Скорочення пропозиції молока-сировини на внутрішньому ринку України та стабільний світовий попит на молочний білок стимулюють зростання закупівельних цін. Водночас зростання доходів фермерських господарств практично повністю нівелюється високою собівартістю виробництва через масове використання дизельних генераторів, прямі втрати потужностей внаслідок бойових дій та наростаючі епізоотичні загрози.

Про це свідчать дані галузевого моніторингу вітчизняного ринку молочної продукції, передають Dengi.ua .

Динаміка закупівельних цін на молоко за сортами

За оцінками операторів ринку, у жовтні темпи подорожчання сировини помітно прискорилися. Встановлені розцінки дозволили більшості тваринницьких господарств вийти на рівень беззбитковості та покривати поточні операційні витрати, однак коштів на модернізацію комплексів у галузі, як і раніше, немає.

Фактичні закупівельні ціни (без урахування ПДВ) на початок жовтня 2026 року:

  • екстра сорт: середня ставка сягнула 16,60 грн/кг (+1,00 грн порівняно з вереснем); ринковий діапазон становить 15,90–17,20 грн/кг;
  • вищий сорт: середня ціна зафіксована на рівні 16,20 грн/кг (+0,75 грн) при діапазоні угод від 15,40 до 16,70 грн/кг;
  • перший сорт: середній показник становить 15,65 грн/кг (+0,95 грн) з ціновими межами від 15,00 до 16,00 грн/кг;
  • середньозважена вартість: середньозважений показник трьох сортів склав 16,40 грн/кг, що на 1,00 грн вище рівня вересня 2026 року, але на 0,70 грн поступається розцінкам аналогічного періоду жовтня 2025 року.

Вплив світового ринку та енергетичної кризи на собівартість

Глобальний попит на білкові фракції забезпечує стабільну прибутковість українського експорту (сухе молоко, сироватка, вершкове масло), чому сприяють високий внутрішній попит у США та кліматичні ризики в Новій Зеландії. Водночас світові котирування вершкового масла відновлюються повільніше через триваюче заміщення молочних жирів рослинними аналогами у харчовій промисловості.

На внутрішньому ринку ключовим чинником зростання витрат є енергетична криза. Постійні відключення централізованих мереж змушують підприємства безперервно забезпечувати електроенергією доїльні зали та холодильники за допомогою дизель-генераторів, що додає до собівартості кожного літра молока від 3,5 до 4,0 грн. Додаткової шкоди завдає війна: загибель корів від обстрілів, вимушений забій худоби та ризики під час екстреної релокації ферм.

Епізоотичні загрози: вузликовий дерматит і вірус Шамонда

Вагомим фактором ризику для поголів’я залишаються небезпечні інфекційні спалахи:

  • вузликовий дерматит: у Чернігівській області виникли високі ризики транскордонного занесення захворювання через активний осередок інфекції на території РФ, що загрожує зниженням продуктивності стада та падежем великої рогатої худоби;
  • вірус Шамонда: нова європейська інфекція викликає лихоманку, різке зниження надоїв та аборти у корів; на низці уражених ферм у Франції добове виробництво молока впало в чотири рази.

Аналітики прогнозують, що з 1 листопада закупівельні ціни на сировину екстра- та вищого сортів продовжать зростати через наростаючий дефіцит сировини. Однак така динаміка лише компенсує фермерам витрати на генератори, не даючи змоги сформувати фінансовий резерв для розвитку.