Російський бізнес почав активніше отримувати доступ до зарубіжних нейромереж через посередників. Така тенденція посилилася на тлі обмежень, які іноземні розробники вводять для користувачів із Росії. Якщо наприкінці 2025 року на цьому ринку практично не було продавців, то до серпня 2026-го їхня кількість сягнула 50. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на The Moscow Times.

За оцінками одного з найбільших російських агрегаторів ШІ-сервісів GPTunneL, щомісячний оборот неофіційного сегмента становить 100–150 млн рублів (приблизно $1,1–1,7 млн – ред.). Для порівняння: легальні постачальники за місяць отримують близько 700 млн рублів ($7,7 млн). У компанії припускають, що до кінця 2026 року обсяги «сірого» ринку можуть збільшитися вдвічі.

Додатковий імпульс попиту на послуги посередників надала ситуація з нейромережею Claude від Anthropic. Восени 2026 року розробник розпочав блокування російських облікових записів, а в жовтні користувачі почали масово повідомляти про проблеми з доступом. Для відновлення роботи сервісу потрібно було пройти перевірку особи з наданням паспорта, однак російські документи не дозволяли зняти обмеження.

Читайте також: Замість літаків – дирижаблі: у РФ хочуть відродити технології минулого століття

Схеми роботи легальних і неофіційних постачальників суттєво відрізняються. Перші отримують доступ до іноземних нейромереж через власні компанії, зареєстровані за кордоном, а потім надають послуги російським замовникам. Нелегальні посередники, навпаки, використовують велику кількість облікових записів, перепродають підписки OpenAI, Google та інших розробників, обходять встановлені обмеження або організовують підключення через китайські проксі.

В окремих випадках вартість таких послуг виявляється на 70% нижчою за офіційні тарифи API. При цьому низька ціна може супроводжуватися додатковими ризиками для конфіденційності даних.

На можливий витік інформації користувачів також звертає увагу засновник LLM Arena Роман Куцев. Він пояснює, що листування з нейромережами можуть використовуватися для дистиляції — процесу навчання однієї моделі на відповідях іншої.

Ще одна проблема полягає в тому, що посередники не завжди надають саме ту нейромережу, за яку платить клієнт. За словами технічного керівника MWS AI Івана Копилова, замість Claude можуть підключати дешевші китайські моделі, зокрема MiniMax або Qwen.

У GPTunneL зазначають, що запити користувачів іноді проходять через ланцюжок із трьох-чотирьох посередників. Це збільшує ймовірність потрапляння конфіденційної інформації до третіх осіб. У вересні 2026 року американська компанія Anthropic уже повідомляла про випадки, коли подібні оператори продавали листування користувачів без згоди їхніх власників.

Незважаючи на обмеження, російський бізнес продовжує виявляти інтерес до передових зарубіжних розробок. Старший науковий співробітник Інституту штучного інтелекту ІТМО Микола Нікітін зазначає, що такі моделі необхідні російським компаніям для вирішення низки дослідницьких завдань.

Про закупівлі іноземних сервісів штучного інтелекту свідчать і дані «Тендерплану». У 2026 році Національна система платіжних карток (НСПК) оголошувала закупівлі доступу до Claude Max і Codex Pro. АТ «Тандер», що керує мережею магазинів «Магніт», придбало ліцензії Claude Code Team.

Крім того, компанія «Оператор-ЦРПТ», яка відповідає за систему маркування «Чесний знак», шукала агрегатора для придбання токенів Claude, Qwen і DeepSeek. Розробник розумних пристроїв «Салютдевайси», що входить до екосистеми «Сбер», шукав постачальника підписок на Claude, ChatGPT, Perplexity та Kimi.

Водночас, як повідомляли Dengi.ua, влада РФ хоче обмежити росіянам доступ до закордонного інтернет-трафіку.

Крім того, як писали Dengi.ua, російські регіони масово скорочують «похоронні» виплати та бонуси контрактникам, які воюють проти України.