Згідно з підрахунками «Економічної правди», з 2023 року до кінця червня 2026 року було проаналізовано частку стандартного робочого дня (з 9:00 до 18:00), яку обласні центри України та бізнес провели в режимі повітряної тривоги. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на інформацію видання.

На заході країни вплив тривог на роботу залишається мінімальним. У Львові, Луцьку та Ужгороді сирени звучать лише 1–2% робочого часу, що еквівалентно кільком годинам на місяць. У Києві цей показник тримається на рівні близько 4% і за останні чотири роки практично не змінився.

Читайте також: Компенсація від держави на техніку розширена: що у переліку

Інша ситуація спостерігається на сході та північному сході України. У Сумах частка робочого часу, проведеного під повітряною тривогою, збільшилася з 11% у 2023 році до 72% у першому півріччі 2026 року. Це означає, що сирени звучать приблизно сім із кожних десяти робочих годин. У Харкові цей показник зріс із 16% до 63%, у Чернігові — із 6% до 36%. У Полтаві та Дніпрі під сиренами проходить понад п’яту частину робочого дня, що у два-три рази перевищує рівень трьохрічної давнини. Найскладніша ситуація зберігається в Краматорську, де сирени займають 83% робочого часу.

Якщо у 2023 році різниця між тривалістю тривог у Харкові та Львові становила шестикратний показник, то у 2026 році вона перевищила сорок разів.

Під час аналізу враховувалися сигнали повітряної тривоги саме в обласних центрах. Такий підхід дозволяє точніше оцінити реальну ситуацію, оскільки обласні показники можуть суттєво відрізнятися. Наприклад, у всій Дніпропетровській області тривоги тривають майже весь робочий день, тоді як безпосередньо в Дніпрі сирени звучать приблизно чверть робочого часу.

Окремо оцінювалася ефективність системи зонального оповіщення, яка дозволила значно скоротити кількість вимушених простоїв бізнесу. Найбільш показовим прикладом став Дніпро: у 2026 році тривоги фактично займали 22% робочого часу, тоді як у разі оголошення тривоги в місті після кожного сигналу по області цей показник сягнув би 97,6%. У Запоріжжі частка часу під тривогами склала 56% замість можливих 83,3%, у Харкові — 63,2% проти 86,3%, а в Сумах — 72% проти 81,7%.

Позитивний ефект зонального підходу помітний і в столиці. Якби Київ оголошував повітряну тривогу одночасно з усією Київською областю, простої робочого часу сягали б 14,3%, тоді як фактично вони становлять лише 3,8%.

За інформацією Української ради торгових центрів, у січні 2026 року ТЦ по всій країні втратили через повітряні тривоги рекордні 17% робочого часу, а в травні цей показник залишався на рівні близько 18%. Найбільших втрат зазнають торгові центри Сумської області, де тривоги перекривають від половини до 60% робочого дня. У середньому з початку повномасштабної війни кожен український торговий центр простоював у закритому режимі близько 125 робочих днів, що можна порівняти з шістьма місяцями роботи.

Опитування Європейської бізнес-асоціації також свідчить про значний вплив чинної системи оповіщення на економіку. Згідно з його результатами, простої підприємств можуть сягати 50% робочого часу, а якщо під час повітряної тривоги припиняє роботу половина економіки країни, щоденні втрати можуть становити до 9 млрд грн.

Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про те, які компанії-монополісти контролюють інфраструктуру країни.

Крім того, Dengi.ua писали, що нові квоти Євросоюзу скоротять постачання української металопродукції на 50–60% і негативно позначаться на валютних надходженнях.