Керівник підрозділу хмарних обчислень Amazon заявив, що створення дата-центрів у космосі - це перспектива "досить далекого майбутнього". Така стримана оцінка прозвучала попри те, що низка стартапів і навіть засновник компанії Джефф Безос підтримують цю ідею. Про це пише Reuters, повідомляють Dengi.ua.
Зазначається, що стрімкий розвиток штучного інтелекту вимагає колосальних обчислювальних потужностей та ефективного охолодження, що створює надмірне навантаження на наземні дата-центри. Саме тому в індустрії виникла ідея перенести обладнання в космос, де можна уникнути багатьох технічних проблем, притаманних Землі.
Читайте також: Світова гонка за ШІ: в які країни Microsoft вкладе десятки мільярдів доларів
Однак генеральний директор Amazon Web Services Метт Гарман висловив сумнів у реалістичності таких планів на даному етапі. Він підкреслив, що логістика відправки серверів на орбіту залишається надзвичайно складною. За його словами, наразі у світі просто немає достатньої кількості ракет для запуску масштабної мережі супутників, а вартість виведення корисного вантажу в космос робить такі проєкти "економічно невигідними".
Незважаючи на скептицизм Гармана, інтерес до цієї технології зростає. Низка стартапів, а також компанія Blue Origin засновника Amazon Джеффа Безоса, вже досліджують цю концепцію. Крім того, на орбітальні обчислення робить ставку й Ілон Маск: злиття його компаній SpaceX і xAI має на меті створення космічних дата-центрів. Маск переконаний, що це критично важливо, оскільки наземні енергосистеми незабаром не зможуть задовольнити глобальний апетит ШІ до електроенергії.
Як раніше розповів Dengi.ua кандидат технічних наук, фахівець зі ШІ, CEO DevRain, CTO DonorUA Олександр Краковецький, Україна має реальний потенціал вийти на глобальний ринок центрів обробки даних. За його словами, зараз інвестори активно шукають локації, які поєднують дешеву електроенергію, прохолодний клімат і наявність великих вільних площ. На думку експерта, саме за цими критеріями наша країна залишається досить привабливою.
Крім того, експерт з енергетики Андрій Закревський зауважив, що головна перевага України - наявність великої кількості майданчиків з уже готовою інфраструктурою, зокрема на базі каскаду гідроелектростанцій. За словами фахівця, такі міста, як Кременчук, Дніпро та Запоріжжя, ідеально підходять для розміщення та обслуговування великих дата-центрів. Водночас дрібніші об'єкти можна було б ефективно розмістити на каскаді ГЕС на Дністрі.
Також ми вже писали, що за оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), у 2024 році центри обробки даних (ЦОД) спожили близько 1,5% усієї електроенергії у світі - приблизно 415 ТВт-год. МЕА прогнозує, що до 2030 року використання електроенергії дата-центрами подвоїться, досягнувши рівня, який можна порівняти з нинішнім споживанням Японії, а до 2035-го може зрости втричі порівняно з показником 2024 року.