Україна прискорює підготовку до зими на тлі триваючих російських атак на енергетичну та іншу критичну інфраструктуру. Уряд також планує передбачити в бюджеті близько $1 млрд на страхування військових ризиків. Про це пише Урядовий портал з посиланням на заяву прем’єр-міністра України Сергія Корецького під час розмови з головним редактором The Economist Занні Мінтон Беддоуз на зустрічі YES–2026, повідомляють Dengi.ua.
На страхування військових ризиків планують виділити $1 млрд
Уряд планує передбачити окрему бюджетну статтю попередньо на суму $1 млрд для страхування військових ризиків.
Читайте також: Скільки складів вціліло в Україні: співвласник великих мереж оприлюднив цифри
За словами Сергія Корецького, розраховується, що міжнародні партнери зможуть збільшити цю суму за рахунок додаткового фінансування. У результаті Україна хоче створити резерв, який зможе покривати 40–50% збитків від російських атак.
«Розраховуємо, що міжнародні партнери збільшать цю суму. Мета — сформувати резерв, який покриватиме 40–50 % збитків від атак. Головне — це максимально спрощена процедура та швидка реакція», — зазначив глава уряду.
Україна готується до зими за кількома сценаріями
Прем’єр-міністр назвав майбутню зиму головним викликом для країни.
За його словами, уряд прискорює реалізацію планів стійкості: посилюється захист енергетичної інфраструктури, а для критично важливих об’єктів готують децентралізовані рішення, які дозволять забезпечити їхню роботу навіть у разі нових атак.
«Уроки минулої зими засвоєно — ми значно краще готові до атак, ніж рік тому. Маємо плани А, Б і В — включаючи найгірший можливий сценарій. Іншого варіанту, окрім як гідно пройти цю зиму, немає», — заявив Корецький.
Російські атаки можуть позбавити бюджет 70 млрд грн
Водночас удари по українському бізнесу створюють серйозні ризики для доходів державного бюджету.
За оцінкою уряду на початок вересня, через російські атаки бюджет може недоотримати близько 70 млрд грн податкових надходжень. Оскільки удари тривають практично щодня, ця сума може збільшитися.
Влада вже шукає способи підтримати підприємства, які постраждали від атак або стикаються з проблемами через порушення логістики.
Бізнесу запропонують приміщення державних підприємств
Уряд провів ревізію приміщень Фонду державного майна, державних підприємств та міністерств.
Частину складських і виробничих площ планують запропонувати бізнесу для використання. Крім того, влада готує децентралізацію логістики за аналогією з рішеннями, які застосовуються в енергетичному секторі.
За словами Корецького, вже існує план взаємодії з роздрібними та логістичними компаніями.
Також Україна веде переговори з сусідніми державами щодо створення більш гнучкої та швидкої системи перетину кордону, що має допомогти бізнесу підтримувати поставки в умовах війни.
Україна прискорить отримання $29,5 млрд від партнерів
Ще один пріоритет уряду — виконання умов, необхідних для отримання $29,5 млрд доларів міжнародного фінансування у 2026 році.
Для цього необхідно ухвалити 42 документи, зокрема постанови уряду та інші рішення. Спочатку влада планувала завершити цю роботу до 1 листопада, проте тепер вирішила скоротити цей термін.
«Ми обіцяли ухвалити ці рішення до 1 листопада, але, усвідомлюючи складність ситуації, прискоримо роботу й завершимо її до 15 жовтня. Усі необхідні законопроекти будуть подані до парламенту вже у вересні», — повідомив прем’єр.
За його словами, на даний момент у Верховній Раді вже знаходяться 27 законопроектів, необхідних для виконання цих умов.
Україні також потрібні ще $27 млрд на оборону
Окремо уряд оцінює нову потребу Сил оборони у $27 млрд.
Цю частину бюджетного дефіциту планують покрити за рахунок прискорення Ukraine Support Loan, використання заморожених російських активів, додаткових кредитів від партнерів за межами ЄС, а також оптимізації видатків у рамках державного бюджету.
В уряді розраховують, що повне виконання своєї частини роботи Кабміном і парламентом дозволить Україні отримати необхідне міжнародне фінансування та збалансувати бюджет на тлі війни.
Dengi.ua раніше повідомляли, що в Україні змінять розрахунок податку на прибуток за борговими зобов’язаннями.
Крім того, як писали Dengi.ua, попри масштабні руйнування та високий рівень ризиків, капітальні інвестиції в Україні після початку повномасштабного вторгнення демонстрували зростання.