Висока наукова рада (HSC) Європейського ядерного товариства (ENS) закликала європейських лідерів інтегрувати довгострокову експлуатацію діючих АЕС у національні та загальноєвропейські енергетичні стратегії. Експерти попереджають, що передчасне закриття безпечних реакторів з низьким рівнем вуглецевих викидів стане недозволеною розкішшю для регіону.
Про це пише Nucnet, повідомляють Dengi.ua.
Читайте також: Енергія з доставкою: канадці перевозитимуть атомні станції на суднах в Арктику
У доповіді HSC підкреслюється, що продовження терміну експлуатації діючих станцій є стратегічним активом у боротьбі зі змінами клімату. Це дасть змогу створити необхідний "міст" до моменту введення в експлуатацію нових ядерних об'єктів, забезпечуючи при цьому стабільність і доступність електроенергії. На думку експертів, збереження нинішнього ядерного парку необхідне для досягнення кліматичних цілей ЄС, зокрема - декарбонізації електроенергетики більш ніж на 90% до 2040 року.
Особливу увагу автори документа приділяють економічній ефективності процесу. Модернізація наявної станції обходиться приблизно вдесятеро дешевше за гігават, ніж будівництво нової. Крім того, проєкти з продовження експлуатації реалізуються в середньому лише за два роки, тоді як зведення нових реакторів покоління III+ займає близько дев'яти років.
Крім фінансової вигоди, атомні станції забезпечують критично важливу інерцію мережі та управління частотою. Ці послуги допомагають стабілізувати енергосистему в умовах зростаючої частки поновлюваних джерел енергії, що залежать від погодних умов. Вчені попереджають, що якщо програми довгострокової експлуатації не будуть прийняті, ядерні потужності Європи різко скоротяться до 2050 року. Це призведе до зростання витрат для промисловості та споживачів, а також змусить країни знову нарощувати використання викопного палива.
Висновки вчених повністю збігаються з прогнозами Європейської комісії на 2025 рік. Згідно з програмою Pinc, для досягнення цілей щодо нульових викидів до 2050 року Європі буде потрібно близько 241 млрд євро інвестицій у ядерну енергетику. При цьому експерти попереджають: без програм продовження експлуатації ядерні потужності ЄС до середини століття можуть практично зникнути, що зробить енергетичний перехід критично складним.
У раді також підкреслюють, що модернізація старих реакторів не конкурує зі зведенням нових об'єктів, а доповнює його. Це створює необхідну базу на час, поки розробляються і вводяться в дію сучасні установки, включно з малими модульними реакторами.
Проте, така стратегія вимагає ретельного управління ризиками. Йдеться про контроль за старінням критичних компонентів, суворе дотримання норм безпеки, цифровізацію процесів і збереження ланцюжків постачання запчастин. Крім того, ключовим викликом залишається збереження кваліфікованих кадрів та інституційних знань, необхідних для стабільної роботи атомного сектору в довгостроковій перспективі.
Раніше ми писали, що поки атомна генерація залишається в руках держави, теплові станції та розподільчі мережі зосереджені у сфері інтересів великого приватного капіталу.
Також ми вже писали, що на кінець січня 2026 року сукупна ємність ринку резервних джерел живлення в Україні, розрахована за встановленими в житлових і комерційних об'єктах зарядними станціями, досягла 1,6 ГВт.