Верхньодніпровська міська рада ініціювала судову процедуру щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, яка розташована в межах Малишівського родовища. На цій території розташована північна частина кар'єру ТОВ "Мотронівський ГЗК", що входить до структури Group DF Дмитра Фірташа. Згідно з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області, компанія повинна буде повернути ділянку площею 155,7 гектара у власність громади.
Про це пишуть NADRA.INFO, передають Dengi.ua.
Читайте також: Угода щодо мінералів: коли українці зможуть отримувати гроші від видобутку корисних копалин
Зазначається, що підставою для позову стала наявність заборгованості з орендної плати за користування землею у 2024 році, сума якої перевищує 5,5 млн грн. Міська рада неодноразово надсилала звернення з вимогою погасити борг, однак, не отримавши оплати, звернулася до суду, який підтримав вимогу про розірвання договору.
Повідомляється, що наразі судове рішення не набуло чинності і підлягає оскарженню. У компанії "Мотронівський ГЗК" вважають, що розірвання оренди не призведе до очікуваного результату, оскільки земельні ділянки, розташовані в межах дії спеціальних дозволів на користування надрами, підлягають особливій процедурі передачі.
Крім того, представники підприємства також пояснили в суді, що з 2016 року компанія перебуває на стадії будівництва гірничо-збагачувального комплексу і не веде господарської діяльності. За їхнім твердженням, організація не отримує доходу, має збиткову фінансову звітність і перебуває під арештом у зв'язку з виконавчим провадженням за раніше винесеними судовими рішеннями, які вона не змогла виконати через відсутність коштів.
Як пише видання, додатковим тлом ситуації стало рішення РНБО України, ухвалене ще 2021 року, про запровадження персональних санкцій проти Дмитра Фірташа. Згодом, у березні 2023 року, Державна служба геології та надр призупинила дію всіх спецдозволів, виданих компаніям, пов'язаним із бізнесменом. Збитки, яких зазнали активи Мотронівського ГЗК у 2023-2024 роках, у Group DF оцінювали щонайменше у 126 млн грн.
Також нагадується, що 2024 року РНБО ухвалила нове рішення про анулювання спецдозволу Мотронівського ГЗК, однак до набрання чинності компанія встигла передати його ТОВ "Тіберіус Плюс", пов'язаній із бізнесменом Олексієм Шестюком. Суд на той момент заборонив позбавляти компанію права користування надрами, проте у квітні 2025 року Верховний суд скасував цю заборону. У травні інший суд зобов'язав Держгеонадра погодити передачу вже анульованого дозволу від ГЗК до нового власника.
При цьому Group DF не надає офіційних коментарів щодо судових рішень, які стосуються як оренди землі, так і долі спецдозволів.
Водночас 2024 року "Ощадбанк" двічі намагався реалізувати права вимоги за кредитами, забезпеченими майном і корпоративними правами "Мотронівського ГЗК", через електронні платформи СЕТАМ і "Прозорро.Продажі", однак покупці так і не знайшлися.
Як зазначає видання, згідно з рішеннями РНБО, титанові руди, до яких відносяться і корисні копалини, що розробляються на цій ділянці, мають стратегічне значення для забезпечення обороноздатності та сталого економічного розвитку України.
Раніше ЗМІ писали про те, що 2024 року адвокати Фірташа організували продаж права надрокористування від Мотронівського ГЗК іншій маловідомій компанії ТОВ "Тіберіус Плюс". При цьому на родовища мала претендувати державна титанова компанія ОГХК, яка тоді очікувала на приватизацію. Спецдозвіл на розробку Малишівського родовища, а точніше його Матроно-Аннівської та Північно-Західної ділянок, міг би збільшити інтерес інвесторів до державного активу.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про те, що український уряд затвердив початкові заходи, які дають змогу приватним компаніям приступити до освоєння родовищ корисних копалин України, зокрема одного з найбільших літієвих родовищ "Добра", на яке претендує американська TechMet.
Також раніше стало відомо, що державний пакет акцій ОГХК - найбільшого виробника титанової сировини України, на аукціоні купив NEQSOL Holding. У коментарі Dengi.ua у пресслужбі групи компаній заявили, що планують модернізацію підприємства, розробку нових продуктів з використанням глибокої переробки сировини, а також розширення присутності української титанової продукції на світових ринках.