Національний банк України розраховує, що вже в серпні-вересні практично вся банківська система країни буде готова відкрити свої API для впровадження відкритого банкінгу. Це дозволить розпочати новий етап розвитку фінансових послуг, посилити конкуренцію на ринку та розширити можливості для клієнтів. Про це в інтерв’ю PaySpace Magazine розповів заступник голови НБУ Олексій Шабан, повідомляють Dengi.ua.

За його словами, у 2025 році в Україні було впроваджено комплексне регулювання відкритого банкінгу. Регулятор ухвалив необхідну нормативну базу, а учасники ринку розробили стандарти та технічні специфікації відкритих API для рахунків фізичних осіб та підприємців. Наразі завершується підготовка аналогічних рішень для корпоративних клієнтів.

Читайте також: Перекази з картки на картку: що писати, щоб уникнути запитань

Шабан повідомив, що перші банки вже отримали дозвіл НБУ на надання нефінансових платіжних послуг у рамках Open Banking. Йдеться про ПУМБ, ПриватБанк та Укрсиббанк.

Крім того, Національний банк узгодив умови роботи для двох технологічних операторів — Українського процесингового центру та ТАС ЛІНК. У НБУ вважають це підтвердженням того, що ринок технічно готовий до повноцінного запуску нової моделі взаємодії між фінансовими установами.

За даними регулятора, перші транзакції в рамках відкритого банкінгу вже відбулися. Саме тому в НБУ очікують, що найближчими місяцями більшість банків відкриє доступ до своїх API.

Відкритий банкінг передбачає можливість для авторизованих постачальників послуг отримувати доступ до інформації про рахунки клієнтів або ініціювати платежі за їхньою згодою. Обмін даними здійснюватиметься через спеціальні програмні інтерфейси з дотриманням суворих вимог безпеки.

Для користувачів це означає появу нових цифрових сервісів. Зокрема, клієнти зможуть керувати рахунками різних банків через один додаток, користуватися швидшими платежами та отримувати персоналізовані фінансові продукти.

Ще одним важливим напрямком розвитку ринку в НБУ називають миттєві платежі між рахунками. Така функціональність була впроваджена в Системі електронних платежів ще в грудні 2024 року і дозволяє здійснювати перекази за лічені секунди безпосередньо між банківськими рахунками.

На думку Шабана, миттєві перекази можуть стати серйозним конкурентом традиційним картковим платежам, оскільки їхня собівартість значно нижча. У перспективі регулятор бачить створення повноцінної екосистеми, в якій продавці зможуть приймати оплату безпосередньо з рахунків покупців без участі карткової інфраструктури, використовуючи QR-коди та інші стандартизовані інструменти.

При цьому в НБУ наголошують, що безпека залишається ключовим питанням. Банкам доведеться активно розвивати антифрод-системи та механізми оцінки ризиків, щоб забезпечити надійний захист миттєвих платежів.

Окрему увагу регулятор приділяє європейській інтеграції фінансового сектору. За словами Шабана, рівень відповідності українського банківського законодавства нормам ЄС за останні чотири роки зріс з трохи більше 50% до 78%.

У найближчі роки Україні доведеться адаптувати фінансове регулювання до нових європейських вимог, зокрема до платіжної директиви PSD3, регламенту PSR, правил MiCA щодо віртуальних активів, стандартів цифрової стійкості DORA та норм GDPR щодо захисту персональних даних.

У НБУ очікують, що протягом наступних п’яти років український фінансовий ринок стане практично повністю цифровим і буде значно глибше інтегрований у європейський фінансовий простір. Наступним етапом після Open Banking має стати модель Open Finance, яка передбачає обмін даними не тільки щодо платіжних рахунків, а й щодо інших фінансових продуктів.

Раніше Dengi.ua повідомляли про те, що Нацбанк має намір до 2028 року завершити масштабну адаптацію фінансової системи до європейських вимог, що має сприяти залученню інвестицій та подальшій інтеграції країни до ЄС.

Dengi.ua також писали про те, що Фонд гарантування вкладів продовжує розраховуватися з клієнтами ліквідованих банків, а загальний обсяг компенсацій з початку його роботи перевищив 105 млрд грн.