В Україні завершився перегляд статусу підприємств, які вважаються критично важливими для економіки. Після посилення критеріїв близько 15% підприємств не змогли повторно підтвердити свою критичну важливість. Особливо болісно це позначилося на невеликих компаніях: для деяких із них мобілізація єдиного водія, механізатора чи іншого ключового працівника фактично означає зупинку діяльності. Про це пишуть Dengi.ua з посиланням на публікацію «Економічної правди».

Одним із основних нових критеріїв стала необхідна середня зарплата — не менше 25,9 тис. грн. Одночасно змінилися правила визначення кількості працівників, яких підприємство може зарезервувати.

Змінився й механізм підтвердження статусу. Великі компанії з валютною виручкою від 32 млн євро на рік та сплаченими податками від 1,5 млн євро звертаються до профільних міністерств. Для малого та середнього бізнесу, включаючи невеликі фермерські господарства, місцевих перевізників та сервісні компанії, передбачено звернення до обласних військових адміністрацій.

При цьому ОВА отримали можливість встановлювати додаткові регіональні критерії. Відсутність єдиного підходу призвела до помітних відмінностей між областями: у деяких регіонах підприємцям доводиться відповідати досить специфічним вимогам.

Читайте також: Повістка до ТЦК: коли можна не з’являтися та як сплатити штраф

Що сталося в агросекторі

Сільгосппідприємства одними з перших зіткнулися з наслідками оновлених правил. За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, до кінця серпня статус критично важливих від Мінекономіки отримали 4,5 тис. підприємств, ще близько 2 тис. отримали його від ОВА.

Однак значна частина невеликих господарств не змогла пройти повторну перевірку. За інформацією Всеукраїнської аграрної ради, із приблизно 800 підприємств — членів асоціації, які раніше мали статус критично важливих, близько 15 % не змогли підтвердити його ані через Мінекономіки, ані через ОВА.

Додатковою перешкодою стало посилення вимог до фермерів. У грудні 2025 року Мінекономіки підвищило необхідні показники удвічі. Раніше для отримання можливості бронювання через профільне відомство господарству потрібно було обробляти не менше 500 га та мати річний чистий дохід від реалізації продукції у розмірі 20 млн грн. Після зміни вимог ці показники зросли удвічі.

Через це підприємства із земельним банком 500–700 га для повторного підтвердження критичності були змушені звертатися до обласних адміністрацій. При цьому самі ОВА збільшили мінімальну площу земель із 100 до 200–250 га. У результаті невеликі господарства, що мають у своєму розпорядженні менше ніж 100 га, влітку фактично втратили можливість отримати бронювання.

Представники аграрного бізнесу надсилали звернення до уряду та Мінагрополітики, пропонуючи встановити єдиний для всіх регіонів мінімальний поріг у 100 га. Однак у міністерстві заявили, що не мають інструментів для впливу на рішення ОВА.

Щоб відповідати вимогам, невеликі фермерські господарства почали об’єднуватися та формально збільшувати земельний банк. Для сімейних підприємств наслідки втрати критичності можуть бути особливо серйозними: у разі мобілізації власника господарство ризикує залишитися без можливості обробляти землю або зіткнутися з необхідністю продати її за заниженою ціною.

В уряді проблему невеликих господарств визнали. Згодом Мінагрополітики оновило критерії визначення критичності, врахувавши пропозиції ВАР.

Поріг для подання документів безпосередньо до міністерства знизили вп’ятеро — до 200 га, а вимогу щодо річного чистого доходу скоротили вдвічі — до 20 млн грн. Скористатися спрощеними умовами аграрії зможуть з 18 жовтня. Розглядати такі заявки тепер будуть фахівці новоствореного Мінагрополітики, а не Мінекономіки.

При цьому зниження земельного порогу не усуває іншу проблему — вимогу щодо рівня заробітних плат. Нові складнощі для сільгоспвиробників можуть проявитися вже наприкінці осені.

Наразі підприємства продовжують працювати за рахунок наявних фінансових резервів, однак у листопаді–грудні ситуація може суттєво ускладнитися. На тлі зниження цін на зерно, проблем із логістикою та нестачі складських потужностей рентабельність аграрного виробництва впала до нульових і навіть від’ємних значень.

Якщо до листопада повноцінна реалізація зерна не відновиться, невеликим і середнім господарствам може не вистачити коштів для виплати офіційних зарплат на необхідному рівні. У такому випадку бронювання опиниться під загрозою навіть у підприємств, які відповідають вимогам щодо площі земель та обсягу виручки.

Проблеми транспортної галузі

Для міжнародних автоперевізників ключовою проблемою стала встановлена урядом квота у 50% заброньованих працівників. За оцінкою віце-президента Асоціації міжнародних автомобільних перевізників Володимира Баліна, транспортним компаніям зараз не вистачає від 30% до 40% водіїв. Через кадровий дефіцит приблизно половина вантажного автопарку країни залишається без роботи.

Додаткові складнощі виникають через випадки, коли водії не повертаються в Україну після виконання закордонних рейсів. У такій ситуації компанія втрачає співробітника, зазнає фінансових збитків і змушена відправляти іншого водія за кордон, щоб забрати вантажівку з товаром, що залишилася. В АсМАП вважають, що для нормальної роботи перевізників квоту бронювання необхідно збільшити щонайменше до 75%.

Водночас встановлений механізм підтвердження критичності в асоціації називають компромісним. Уряд відмовився від паперових CMR-накладних і перейшов до перевірки фактичного перетину кордону. Для підтвердження роботи підприємство повинно мати щонайменше п’ять рейсів протягом 90 днів.

На практиці виконати цю умову буває непросто. Черги на кордоні, питання безпеки та обмеження на перебування в країнах ЄС, згідно з якими перебувати там можна не більше 90 днів протягом півроку, збільшують тривалість поїздок. На далеких напрямках, наприклад під час перевезень до Середньої Азії з використанням поромів, один рейс може тривати до трьох місяців. Тому будь-яка додаткова затримка створює ризик невиконання встановленого критерію.

Окрему проблему становлять перевірки на кордоні. Через оновлення інформації та синхронізацію баз даних перевірка водія іноді займає до 72 годин. Якщо за цей час виникають технічні проблеми або в системі встановлюється «червоний» статус, водія можуть мобілізувати безпосередньо на пункті пропуску.

Існує й законодавче обмеження. Близько 44 % із 2 800 компаній — членів АсМАП — працюють у формі фізичних осіб-підприємців. Згідно з чинними правилами ФОП не мають можливості резервувати працівників. Тому підприємцю спочатку необхідно перетворитися на юридичну особу, щоб претендувати на статус критично важливого підприємства.

IT-бізнес зіткнувся з іншими проблемами

Для технологічних компаній підвищення мінімальної середньої зарплати з 21,6 тис. грн до 25,9 тис. грн не стало таким серйозним фактором, як для деяких інших галузей. Великі IT-компанії в більшості випадків уже відповідали новому рівню оплати.

Основні труднощі в галузі пов’язані з тривалістю розгляду заявок, технічними збоями та більш жорсткими правилами щодо працівників, які поєднують кілька видів зайнятості.

Особливість ІТ-сектора полягає в змішаній моделі найму: компанії одночасно використовують штатних співробітників, фахівців за gig-контрактами та ФОП. При цьому позаштатні фахівці та підрядники не отримують такого ж захисту в рамках системи бронювання, що створює додаткові ризики для збереження ключових команд.

Точної статистики щодо кількості IT-компаній, які втратили статус критично важливих, поки що немає. Одним із орієнтирів можуть слугувати дані «Дія.City»: станом на 1 вересня статус підтвердили 1 900 резидентів проти 2 500 до початку аудиту. При цьому частина компаній могла проходити процедуру через інші відомства.

В IT Ukraine Association повідомляють, що знають про технічні збої та намагаються вирішувати проблеми, що виникають, спільно з Мінцифри, Мінекономіки та Міноборони. При цьому важливою зміною для ринку стало дозвіл компаніям, які вчасно підтвердили свою критичність, продовжувати бронювання без обов’язкової перерви.

Нові критерії створюють додаткові бар’єри

У Союзі українських підприємців (СУП) зазначають, що вимога щодо середньої зарплати у 25,9 тис. грн сама по собі не стала серйозною проблемою для «білого» бізнесу. Більшість компаній або вже виплачували співробітникам більше цієї суми, або змогли довести зарплати до встановленого рівня.

Однак перегляд інших критеріїв призвів до ситуацій, коли підприємства, які раніше відповідали вимогам, несподівано втрачали можливість бронювати працівників. У СУП вважають однією з причин відсутність достатнього діалогу з бізнесом під час внесення окремих змін.

Зокрема, після перегляду вимог Міністерством охорони здоров’я з переліку критично важливих підприємств виключили компанії, що займаються виробництвом упаковки для лікарських засобів.

Додаткові ризики виникли після запровадження нових правил повторної подачі документів. У СУП зазначають, що якщо статус було скасовано через невиконання встановлених вимог, то підприємство не може бути повторно визнане критично важливим раніше, ніж через півроку після скасування.

Таким чином, для підприємств, які втратили статус, шестимісячний період стає окремим випробуванням. За цей час їм необхідно зберегти персонал і продовжити роботу без можливості скористатися механізмом бронювання.

Раніше Dengi.ua повідомляли, що роботодавці зобов’язані вести військовий облік, оновлювати дані співробітників та вчасно інформувати ТЦК.

Також Dengi.ua писали, що в додатку «Резерв+» з’являється додатковий спосіб авторизації через державний додаток «Дія».