Розширення російської системи маркування товарів «Чесний знак», що контролюється оточенням Володимира Путіна, призводить до додаткових витрат для підприємців, ускладнює роботу роздрібних магазинів і створює ризики для невеликих виробництв. Через нові вимоги частина фермерських господарств і малих компаній розглядає можливість припинення діяльності. При цьому складнощі виникають і у великих торговельних мереж, які змушені знімати з продажу продукцію з нечитабельними кодами або чекати на повторне маркування залишків. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію The Moscow Times.

Влада продовжує розширювати перелік товарів, продаж яких без спеціального маркування заборонено. За інформацією компанії «Маркзнак», що надає послуги в цій сфері, система «Чесний знак» вже охоплює 48 товарних категорій. Для 33 з них маркування стало обов’язковим для всіх учасників ринку, тому реалізувати немарковану продукцію через роздрібні магазини неможливо.

Нові вимоги поступово поширюються й на продукцію фермерських господарств. У результаті додаткові фінансові та технічні зобов’язання лягають не лише на виробників, а й на продавців. Маркетплейси також посилюють контроль: картки товарів, що підпадають під обов’язкове маркування, можуть блокуватися, якщо виникають сумніви щодо правильності даних системи.

Читайте також: Смерть Путіна в січні 2027 року: RAND Europe представив сценарій для Європи

Виробники відмовляються від випуску окремих товарів

Розширення вимог уже позначається на асортименті невеликих магазинів. У московській торговельній мережі «Ємельянов», що спеціалізується на продажу тамбовської продукції, заявили, що більше не планують торгувати яблучним пюре через додаткові витрати.

Маркування консервованої продукції діє з 2025 року. Однак з 1 жовтня продавці зобов’язані передавати в систему відомості про реалізацію таких товарів, а відповідні коди необхідно сканувати безпосередньо під час розрахунку на касі. Аналогічні правила торкнулися деяких видів бакалійних товарів, зокрема снеків та сухих супів.

В асортименті «Ємельянова» були консервовані десерти з тамбовських яблук об’ємом 250 мл. Завдяки доступній ціні — 112–140 рублів (приблизно $1,39–1,73 — ред.) за банку — вони користувалися попитом серед покупців. Виробництвом займалося невелике підприємство «Експериментальний центр М-конс-1», відоме своїми аграрними розробками в Мічурінську.

Тепер продовжувати співпрацю стає складніше. У торговельній мережі пояснюють, що додаткові вимоги означають необхідність придбання спеціального касового обладнання, сканерів та програмного забезпечення, а також навчання персоналу.

З аналогічними труднощами стикаються й власники невеликих магазинів. За словами підприємця з Московської області, робота з «Чесним знаком» супроводжується постійним напруженням через складнощі реєстрації в системі та технічні проблеми під час зчитування кодів.

Витрати на маркування виявляються непосильними

Оператор системи — ТОВ «Оператор-ЦРПТ» — раніше заявляв, що 99% підприємців практично не відчують фінансових наслідків впровадження маркування. Однак для невеликих виробників і продавців додаткові витрати виявилися суттєвими.

Сам код DataMatrix із криптографічним захистом коштує 60 копійок з урахуванням ПДВ. Разом із нанесенням на упаковку повна вартість маркування становить близько 7–8 рублів ($0,09–0,10). Такі розцінки характерні переважно для великих партій продукції — від десятків тисяч упаковок — або для дорогих товарів.

Керівник однієї з регіональних асоціацій із захисту прав підприємців зазначає, що для невеликих підприємств і фермерських господарств витрати можуть бути в кілька разів вищими. У результаті витрати на маркування здатні поглинути весь прибуток від реалізації продукції.

Показовий приклад наводить учасник сільськогосподарського кооперативу з Карелії. Раніше виробники отримували близько 40 рублів ($0,50) чистого прибутку з кожної 150-грамової банки протертої журавлини, яка продавалася в магазинах приблизно за 180 рублів ($2,24).

Тепер кооперативу необхідно придбати обладнання вартістю 100 тис. рублів ($1 245), укласти договори з компаніями, що допомагають оформляти коди, та додатково сплачувати по 30–40 рублів ($0,37–0,50) за кожну одиницю продукції.

Фактично нові витрати позбавляють виробників заробітку. При цьому за порушення правил маркування передбачені штрафи від 50 тис. до 300 тис. рублів ($622–3 735) з можливою конфіскацією товару.

Підприємці намагалися компенсувати витрати підвищенням відпускних цін, однак покупці в невеликих населених пунктах не готові платити більше. Спроби вийти на великі торговельні мережі також не дали результату, а високі комісії маркетплейсів роблять онлайн-продажі малорентабельними.

У результаті кооператив вирішив припинити виробництво. Це торкнеться не тільки його учасників, а й мешканців навколишніх сіл, які раніше збирали ягоди та продавали їх підприємству. Після закриття виробництва у них стане менше можливостей для отримання доходу.

Торгові мережі очікують скорочення асортименту

Проблеми з маркуванням можуть позначитися й на покупцях. Менеджер із закупівель однієї з федеральних роздрібних мереж прогнозує, що асортимент джемів, варення, тушкованого м’яса та інших консервованих продуктів у магазинах може скоротитися приблизно на 10% через вихід з ринку невеликих виробників.

За його словами, малому бізнесу й без того доводиться працювати в складних умовах: підприємці стикаються з високим податковим навантаженням, дорогими кредитами, зростанням вартості палива та комунальних послуг. Нові вимоги до маркування можуть стати додатковим чинником, який підштовхне підприємства до закриття.

Технічні збої зачіпають і велику роздрібну торгівлю. За словами представника федеральної торговельної мережі, у магазинах накопичуються товари, які неможливо реалізувати через проблеми зі зчитуванням маркувальних кодів.

Подібні ситуації виникають, коли система не розпізнає код або для певної категорії продукції вводиться обов’язковий облік, але товари, що залишилися на складах і полицях, ще не промарковані. До нанесення необхідних позначок продавці змушені призупиняти реалізацію.

Додатковою перешкодою стають перебої з інтернетом, які особливо часто трапляються в російських регіонах. Оскільки відомості про маркування перевіряються через віддалені бази даних, за відсутності підключення продати товар із кодом DataMatrix стає неможливо. Представники роздрібної торгівлі зазначають, що цю проблему досі не вдалося вирішити.

Технічні збої призводять до знищення продукції

Окрему проблему відчувають виробники молочної продукції. Незважаючи на те, що обов’язкове маркування молочних товарів діє з 2022 року, технічні неполадки продовжують призводити до фінансових втрат.

Представник невеликого молочного підприємства розповідає, що партії продукції періодично доводиться утилізувати через неможливість зчитати маркувальний код під час приймання в магазині або у оптового покупця.

Таким чином, поки вирішується питання з повторним маркуванням, швидкопсувні продукти втрачають товарні якості та стають непридатними для продажу.

За словами регіонального бізнес-омбудсмена, система «Чесний знак» впроваджується з 2019 року, а в міру розширення обов’язкових вимог з нею змушені працювати дедалі більше учасників ринку.

Тепер маркування поширюється й на виробників м’ясної продукції. З 1 жовтня до вимог також долучили селянські фермерські господарства та сільськогосподарські кооперативи. Поки що сканувати таку продукцію безпосередньо на касах не потрібно, проте підприємці очікують, що це правило можуть запровадити в майбутньому.

Представники бізнесу побоюються, що в результаті кількість невеликих фермерських господарств істотно зменшиться.

Додаткові обмеження стосуються й торгівлі через маркетплейси. З початку року майданчики почали інформувати продавців про необхідність дотримання вимог маркування. З 1 жовтня вони зобов’язані перевіряти картки товарів, що підлягають обов’язковому обліку, та обмежувати продаж у разі виявлення порушень.

Під обмеження потрапляють навіть самозайняті майстри, які самостійно виробляють і продають кондитерські вироби, дизайнерські товари, ляльок та іншу продукцію.

За оцінкою бізнес-омбудсмена, мінімальні витрати на підключення до системи становлять близько 40 тис. рублів ($498). При цьому оформити роботу з «Чесним знаком» без реєстрації індивідуального підприємця технічно неможливо. Для самозайнятих це означає необхідність переходу до іншої форми ведення діяльності, яка передбачає додаткові зобов’язання щодо звітності та відповідальності.

Хто отримує вигоду від системи

Представники малого бізнесу вважають, що головне завдання «Чесного знака» полягає не стільки в контролі якості продукції, скільки в збільшенні надходжень до державного бюджету та посиленні контролю за товарообігом.

Особливої актуальності це набуває на тлі значного бюджетного дефіциту. За підсумками десяти місяців він досяг 5,2 трлн рублів ($64,76 млрд), а за підсумками року, згідно з очікуваннями, може збільшитися до 7,3 трлн рублів ($90,91 млрд).

Учасники підприємницьких об’єднань вважають, що відстеження руху товарів ускладнює ухилення від сплати податків. Крім того, фінансову вигоду від обов’язкового маркування отримують компанії, які безпосередньо беруть участь у роботі системи.

При цьому, як стверджують представники малого бізнесу, публічної інформації про те, скільки коштів приносить обов’язкове маркування та через які структури проходять ці гроші, недостатньо.

Окремі питання викликає й структура власності оператора системи — ТОВ «Оператор-ЦРПТ». З 2022 року його власники не розкриваються.

До цього основним власником оператора виступало ТОВ «ЦРПТ». Половина компанії належала структурам групи USM Алішера Усманова, ще по 25% контролювали структури «Ростеху» та Олександра Галицького.

У 2024 році стало відомо, що Усманов вийшов із капіталу компанії. Його представник тоді повідомляв, що Усманов «давно й послідовно виходить зі своїх бізнес-активів на користь працівників групи» і що «в результаті цих змін співвласники не мають контролю або 25% частки». Ефективна частка «Ростеху» в операторі становить 22,5%.

У розслідуванні «Проєкту» раніше стверджувалося, що контроль над системою «Чесний знак» перебуває в руках людей з оточення Володимира Путіна.

Пізніше Олександра Галицького визнали екстремістом, а його майно та активи пов’язаних з ним підприємців конфіскували. Під час судових розглядів, як з’ясувалося зі слів адвоката Галицького, власником структури, через яку бізнесмен контролював свою частку в ЦРПТ, фактично був «Газпромбанк». Однак суд не став вилучати у банку цю частку.

Крім того, як повідомляли Dengi.ua, на росіян чекає дефіцит смартфонів та електронної техніки через нові вимоги до імпортерів і виробників.

Водночас, як писали Dengi.ua, з початку повномасштабної війни в Україні з Росії вивели $406 млрд.