Узбекистан забезпечує близько 30% валютних надходжень українського фармацевтичного ринку. За даними генерального директора найбільшого українського виробника ліків «Фармак» Євгенії Поддубної, у січні–червні 2026 року експорт фармацевтичної продукції з України до Узбекистану сягнув $114 млн. Для порівняння: за весь 2021 рік обсяг таких поставок становив $101 млн. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію «Економічної правди».
Раніше щорічний потенціал українського фармацевтичного експорту до Узбекистану на найближчі п’ять років оцінювався приблизно в $280 млн. Зараз українські препарати займають близько 10% узбецького ринку. Така структура зовнішньої торгівлі формувалася протягом кількох десятиліть, ще після розпаду Радянського Союзу.
Узбекистан залишається ключовим експортним ринком щонайменше для трьох із п’яти найбільших українських фармвиробників за обсягом виручки — «Фармак», «Юрія-фарм», Київського вітамінного заводу, «Біофарми» та «Дарниці».
Читайте також: Як працюватимуть лікарні під час тривог: рішення Кабміну
При цьому у 2026 році Узбекистан вніс зміни до правил виробництва та сертифікації лікарських засобів. Зокрема, йдеться про порядок видачі сертифікатів GMP, що підтверджують відповідність виробництва вимогам якості. Як правило, для отримання такого документа контролюючі органи країни-імпортера проводять перевірку безпосередньо на підприємстві.
Після початку пандемії Узбекистан дозволив проводити такі інспекції дистанційно. Для українських виробників це мало особливе значення, оскільки після початку повномасштабного російського вторгнення узбецькі фахівці, за словами учасників фармацевтичного ринку, не хотіли приїжджати в Україну для перевірок. Однак з 1 січня 2027 року дистанційний формат інспекцій буде скасовано.
Для більшості українських компаній проблема може стати актуальною вже найближчим часом: узбецькі GMP-сертифікати видаються на три роки, і терміни дії багатьох із них закінчуються протягом наступного року. У «Фармака» сертифікат закінчується раніше за інші — у листопаді 2026 року, тому компанія може не встигнути пройти процедуру продовження. У інших великих виробників терміни в основному припадають на 2027 рік.
Разом із тим деяким компаніям вдалося заздалегідь продовжити сертифікати за колишніми правилами одразу до 2029 року. Серед них — «Дарниця», Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод та «Фармекс груп» («Здоров’я»).
Україна залишається одним із найсильніших іноземних постачальників ліків на узбецький ринок. Серед основних конкурентів — Індія з часткою 11,3%, Росія — 10,8%, Туреччина — 6%, Китай — 3,3% та Білорусь — 1,4%.
Якщо українські виробники зіткнуться з припиненням поставок до Узбекистану, звільнену частку ринку, найімовірніше, оперативно займуть інші іноземні компанії. Насамперед йдеться про постачальників із Росії та Індії.
Раніше Dengi.ua повідомляли, що імпортні ліки в аптеках України поступово дорожчають через курс валют і логістику.
Також Dengi.ua писали про те, що Кабінет Міністрів своїм рішенням спростив роботу аптек в Україні.