Співпраця між фізичними особами-підприємцями (ФОП) не завжди означає наявність цивільно-правових відносин. Якщо на практиці один підприємець фактично працює як найманий працівник іншого, контролюючі органи та суд можуть визнати такі відносини трудовими. Для бізнесу це важливо, оскільки підміна трудового договору договором про співпрацю може призвести до значних штрафів. Про це пишуть Dengi.ua з посиланням на роз’яснення «Судово-юридичної газети».

Коли відносини між ФОП можуть визнати трудовими

Стаття 21 КЗпП визначає трудовий договір як угоду, за якою працівник виконує визначену роботодавцем роботу, дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець виплачує заробітну плату та забезпечує необхідні умови праці.

При цьому стаття 24 КЗпП забороняє допускати особу до роботи без укладення трудового договору, оформлення відповідного наказу та повідомлення уповноваженого державного органу.

Цивільно-правове співробітництво влаштоване інакше. Виконавець самостійно організовує виконання зобов’язань і орієнтований насамперед на отримання результату, передбаченого договором. У разі договору про спільну діяльність сторони об’єднують свої дії без створення юридичної особи для досягнення спільної мети, що передбачено статтею 1130 ЦК України.

На практиці спірні ситуації виникають тоді, коли зміст договору не відповідає реальному характеру роботи. Наприклад, ФОП може бути формально зазначений як самостійний партнер, але фактично виконувати обов’язки продавця іншого підприємця: працювати за встановленим графіком, отримувати вказівки, користуватися обладнанням замовника та отримувати оплату безпосередньо за процес роботи, а не за самостійний результат.

Тому Держпраця та суди оцінюють насамперед реальні обставини співпраці, а не назву укладеного договору. Для трудових відносин характерні виконання певної трудової функції, підпорядкування роботодавцю, організація та контроль процесу роботи, встановлений режим і регулярність виконання обов’язків. У разі цивільно-правового договору виконавець, навпаки, самостійно визначає порядок роботи та несе відповідальність за конкретний результат.

Читайте також: В Україні запровадять єдину тарифну сітку – Стефанчук

Що каже Верховний Суд

Верховний Суд у своїй практиці звертає увагу насамперед на фактичний зміст відносин між сторонами та спосіб організації роботи.

Так, у постанові від 6 березня 2025 року у справі № 260/4202/24 розглядалася ситуація з ФОП, який уклав договір про співпрацю з іншим суб’єктом господарювання, але фактично виконував обов’язки продавця в його інтересах. Суд зазначив, що наявність договору про співпрацю між суб’єктами господарювання сама по собі не звільняє від необхідності оформити трудові відносини, якщо фактичні обставини вказують на виконання трудової функції в інтересах та під контролем іншого суб’єкта.

При цьому така позиція не означає, що будь-яка співпраця між ФОП автоматично має вважатися прихованими трудовими відносинами.

У постанові від 9 квітня 2026 року у справі № 260/6521/24 Верховний Суд вказав, що при розмежуванні трудових та цивільно-правових відносин необхідно досліджувати реальні обставини їх виконання. Саме по собі формальне оформлення співпраці у вигляді цивільно-правового договору не виключає можливості визнання відносин трудовими.

Таким чином, для суду має значення не стільки статус сторін чи назва угоди, скільки фактична організація роботи. Зокрема, з’ясовується, чи веде ФОП самостійну господарську діяльність, чи фактично виконує трудову функцію в інтересах іншого суб’єкта.

Розмір штрафу за неоформленого працівника у 2026 році

З 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата в Україні становить 8647 грн.

Частина друга статті 265 КЗпП передбачає за фактичне допущення особи до роботи без укладення трудового договору штраф у розмірі десяти мінімальних заробітних плат за кожного такого працівника. Таким чином, у 2026 році санкція становить 86 470 грн за одного неоформленого працівника.

Для юридичних осіб та ФОП, які є платниками єдиного податку першої — третьої груп, за перше порушення передбачено попередження. Якщо аналогічне порушення вчиняється повторно протягом двох років, застосовується штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат — 259 410 грн за кожного працівника.

Окремі правила діють на період воєнного стану. Якщо після проведення позапланової перевірки роботодавець повністю та у встановлений термін виконує припис щодо усунення виявлених порушень, штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП, не застосовуються.

Хто перевіряє оформлення працівників

Контроль за дотриманням трудового законодавства здійснюють Держпраця та її територіальні органи. Відповідні повноваження передбачені статтею 259 КЗпП.

Перевіряти дотримання вимог щодо оформлення трудових відносин можуть також органи Державної податкової служби. Зокрема, під час фактичних перевірок податківці мають право встановлювати наявність порушень законодавства в цій сфері.

Які ще наслідки можливі

Окрім фінансової санкції, передбаченої статтею 265 КЗпП, допуск особи до роботи без укладення трудового договору може спричинити адміністративну відповідальність за статтею 41 КУоАП.

Розмір адміністративного штрафу становить від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо таке порушення повторюється протягом року, санкція зростає до 1000–2000 неоподатковуваних мінімумів.

Разом з тим Верховний Суд у постанові Об’єднаної палати від 22 грудня 2020 року у справі № 260/1743/19 вказав на неможливість одночасного притягнення ФОП за одне й те саме порушення до фінансової відповідальності за статтею 265 КЗпП та адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 41 КУоАП.

В окремих випадках може розглядатися й кримінальна відповідальність за статтею 172 КК України, яка стосується грубого порушення законодавства про працю. Однак сама по собі відсутність офіційного оформлення працівника ще не означає автоматичного притягнення до кримінальної відповідальності.

Таким чином, співпраця між ФОП може залишатися законною формою господарських відносин, якщо підприємці дійсно діють самостійно та виконують домовлені зобов’язання. Однак цивільно-правовий договір не замінює трудовий, коли на практиці людина працює під контролем іншого суб’єкта, виконує встановлену ним трудову функцію та дотримується визначеного ним робочого порядку.

Раніше Dengi.ua повідомляли, що податкова перевірка підприємств здатна виявити одночасно порушення трудового законодавства, правил оподаткування та вимог до звітності.

Dengi.ua також писали про те, скільки платять робітникам в Україні та Німеччині.