За неповний 2026 рік компанія «Укр Кредит Фінанс» ініціювала понад 80 тис. судових справ — у 3,5 раза більше, ніж за весь попередній рік. Завдяки цьому вона піднялася з восьмого на перше місце серед компаній, які найчастіше виступають позивачами в судах України. Друге місце посів «Споживчий центр» із понад 68 тис. справ, повідомляють Dengi.ua з посиланням на дані Опендатабота.
Які компанії найчастіше звертаються до суду
За даними Опендатабота, який посилається на судовий реєстр, за неповний 2026 рік за позовами «Укр Кредит Фінанс» було відкрито 80 421 нову судову справу. Для порівняння: за весь 2025 рік компанія ініціювала близько 23 тис. справ.
Читайте також: Махінації з VIN-кодами: де в Україні найчастіше підробляють номери автомобілів
Друге місце посів «Споживчий центр», на рахунку якого 68 076 судових справ. Це на 36% більше, ніж за весь минулий рік.
До п’ятірки найбільших позивачів також увійшли:
- Universal Bank — близько 25,5 тис. справ;
- А-Банк — близько 22 тис. справ;
- «Факторинг Партнерс» — близько 19,7 тис. справ.
За рік позиції учасників рейтингу помітно змінилися. «Укр Кредит Фінанс» перемістилася з восьмого місця на перше, а «Факторинг Партнерс» піднялася з 17-ї позиції на п’яту.
При цьому торішній лідер — Європейське агентство з повернення боргів — опустився на десяте місце.
Чому фінансові компанії масово подають позови
Усі десять найбільших компаній-позивачів у 2026 році представляють фінансовий сектор. Загалом серед сотні організацій, які найчастіше зверталися до суду, 39 займаються кредитуванням та іншими фінансовими послугами.
Ще 24 учасники рейтингу працюють у сферах електроенергетики, газопостачання, теплопостачання та водопостачання. Крім того, до списку увійшли 14 державних органів та інших організацій, пов’язаних із державним управлінням.
Суддя Верховного суду Василь Крат пояснює активність фінансових компаній особливостями чинного механізму стягнення заборгованості. За його словами, під час стягнення кредитів не діють ані виконавчий напис нотаріуса, ані третейське судочинство. Тому банкам і фінансовим компаніям для повернення боргів доводиться звертатися до державних судів.
Додатковий вплив має повномасштабна війна. Втрата доходів і майна погіршила фінансове становище багатьох українців. У результаті люди частіше користуються доступними кредитами, зокрема мікропозиками, але не завжди можуть повернути гроші вчасно.
Чому суди розглядають справи про високі відсотки
Окрема проблема — нарахування надмірно високих відсотків за кредитами. Як зазначає Василь Крат, саме судовий розгляд дозволяє перевірити обґрунтованість вимог кредитора та застосувати передбачені законом обмеження, якщо відсотки нараховані на неприпустимих умовах.
«В Україні відсутній позасудовий механізм, який, з одного боку, дозволяв би фінансовим компаніям і банкам стягувати заборгованість, а з іншого — вирішувати проблему лихварських відсотків і захищати споживача. Як свідчить судова практика, значну частку в структурі боргу становлять саме лихварські відсотки. Очевидно, що у боржника немає жодного «бажання» платити кредитору такі відсотки, які можуть у десятки разів перевищувати суму кредиту. Наприклад, в одній зі справ реальна річна процентна ставка становила 1 139 966%», — зазначає суддя Верховного суду.
Таким чином, зростання кількості судових справ пов’язане не лише з активністю кредиторів, а й з відсутністю ефективного позасудового механізму стягнення, а також із проблемою надмірного боргового навантаження на позичальників.
Як перевірити судову історію компанії
Інформацію про судові справи підприємств можна знайти на платформі Opendatabot. Для цього необхідно ввести назву компанії або її код і перейти до відповідної картки.
До дослідження увійшли судові справи за 2025–2026 роки, в яких позивачем виступала юридична особа. Оскільки 2026 рік ще не завершився, наведені показники за поточний рік є проміжними.
Раніше Dengi.ua повідомляли, що за три квартали 2026 року 7 892 українські компанії змінили регіон юридичної адреси, а найпопулярнішим напрямком залишається переїзд із Києва в область.
Також Dengi.ua повідомляли, що в Україні нарахували 478 масових власників бізнесу. У одного з них зареєстровано 5 889 компаній, а 42 особи вказали адреси на тимчасово окупованих територіях.