Російські атаки на логістичну інфраструктуру українського ритейла змушують торговельні мережі змінювати схему роботи та шукати додаткові складські потужності. Черговий удар 20 серпня призвів до втрат у понад 100 млн грн у мережі «Фора» — йдеться про склад у Мартусівці під Києвом. Цей об’єкт компанія почала використовувати після знищення логістичного центру в ніч на 5 серпня. Тоді збитки перевищили 1,1 млрд грн. У Rozetka вартість зруйнованого розподільчого центру оцінили в $70 млн, а знищені разом із ним посилки — ще в мільярди гривень. Про це повідомляють Dengi.ua із посиланням на публікацію RAU.

Тепер ритейлерам доводиться перерозподіляти запаси, змінювати логістичні маршрути та розміщувати товари на кількох складах. Все це збільшує витрати бізнесу. При цьому питання про те, наскільки додаткові витрати позначаться на цінах для покупців, залишається відкритим.

Читайте також: Дефіцит продуктів в Україні: чи закриються «Сільпо» та «АТБ» через обстріли

Дефіциту продуктів не очікують

У деяких супермаркетах тимчасове скорочення асортименту може бути пов’язане саме з наслідками ударів по логістичних об’єктах. Після атак торговельні мережі попереджали, що окремі категорії товарів можуть на певний час зникати з полиць.

Міністр аграрної політики Тарас Висоцький 20 серпня заявив, що підстав говорити про фізичний дефіцит продовольства в Україні немає. За його словами, підприємства здатні забезпечити внутрішній ринок, однак споживачам деякий час може бути доступний менш широкий асортимент.

«Діючих потужностей з виробництва продукції в Україні достатньо, щоб задовольнити внутрішнє споживання. Загрози фізичного дефіциту продовольства немає. Продукція буде доступна в кожному населеному пункті. Але деякий час вибір може бути меншим, ніж той, до якого звикли споживачі», – повідомив міністр.

Раніше Висоцький також зазначав, що зміна маршрутів поставок збільшить витрати компаній, однак значного стрибка цін на продовольство не прогнозується.

При цьому в Центрі економічної стратегії вважають, що пошкодження великих розподільчих центрів все ж може чинити тиск на ціни. Виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський пояснив в ефірі Radio NV, що сучасні логістичні комплекси значною мірою автоматизовані. Після їхнього знищення компаніям доводиться розподіляти запаси між невеликими складами та повертати частину операцій до ручного управління.

«За окремими категоріями я бачив дані про частку логістики в ціні товару приблизно 10%. Найпростіший спосіб для мереж відреагувати — зменшити кількість акційних пропозицій, як це було навесні 2022 року, коли акцій фактично не було», — вважає експерт.

Особливо це може торкнутися категорій зі свіжою продукцією, зокрема молочних товарів.

Директор компанії UTG Євгенія Локтіонова також не очікує масового підвищення цін, проте допускає подорожчання товарів, які потребують постійного охолодження.

«Для товарів, що потребують постійного охолодження (молочна продукція, свіже м’ясо, заморожені напівфабрикати), ціна на полицях може зрости на 5–7 % через гострий дефіцит спеціалізованих холодильних складів у Київській області», — каже Локтіонова.

Разом з тим член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що торговельні мережі не будуть повністю перекладати додаткові витрати на покупців. За його словами, у споживачів є можливість обирати між супермаркетами, невеликими магазинами, ринками та оптовими мережами.

«Тому я абсолютно впевнений, що, незважаючи на збільшення витрат на децентралізацію логістики та відновлення постачання, ритейл не підвищуватиме ціни на товари через ці втрати. З однієї простої причини він втратить покупця», — сказав економіст.

Які товари перебувають у зоні найбільшого ризику

У продовольчому ритейлі найбільш чутливими до перебоїв залишаються товари з невеликим терміном зберігання. У METRO Україна до них відносять м’ясо, рибу, морепродукти, молочну продукцію, свіжі овочі та фрукти. У разі тривалих затримок доставки якість такої продукції може погіршуватися.

У сегменті побутової техніки, за даними «Фокстроту», найскладніше швидко замінити великогабаритні та середньогабаритні товари — холодильники, пральні машини, пилососи, мультипечі, телевізори та іншу техніку. Для них потрібно більше складських площ і складніша транспортування. Особливо це стосується великих партій товарів прямого імпорту.

Зараз на ринку можливі перебої з окремими моделями, проте про системний дефіцит техніки не йдеться. Основний асортимент зберігається, хоча деякі позиції можуть тимчасово бути відсутніми.

У METRO також допускають короткочасний дефіцит окремих товарних груп через пошкодження виробничих об’єктів, складів та логістичних хабів. Однак велика кількість брендів у більшості категорій дозволяє досить швидко замінювати одні товари іншими. Крім того, мережа має власні торгові марки, тому тривалого дефіциту там не прогнозують.

У сегменті DIY серйозного дефіциту продукції також не очікується. Разом з тим пошкодження складської інфраструктури може спричинити тимчасові проблеми з постачанням окремих SKU, повідомили в «Епіцентрі». Компанія перерозподіляє наявні запаси, змінює логістичні схеми та шукає нових постачальників.

Додаткові транспортні та складські витрати дійсно можуть збільшити собівартість. Однак у «Епіцентрі» не планують штучно підвищувати ціни саме через наслідки атак. На кінцеву вартість також впливають ціни на сировину та енергоносії, валютний курс, закупівельні та логістичні витрати.

Логістика вже стала значно дорожчою

У «Фокстроті» зазначають, що підвищення логістичних витрат торкнулося практично всього ринку. Порівняно з попереднім періодом вони зросли приблизно в 1,5–2 рази.

Серед причин — ускладнення маршрутів, збільшення вартості міжнародних перевезень та страхування, додаткові вимоги безпеки та зростання операційних витрат. Крім того, закордонні постачальники можуть враховувати додаткові ризики, пов’язані з роботою на українському ринку.

Юрій Поліщук, генеральний директор «Фокстроту», вважає, що найбільше зміна логістичних витрат може позначитися на великій побутовій техніці.

«Найбільший вплив логістичних витрат, за прогнозами, може відчути великогабаритна побутова техніка. За поточними оцінками, закупівельні ціни в цій категорії можуть зрости приблизно на 7–11%. Для середньогабаритної техніки — мультипечей, пилососів, грилів, кухонної техніки — потенційне подорожчання через військові ризики оцінюється на рівні 4–7%», — каже Юрій Поліщук.

Дрібна електроніка та побутова техніка менше залежать від логістичних витрат. Для них можливе підвищення цін оцінюється приблизно в 2–3%. При цьому на вартість окремих товарів можуть додатково впливати девальвація та зростання цін на електронні компоненти.

Окремі постачальники, залежно від власних запасів, можуть переглядати ціни швидше за інших. Тому в деяких товарних категоріях зростання вартості може виявитися помітнішим.

У METRO зазначають, що остаточні наслідки залежатимуть від подальшого розвитку ситуації на ринку роздрібної торгівлі та у виробників. Поки що виділити одну конкретну категорію, яка неминуче подорожчає, складно.

Рітейлери диверсифікують склади

Після знищення великих логістичних об’єктів торгові компанії дедалі активніше розподіляють запаси між кількома майданчиками. Однак знайти відповідні складські приміщення стає дедалі складніше.

«Поки ворог руйнуватиме й знищуватиме складські приміщення, маркетплейси та ТЦ, у бізнесу постійно зростатимуть витрати на логістику, закупівлі та персонал», — розповів Олександр Кеба, директор з продажу та операційної діяльності METRO Україна.

Диверсифікація складської інфраструктури виглядає логічним способом знизити ризики, однак доступних якісних площ недостатньо.

Фонд державного майна вже шукає вільні приміщення, які можна надати постраждалому бізнесу. За словами голови ФДМУ Дмитра Наталухи, фахівці регіональних підрозділів обстежили понад 1 млн кв. м потенційних складських об’єктів. З них близько 164 тис. кв. м можуть бути придатними для використання компаніями.

Паралельно самі компанії скорочують витрати та переглядають бізнес-моделі. «Біосфера», яка втратила склад 3 серпня, вирішила відмовитися від частини товарів із низькою оборотністю та невисокою прибутковістю, зосередившись на пріоритетних напрямках.

«Аврора», чий логістичний центр постраждав 1 серпня, також розпочала оптимізацію витрат. Компанія домовилася зі співробітниками про тимчасове обмеження зарплат і веде переговори щодо зниження орендних ставок на складські приміщення.

«Rozetka» після руйнування найбільшого розподільчого комплексу в Броварах скорочує частину персоналу та зменшує частку власних продажів, роблячи більший акцент на розвитку маркетплейсу.

Таким чином, прямого масового стрибка цін на всі товари ритейлери поки що не очікують. Однак зростання логістичних витрат, нестача спеціалізованих складів та необхідність перебудови ланцюгів постачання можуть призвести до точкового подорожчання окремих категорій, насамперед швидкопсувних продуктів та великої побутової техніки.

Як раніше повідомляли Dengi.ua, російські атаки змусили «Нову пошту» шукати нові склади по Україні.

Крім того, як писали Dengi.ua, атаки Росії зупинили «Запоріжсталь»» і змусили «АрселорМіттал Кривий Ріг» скорочувати випуск продукції, посиливши загрозу для експорту та валютних надходжень України.