З початку 2026 року офіційний курс долара в Україні зріс майже на 3 грн — з 42 до 45 грн. Останніми днями американська валюта навіть перевищувала позначку 45,5 грн, а в обмінних пунктах її вартість перевищувала 46 грн. Серед основних причин ослаблення гривні — збільшення попиту на імпорт, витрати держави на військові та енергетичні потреби, а також дисбаланс між експортом та імпортом. Яким буде курс до кінця року і що станеться з євро, розповів у інтерв’ю РБК-Україна голова правління «Глобус Банку» Сергій Мамедов, повідомляють Dengi.ua.
Чому гривня втрачає позиції
На валютний ринок одночасно впливають кілька факторів. Перш за все це потреби держави та бізнесу у закупівлях за кордоном. Україні необхідно імпортувати паливо, озброєння, обладнання для енергетики, техніку та інші товари, без яких неможливо забезпечити функціонування економіки та оборону країни.
Читайте також: Товарообіг України перевищив $116 млрд: що країна купує та продає
Голова правління «Глобус Банку» Сергій Мамедов пояснює, що основними покупцями валюти залишаються держава та підприємства, яким необхідно розраховуватися за імпортні поставки.
Додатковий тиск створює розбіжність у часі різних валютних операцій. Наприклад, потреба Міноборони у закупівлях може збігатися з виплатами дивідендів бізнесом або іншими великими платежами. Це збільшує навантаження на валютний ринок.
При цьому проблема полягає не стільки у відсутності іноземної валюти, скільки у зростаючій потребі в гривні для проведення державних розрахунків та закупівель.
Чому Нацбанк не утримує долар на одному рівні
Національний банк України продовжує регулювати валютний ринок за допомогою міжнародних резервів та валютних інтервенцій. Завдяки цьому регулятор може впливати на співвідношення попиту та пропозиції й згладжувати різкі коливання.
За словами Мамедова, НБУ поступово переходить до більш гнучкого курсоутворення та допускає помірне ослаблення гривні. При цьому регулятор не зацікавлений у неконтрольованому падінні національної валюти.
«Коливання курсу, які ми спостерігаємо зараз, не становлять загрози для фінансової системи», — вважає банкір.
Він також звертає увагу, що для економіки важливий не тільки валютний курс, а й інфляція. На його думку, зростання цін має більш істотний вплив на купівельну спроможність населення, ніж сама зміна вартості долара.
Яким буде курс долара до кінця року
За прогнозом Сергія Мамедова, до кінця 2026 року долар може перебувати в діапазоні 46–47 грн.
Для офіційного курсу орієнтиром може стати позначка близько 46 грн. У обмінних пунктах американська валюта за такого сценарію може коштувати приблизно 46,4 грн. При цьому експерт допускає коливання готівкового курсу в межах 45,5–46,5 грн.
На подальшу динаміку впливатимуть потреби імпортерів, витрати держави, надходження експортної виручки та обсяги міжнародної фінансової допомоги.
Окреме значення має підтримка іноземних партнерів. Саме завдяки зовнішньому фінансуванню Україна отримує валютні ресурси, які дозволяють Нацбанку підтримувати ринок.
За словами банкіра, якщо міжнародна допомога припиниться, резерви країни почнуть скорочуватися значно швидше, а ситуація на валютному ринку ускладниться.
Що буде з євро
Вартість європейської валюти в Україні залежить не тільки від курсу гривні до долара, а й від співвідношення євро та долара на світових ринках.
Мамедов вважає, що до кінця року євро в Україні може коштувати близько 50,5–51 грн. Повернення до позначки 52,5 грн, якої ринок досягав раніше, експерт у базовому сценарії не очікує.
На міжнародне співвідношення валют впливатимуть рішення Федеральної резервної системи США та Європейського центрального банку щодо процентних ставок, а також економічні та геополітичні чинники.
За оцінкою банкіра, у грудні долар може тимчасово зміцнитися щодо євро, після чого європейська валюта здатна відновити позиції вже наступного року.
У якій валюті зберігати заощадження
Сергій Мамедов також розповів, як, на його думку, українцям варто розподіляти заощадження між гривнею, доларом та євро.
Банкір пропонує орієнтуватися приблизно на таку структуру: 50% заощаджень тримати в гривні, а решту розподіляти між іноземними валютами з урахуванням особистих потреб.
Якщо гроші розміщуються на строк понад рік, близько 75% гривневої частини експерт рекомендує спрямовувати в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), а решту суми — на короткострокові депозити.
Як аргумент він наводить прибутковість гривневих ОВДП на рівні близько 16% при прогнозованій інфляції 12,5%. Крім того, доходи від державних облігацій не оподатковуються.
При цьому вибір валюти має залежати від того, для чого призначені заощадження. Наприклад, тим, хто часто їздить до Європи або планує витрати в євро, доцільно заздалегідь сформувати запас європейської валюти, щоб не залежати від майбутніх коливань курсу.
Банкір наголошує, що універсальної схеми для всіх немає: розподіл коштів має враховувати терміни зберігання грошей, майбутні витрати та потреби конкретної людини.
Раніше Dengi.ua повідомляли, що у «Нової пошти» з’явиться власний банк.
Також Dengi.ua писали, що штучний інтелект допомагає НБУ оцінювати економічні шоки.