Понад чверть працюючих українців (26%) не переривають робочий процес навіть під час оголошення червоного рівня повітряної тривоги (пряма ракетна або балістична загроза). При цьому негайно спускаються в укриття лише 20% співробітників.

Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного опитування, проведеного профільною платформою «OLX Робота», повідомляють Dengi.ua .

Як повітряні тривоги впливають на графік і трудовий процес

Для більшості громадян сирени стали фактором постійного втручання в робочий ритм: 53% респондентів працюють у стаціонарних приміщеннях (офіси, торгові зали, виробничі цехи), а ще 9% — у гібридному форматі.

Частота вимушених перерв через ворожі атаки розподілилася наступним чином:

  • близько 30% опитаних змушені призупиняти роботу або змінювати місце перебування щодня або майже щодня;
  • 9% переривають виконання обов’язків кілька разів на тиждень, а 13% — кілька разів на місяць;
  • 37% заявили, що практично ніколи не зупиняють робочий процес через сирени.

Для розуміння тимчасових втрат бізнесу: за даними сервісу «Київ Цифровий», лише за вересень 2026 року сигнали повітряної тривоги в столиці лунали загалом понад 242 години, з яких 85 годин припали безпосередньо на робочий денний час.

Поведінка співробітників під час оголошення червоного рівня небезпеки

Незважаючи на те, що 79% громадян чітко розуміють різницю між диференційованими жовтим і червоним рівнями загрози, поведінка персоналу в момент максимальної небезпеки залишається неоднорідною:

  • 26 % продовжують виконувати завдання на звичайному робочому місці;
  • 25 % діють ситуативно, виходячи з поточної обстановки;
  • 20% негайно прямують до сертифікованого укриття;
  • 20 % переходять у відносно безпечні зони будівлі за правилом двох стін, не спускаючись у підвал;
  • 5% покладаються виключно на централізовані вказівки керівництва;
  • 4% йдуть до укриття лише у разі суб’єктивної оцінки загрози як критичної.

Для порівняння: під час превентивного жовтого рівня тривоги до укриттів спускаються лише 7% опитаних, а 35% взагалі не змінюють робочий розпорядок.

Чому українці ігнорують сирени та залишаються на робочих місцях

Аналітики «OLX Робота» констатують, що нехтування правилами безпеки зумовлене як психологічною адаптацією до ризиків, так і логістичними бар’єрами та корпоративним тиском.

Серед головних причин відмови від укриттів названо:

  • 38% — особисте небажання та відсутність звички реагувати на кожен сигнал;
  • 37% — проблеми з доступністю (сховище розташоване занадто далеко або до нього важко дістатися);
  • 20% — незадовільний санітарний або технічний стан доступних сховищ;
  • 19% — небажання збивати темп роботи та втрачати продуктивність;
  • 13% — пряма вимога роботодавця залишатися на місцях попри небезпеку;
  • 11% — неможливість залишити чергування через специфіку посадових інструкцій.

Крім того, 17% співробітників заявили, що регулярно стикаються з примусом до роботи за умови реальної загрози життю, а ще 11% зазнавали такого тиску епізодично. Водночас 53% респондентів зазначили, що ніколи не зазнавали примусу до роботи під сиренами.