком достатньо. Адже Маск явно не до кінця говорить про головну проблему: а хто знає, скільки у людини потреб і які вони взагалі?
Отже, у чому Маск неправий і чому від грошей так просто не позбутися навіть у теорії:
1. Піраміда Маслоу має певну кількість рівнів по вертикалі, але по горизонталі самі рівні не мають кінця.
2. Ресурси обмежені, потреби безмежні — це ключовий принцип економіки.
3. Ексклюзивності – не можуть бути репліковані..
Для багатьох гроші асоціюються із символом нерівності. Але парадокс у тому, що саме гроші — це великий вирівнювач у царстві первісного хаосу, в якому людина перебувала б і донині, якби не придумала, як порівнювати цінності абсолютно різних речей.
Тому не поспішайте скидати свої кровно зароблені гроші в унітаз в очікуванні манни небесної від ШІ. І слідувати пророцтву Маска про відсутність необхідності «накопичувати на пенсію», яка нібито не матиме значення в перспективі 10—20 років, також не варто.
Пророчі теорії мають властивість розвиватися не так, як очікувалося. До речі, під час переходу від теорії до практики навіть комуністи не змогли позбутися грошей.