Основна частина судової системи України - місцеві та апеляційні суди - продовжує залишатися найбільшим отримувачем коштів на оплату праці серед усіх судових інстанцій. У 2021 році на заробітні плати суддів, їхніх помічників, секретарів, судових розпорядників, архіваріусів та інших працівників цих установ було спрямовано понад 11,5 млрд грн. За наступні роки обсяг фінансування загалом збільшувався, за винятком 2023 року, коли видатки тимчасово скоротилися порівняно з попереднім періодом. Згідно з державним бюджетом на 2026 рік, на забезпечення роботи цих судів передбачено 15,6 млрд грн, що на 35,4% перевищує довоєнний показник. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на інфографіку "Слово і діло".
Вищою ланкою судової системи залишається Верховний Суд, до складу якого входять близько 150 суддів, які працюють у Великій Палаті, а також в адміністративному, господарському, кримінальному та цивільному касаційних судах. 2021 року витрати на оплату праці співробітників Верховного Суду становили 1,673 млрд грн. Після початку повномасштабної війни фінансування скоротилося і сягнуло мінімального значення в 1,4 млрд грн 2023 року, однак потім почало поступово відновлюватися. У поточному бюджеті на заробітні плати працівників Верховного Суду передбачено 1,685 млрд грн, що лише на 0,7% більше за рівень 2021 року.
Читайте також: Найвищі зарплати в Україні 2026: топ-10 професій
Найзначніше зростання витрат на оплату праці зафіксовано у Вищому антикорупційному суді. Якщо 2021 року на утримання його співробітників виділяли 230,4 млн грн, то 2026 року ця сума збільшилася до 407,3 млн грн, що на 76,8% більше. Наразі в першій інстанції ВАКС працюють 27 суддів, ще 11 входять до Апеляційної палати. Незважаючи на істотне фінансування, суд, як і раніше, не має власної окремої будівлі, на що звертає увагу Вища рада правосуддя.
Витрати на персонал Конституційного Суду України за роки війни змінилися незначно. Якщо 2021 року на ці цілі спрямовували 254 млн грн, то в бюджеті на 2026 рік передбачено 270,8 млн грн. Згідно із законодавством, до складу КСУ має входити 18 суддів, яких призначають президент, Верховна Рада і з'їзд суддів України - по шість представників від кожного суб'єкта призначення. Наразі п'ять посад залишаються незаповненими.
Спеціалізовані окружний та апеляційний адміністративні суди було створено восени 2025 року, тож торік видатки на оплату праці їхніх співробітників становили лише по 700 тис. грн. Уже 2026 року на діяльність СОАС передбачено 19,8 млн грн, а на СААС - 10,5 млн грн. Ці установи розглядають справи по всій території країни, включно зі спорами з центральними органами влади, а також питаннями, пов'язаними з діяльністю політичних партій і засобів масової інформації.
Суттєве скорочення фінансування торкнулося Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Якщо 2021 року на оплату праці його працівників було передбачено 3,8 млн грн, то 2026 року - лише 1,7 млн грн. Водночас обсяги фінансування суду помітно змінювалися з року в рік: 2022 року на нього виділили 16,4 млн грн, 2024-го - 1,4 млн грн, а 2025 року - 3,5 млн грн. Причиною такої нестабільності залишається відсутність повноцінного запуску установи, терміни якого поки що не визначено.
Крім судів, у системі правосуддя працюють органи, що забезпечують функціонування судової влади. Так, видатки на оплату праці співробітників Служби судової охорони за роки повномасштабної війни скоротилися майже на п'яту частину - з понад 1,312 млрд грн 2021 року до 1,051 млрд грн, передбаченого на 2026 рік.
Схожа тенденція спостерігається і в Національній школі суддів, де фінансування заробітних плат зменшилося з 92,8 млн до 76 млн грн, або на 18%. Водночас видатки на утримання персоналу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів суттєво зросли. У бюджеті на 2026 рік для цих органів передбачено відповідно 297,8 млн і 219,6 млн грн, що перевищує показники 2021 року на 54,4% і 60,4%.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про те, хто в керівництві Кабміну заробив більше за прем'єр-міністра у травні.
Dengi.ua також писали про те, які зарплати пропонують касирам в АТБ і Сільпо 2026 року.