Уряд України та Міжнародний валютний фонд (МВФ) виходять на фінальний етап складних переговорів щодо запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Сторони всерйоз розглядають можливість відкласти цю резонансну ініціативу як мінімум до 2027 року.

Про це пише видання Forbes Ukraine, повідомляють Dengi.ua .

"Остаточне узгодження і закриття цього питання відбудеться під час роботи місії МВФ у Києві вже в травні", - підкреслило джерело.

Чому введення ПДВ для ФОП хочуть відкласти

Раніше перший віцепрем'єр-міністр Юлія Свириденко зазначала, що представники МВФ визнали ідею тотального запровадження ПДВ для малого бізнесу "надто чутливою і неконструктивною". Це сталося після того, як український уряд виступив із компромісною пропозицією - підвищити поріг річного доходу для обов'язкового оподаткування з 1 млн до 2-4 млн грн.

Замість введення прямого ПДВ для ФОПів, сторони домовилися сконцентрувати зусилля на масштабній детінізації економіки. Головними мішенями для держави стануть:

  • боротьба з масштабною контрабандою підакцизних товарів (зокрема, тютюнових виробів);
  • жорстка протидія тіньовому сектору та виплаті заробітних плат "у конвертах";
  • ліквідація схем штучного дроблення великого бізнесу через мережі пов'язаних ФОП заради ухилення від сплати податків.

Зарплати і штрафи: які зміни готує Кабмін натомість

Щоб компенсувати відмову від ПДВ для підприємців, уряд готує альтернативний пакет жорстких реформ. Попередня концепція змін передбачає:

  • Заборону на мінімалки: на законодавчому рівні планують заборонити виплачувати співробітникам винятково мінімальну заробітну плату, якщо цей показник істотно нижчий за середньоринковий рівень у конкретній галузі.
  • Санкції за дроблення бізнесу: очікується впровадження жорстких штрафних механізмів проти великих компаній, які вперто уникають переходу на загальну систему оподаткування і маскують свою реальну діяльність під виглядом безлічі дрібних ФОП.
  • Інституційна реформа: кардинальне підвищення ефективності роботи Державної податкової служби (ДПС), митниці та Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Податкова вага: скільки ФОПи приносять бюджету

Малий бізнес залишається найважливішим фінансовим драйвером країни. За даними аналітичного сервісу Опендатабот, за підсумками 2025 року українські підприємці сплатили до державного бюджету 59 млрд грн єдиногоподатку. Левова частка цієї суми - 80% (або 47,8 млрд грн) - надійшла від ФОПів, які працюють на третій групі оподаткування.

При цьому підприємницька активність українців не спадає. Тільки за перший квартал 2026 року чистий приріст кількості ФОПів склав понад 11 тисяч осіб: було зареєстровано майже 64 тисячі нових бізнесів проти 52,6 тисячі закритих.

Контекст: Складні переговори з кредиторами відбуваються в межах 48-місячної програми розширеного фінансування (EFF), узгодженої в листопаді 2025 року. Документ містить 16 структурних маяків для Кабміну і парламенту. Введення ПДВ для ФОПів спочатку було однією з ключових вимог Фонду, однак після глибоких консультацій підхід до виконання цієї умови вдалося змінити.

Крім того, Dengi.ua повідомляли про те, що Міжнародний валютний фонд з розумінням поставився до чутливості питання введення ПДВ для ФОПів - і під час Весняних зборів у Вашингтоні українська сторона знайшла підтримку партнерів щодо відтермінування цієї ідеї .

Dengi.ua також писали, що Україна має ухвалити закон про оподаткування недорогих посилок з-за кордону , щоб виконати умови програми співробітництва з Міжнародним валютним фондом (МВФ) обсягом 8,1 млрд доларів, перегляд якої заплановано на червень.