Рішення Національного банку України підвищити облікову ставку до 16% навряд чи зможе кардинально приборкати інфляцію, оскільки ключові чинники зростання цін лежать далеко за межами монетарних механізмів: головним наслідком стане миттєва реакція банківського сектору, подорожчання кредитів для бізнесу та населення, а також захист курсу гривні від тиску імпорту.

Про це пишуть Dengi.ua з посиланням на коментарі фінансового аналітика Андрія Шевчишина.

Мотиви регулятора: боротьба за курс і стримування гривневої маси

НБУ намагається діяти на випередження у руслі глобального тренду центральних банків США та Європи, які також посилюють політику на тлі паливної кризи та інфляційного тиску:

  • реальна інфляція перевищила попередні прогнози Нацбанку, тому крок до 16% покликаний підвищити привабливість гривневих інструментів — депозитів та ОВГЗ;
  • попереднє підвищення з 15% до 15,5% не призвело до очікуваного зростання прибутковості вкладів;
  • ключове завдання кроку НБУ — не допустити перетікання вільної гривні на готівковий валютний ринок на тлі подорожчання імпортних товарів, що запобігає тиску на обмінний курс;
  • водночас Нацбанк передбачив і альтернативний сценарій: якщо споживчий попит почне різко падати через обстріли, кризи зайнятості та нездатності бізнесу виплачувати зарплати, регулятор може піти на екстрене пом’якшення ставки для підтримки економіки.

Ціни на товари та вплив ставки: чому інфляція не зупиниться

Аналітик підкреслив, що підвищення ставки не гарантує уповільнення зростання цін:

  • базові чинники нинішньої інфляції лежать поза межами монетарної площини — йдеться про прямі військові ризики, фізичне знищення складів і продукції, а також зруйновану логістику;
  • ринкові монетарні важелі не мають миттєвої трансмісії, здатної негайно позначитися на цінниках у магазинах.

Банківський сектор і подорожчання кредитів для бізнесу

Фінансові установи першими відчують наслідки монетарного маневру:

  • облікова ставка виступає для комерційних банків безризиковим орієнтиром: установі вигідніше гарантовано розмістити вільну ліквідність у депозитних сертифікатах НБУ під 16%, ніж ризикувати коштами, кредитуючи реальний сектор;
  • ринкові кредити для підприємств неминуче подорожчають, а видача позик залишиться зосередженою переважно в сегменті державних субсидій (зокрема, програми «5-7-9»);
  • зростання ставки до 16% створить серйозні складнощі й для самої програми «5-7-9», оскільки уряд наразі не має достатніх бюджетних ресурсів для компенсації підвищених відсотків.

Кредити для населення та вигода від заощаджень у гривні

Для громадян подорожчають споживчі позики, автокредити та комерційна іпотека (за винятком державних пільгових програм).

При цьому класичний розрахунок НБУ на перехід населення від витрат до накопичення стикається з реаліями воєнного часу:

  • строкові гривневі депозити становлять лише третину від загального обсягу приватних коштів у банках;
  • громадяни уникають «заморожування» грошей на тривалі терміни і прагнуть тримати вільну готівку під рукою через невизначеність, підготовку до зими та загрози нових відключень електроенергії.

Ключові показники та фінансові поради

До наступного перегляду монетарної політики НБУ пильно стежитиме за загальною інфляційною динамікою, платоспроможністю населення, динамікою реальних заробітних плат та товарообігом роздрібної торгівлі.

Головна порада експерта як для бізнесу, так і для громадян до кінця року — дотримуватися максимальної фінансової обережності, тверезо оцінювати боргове навантаження та завжди мати чіткий фінансовий план дій і резерв ліквідності на випадок форс-мажорних обставин.