До 1 жовтня народні депутати мали подати свої правки до урядового проекту Державного бюджету 2026 року. Поговорити про головний кошторис країни Dengi.ua вирішили із докторкою економічних наук, народною депутаткою України Любов’ю Шпак.
— Пані Шпак, якою є ваша загальна оцінка проекту Державного бюджету (законопроект №14000 – прим. Ред.) на 2026 рік? Наскільки якісно він підготовлений та чим відрізняється від минулорічного?
— Бюджет 2026 року буде бюджетом України, яка веде повномасштабну війну з Росією. Іншими словами — це бюджет війни, так само, як і бюджет 2025-го року. Готуючи проект бюджету Уряд виходив із припущення що інтенсивні бойові дії триватимуть увесь наступний рік. Загальні витрати на оборону заплановані на рівні більш як 2,1 трлн грн, це на 166,3 млрд грн більше, ніж в цьому році (+8,6%). Якщо взяти до уваги прогнозний Урядом ВВП на 2026 рік обсягом 10,3 трлн грн, то витрати на оборону становитимуть 20,4%. Тобто кожна п’ята гривня, що вироблятиметься в Україні в наступному році, піде на потреби оборони.
На мою думку, проект Держбюджету на 2026 рік ґрунтується на достатньо реалістичному прогнозному показнику ВВП та його реальному зростанні на рівні +2,4%. Це співпадає з прогнозами експертів Національного банку України. Як і в 2025 році, збалансованість Державного бюджету та усієї фінансової системи країни залежатиме від підтримки наших міжнародних партнерів. Очікується, що Україна отримає зовнішніх кредитів та грантів на суму 2,0 трлн грн. Настання будь-яких негативних сценаріїв щодо зовнішнього фінансування може призвести до прискорення інфляції, незапланованої девальвації гривні та зменшення реальних доходів населення.
Читайте також: Мінфін залучив 52,5 млрд грн до бюджету через ОВДП
Суттєвою відмінністю проекту Держбюджету 2026 року від аналогічного документа 2025-го є значно посилена складова гуманітарних витрат. Уряд пропонує збільшити витрати на освіту на 89,1% (+63,5 млрд грн), на охорону здоров’я – на 16,8% (+36,5 млрд грн), на соціальний захист та соціальне забезпечення – на 11% (+47,8 млрд грн). Планується також на 20,1% збільшити витрати на економічну діяльність, скоріше за все – за рахунок розвитку та завантаження оборонних підприємств.
Що стосується якості поданого проекту Держбюджету, то тут є про що поговорити. Наприклад, загальна сума за основними п’ятьма показниками доходів бюджету на 2026 рік у додатку 1 до законопроекту №14000 на 48,5 млрд більше, ніж сума за цими ж показниками, наведеними в розрахунках бюджетних доходів. Цікаво, що за даними Мінфіну чиновники центральних органів влади входять до ТОП-3 зарплат серед галузей економіки. Як бачимо, навіть за таких зарплат урядові експерти припускаються таких прикрих помилок.
«Уряд продовжує економити бюджетні кошти за рахунок найменш соціально незахищених категорій громадян»
— Традиційно після подання проекту Держбюджету до Верховної ради в експертному середовищі точаться дискусії про адекватність відображення в головному кошторисі країни такого показника, як прожитковий мінімум. Ви погоджуєтесь із оцінкою, яку Уряд заклав у проект бюджету-2026?
— Чому досі важливим є показник прожиткового мінімуму? Тому що, відповідно до статті 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», він є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров’я та освіти.
В урядовому проекті бюджету на 2026 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 3328 грн, мінімальна пенсія – 2595 грн. За інформацією Пенсійного фонду, на 1 липня цього року пенсію у середньому розмірі до 5000 грн отримувало 56,1% українських пенсіонерів. Однак, за оцінками Мінсоцполітики, наведеними у звіті Рахункової палати України, фактичний розмір прожиткового мінімуму в Україні у цінах червня 2025 року становив 8827 грн. Тобто Уряд закладає у бюджет наступного року цей показник в 2,6 рази нижчим, за фактичний.
Ще один факт до загальної картини: у ст. 9 законопроекту про Держбюджет на 2026 рік пропонується встановити 60%-й рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги малозабезпеченим сім'ям для працездатних осіб. Це означає, що наступного року малозабезпечені працездатні особи із доходом понад 1996,8 грн вказаної соціальної допомоги не отримуватимуть. Фактично Уряд продовжує економити бюджетні кошти за рахунок найменш соціально незахищених категорій громадян, реальні доходи яких значно менші за фактичний прожитковий мінімум.
На мою думку, Уряд має: по-перше, заявити, що він бачить таку соціальну несправедливість, по-друге ухвалити державне рішення, як долатиме зазначений розрив. Якщо цього не зробити, проблема, так чи інакше, стане політичною, адже люди із такими низькими доходами дуже ймовірно можуть проголосувати за популістські сили на наступних виборах. А до чого призводить державний популізм, що панував в Україні протягом трьох десятирічь, побачили у лютому 2022 року, коли виявилося, що країна не готова до великої війни.
«На одного українця сьогодні припадає 339,0 тис грн ($8,2 тис) боргового тягаря»
— Як вам дохідна частина Державного бюджету? Чи вдалося Уряду на цей раз реалістично спрогнозувати майбутні доходи, чи, як завжди, — доходи недооцінені, щоб потім їх героїчно перевиконати?
— Ми ретельно проаналізували дохідну частину проекту Державного бюджету. На нашу думку, Уряд недооцінив доходи на 88,7 млрд грн. Зокрема, резерви по зборах податку на прибуток підприємств становлять 29,0 млрд грн, частини чистого прибутку, що вилучається до Державного бюджету, та дивідендів державних підприємств — 7,0 млрд грн, акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів — 23,4 млрд грн, акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів/продукції — 27,8 млрд грн, плати за ліцензії у сфері азартних ігор — 1,5 млрд гривень. Якщо б ми з вами жили в мирний час, то можна було б сказати, що тут є суттєві резерви для підживлення економіки або поліпшення соціального захисту окремих категорій громадян. Але в умовах повномасштабної війни такий потенційний резерв може в першу чергу бути використаний для потреб оборони. Якщо інтенсивність бойових дій у 2026 році зростатиме, із високою ймовірністю з’явиться потреба у додатковому фінансуванні армії.
Читайте також: Бюджет війни: РФ за 3 роки витратить ще майже $500 млрд
З цікавого можу зазначити про прибуток Національного банку. Традиційно Уряд значно занижував цей показник, щоб мати для себе резерв коштів, а депутати наполягали на збільшенні цифри прибутку НБУ, що вилучається до Держбюджету, щоб отримати реалістичне джерело фінансування своїх пропозицій. Цього року Уряд запропонував вилучити у Нацбанку 146 млрд грн прибутку за 2025 рік, хоча, за офіційними даними, за перше півріччя поточного року НБУ отримав прибуток 51,2 млрд грн. Виникає питання: як за другу половину року головний банк країни отримає майже в два рази більше — 94,8 млрд грн прибутку? Я поділяю думку незалежних експертів, що для цього є тільки єдиний шлях — девальвація гривні до кінця 2025 року до рівня 44-45 грн/$. Таким чином, ймовірно, українців наприкінці року чекає досить значна девальвація, яка неодмінно потягне за собою зростання цін.
Також в мене є певні сумніви, що Уряду вдасться отримати заплановані в проекті Держбюджету на 2026 рік 60,0 млрд грн за рахунок зменшення обсягів ухилень від сплати митних платежів. Урядові експерти запевняють, що це нібито має статися внаслідок покращення роботи реформованої Державної митної служби, але ніяких конкретних розрахунків в додатках до бюджету немає. Поки я не побачу конкретні аргументи в цифрах, буду вважати, що зазначені плани додаткових доходів за рахунок детінізації митниці виглядають фантастично. Якщо пані Прем’єр-міністру вдасться залучити названу суму, це буде великим успіхом Уряду, якщо ні – буде як завжди.
— Видаткова частина Державного бюджету традиційно містить ризики фінансової нестабільності. В умовах повномасштабної війни з РФ ці ризики зростають в рази. Які основні небезпеки для української економіки, на вашу думку, присутні в урядовому проекті Держбюджету на 2026 рік?
— Головним ризиком наступного бюджетного року вважаю стабільність наших відносин з міжнародними партнерами, адже саме від них залежить стабільність та вчасність надання Україні більше 2 трлн грн зовнішнього фінансування. Українській стороні вкрай важливо запобігати скандалам та непорозумінням із двома головними кредиторами нашої країни – США та ЄС.
Також важливо вчасно та в повному обсязі виконувати зобов’язання, під які дається фінансування. Вони можуть бути офіційними, як в рамках програм Ukraine Facility та меморандуму з МВФ, так і неофіційними. Але зобов’язання завжди є – просто так гроші ніхто не дає, навіть якщо йдеться про грантову (безповоротну допомогу) або кредити, що обслуговуватимуться за рахунок заморожених активів РФ.
Критично небезпечним для України залишається обсяг державного боргу. Згідно поданого до ВРУ проекту бюджету-2026, на кінець наступного року прогнозоване значення співвідношення держборгу до ВВП складе 106%. Доволі часто доводиться чути від експертів та колег, мовляв, нічого страшного – із таким боргом можна успішно розвиватися. Насправді, це не зовсім так: згідно даних Світового банку, успішних країн, що розвиваються, із боргом, вищим за 100% ВВП немає. Таке можуть собі дозволити лише деякі розвинуті країни, але і тут є нюанси. Згодом великий борг починає підточувати фінансову стабільність. Подивіться, наприклад, що відбувається у США та Італії.
Читайте також: Держборг України зріс за місяць: Мінфін оприлюднив суму
Я не зовсім розумію наш Уряд: чому майже за чотири роки війни з Росією українська влада досі не підняла питання про безумовне списання принаймні 30% зовнішнього боргу, який на кінець липня 2025 року становив $134,4 млрд? Як з таким борговим навантаженням ми будемо відновлювати Україну після війни?! Цей тягар постійно буде порушувати нашу фінансову та економічну стабільність, тягнути нас «на дно». Через це ми не зможемо одночасно відновити економіку та посилити оборону, а без цього станемо вразливі для нової російської агресії.
Щоб зрозуміти важкість боргового тягаря, наведу наступні розрахунки. У демографічній стратегії Уряду, ухваленій у вересні 2024 року, чисельність населення в Україні оцінювалася в 35,8 млн осіб. У проекті Держбюджету-2026 міститься графік обслуговування Україною державного боргу та гарантованого державою боргу до 2061 року на загальну суму більше 12,1 трлн грн. Таким чином, на одного українця сьогодні припадає 339,0 тис грн ($8,2 тис) боргового тягаря.
Додайте до цього космічний за розмірами дефіцит торговельного балансу, який за 8 місяців 2025 року досяг -$34,3 млрд. За оцінками неурядових експертів, до кінця року дефіцит може сягнути позначки -$52-54 млрд. Разом із державним боргом такий обсяг торговельного дефіциту створюють ризики масштабної девальвації гривні, яка в свою чергу стане каталізатором зростання споживчих і промислових цін. Навіть не знаю, як нам вийти з цієї ситуації після війни без великого стресу для економіки.
«Збільшення фінансування ветеранських потреб показує, що уряд розуміє майбутню пріоритетність цих витрат»
— Наразі в Україні налічується більше 1,3 млн ветеранів. Які акценти у ветеранській політиці на 2026 рік пропонує Уряд у проекті бюджету-2026? На вашу думку, наскільки пріоритетним для влади на сьогодні є фінансування потреб ветеранів?
— У бюджеті цього року Уряд виділив на Міністерство ветеранів 5,4 млрд грн, це на порядок менше за ветеранські потреби. У проекті бюджету 2026 року сума фінансування міністерства збільшена на 53% до 8,2 млрд грн. Це все ще мало, але вже набагато краще, ніж минулого року. Найбільша динаміка зростання асигнувань має програма створення та функціонування Національного військового меморіального кладовища. На неї планується виділити 3,6 млрд грн (+178,1% до суми 2025 року). Субвенція місцевим бюджетам на створення ветеранських просторів буде збільшена на 139%, до 1,1 млрд грн, субвенція на забезпечення фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих – на 45,1%, до 2,9 млрд грн.
Також передбачена нова субвенція місцевим бюджетам — на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей ветеранів-осіб з інвалідністю I-II групи, на неї Уряд планує виділити 5,7 млрд грн. Збільшення фінансування ветеранських потреб показує, що уряд розуміє майбутню пріоритетність цих витрат. Проте, на мою думку, для ветеранів можна зробити більше, із врахуванням додаткових джерел фінансування, про які я зазначила вище. Загалом, в найближчі роки ветеранська спільнота зростатиме, відповідно зростатиме і загальна сума фінансування їхніх потреб.
— Для вас, як професійної освітянки, мабуть, важлива ситуація із фінансуванням освіти. Що пропонує Уряд для галузі в проекті бюджету 2026 року? Чи буде виконана обіцянка про підвищення зарплат вчителям, про яку нещодавно казав міністр освіти?
— Перше і головне — у проекті Держбюджету для Міносвіти запланована нова бюджетна програма «Підвищення престижності праці у сфері освіти» із загальним фінансуванням 53,8 млрд грн. Ці кошти, як запевняють у міністерстві, підуть на підвищення зарплат вчителям, яке відбудеться в два етапи. З 1 січня 2026 року 470 тис вчителів отримають 30% прибавку до заробітної плати, а з 1 вересня – ще плюс 20%. За оцінками експертів у галузі освіти, загалом середній заробіток українського вчителя за наступний рік зросте на 36,7%. Безумовно, підсумкову зарплату вчителя в діапазоні +/- 20 тис грн не назвеш високою, а таку роботу – престижною. Нагадаю, що цього року середня зарплата в Україні становила 26 тис грн, наступного, за прогнозом Уряду, буде 30 тис грн. Отже, навіть із зазначеним підвищенням вчителя все одно зароблятимуть нижче середнього по країні. Втім, враховуючи умови та наслідки повномасштабної війни, навіть таке підвищення буде маленьким святом для українських вчителів.
Читайте також: День учителя: які зарплати у педагогів в Україні та країнах Європи
Дуже порадувала шалена динаміка збільшення фінансування бюджетної програми щодо підтримки пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок: +282,8% до рівня 2025 року, до 6,3 млрд грн. Мабуть, це пов’язано із оборонними замовленнями і це стане певним каталізатором для розвитку української науки. На +48,8%, до 6,6 млрд грн збільшується фінансування академічних стипендій. Це також важливо, адже дбати треба не тільки про тих, хто навчає, а й про тих, хто навчається. Місцеві бюджети отримають субвенцію 14,4 млрд грн на харчування учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти. Це на 206,6% більше, ніж у 2025 році. Добре, що Україна так дбає про молоде покоління і, попри складнощі війни, знаходить гроші на харчування першачків. Проте, якщо ракетні та дронові атаки РФ посиляться, можуть бути певні труднощі із реалізацією цієї програми в повному обсязі.
«Основними пріоритетами Уряду в міжбюджетних відносинах у 2026 році будуть підтримка освіти, ветеранів, постраждалих територій і відновлення житла»
— Міжбюджетні відносини в Україні – завжди гаряча тема. Місцеві громади звинувачують центральну владу в тому, що вона надає їм забагато повноважень і замало джерел власних фінансових ресурсів. Центральна влада вважає, що надає достатньо, але місцеві чиновники не вміють ефективно планувати та використовувати наявні кошти. Які новели у міжбюджетних відносинах містить урядовий проект бюджету на 2026 рік?
— За попереднім задумом Уряду, загальний ресурс місцевих бюджетів у наступному році становитиме 873,8 млрд грн, з яких: 632,8 млрд грн – власні доходи, а 241,0 млрд грн – трансферти з державного бюджету. Запланований обсяг базової дотації місцевим бюджетам становить 33,3 млрд грн, реверсної дотації – 20,6 млрд грн. Для деокупованих, тимчасово окупованих і постраждалих від російської агресії громад передбачена додаткова дотація в розмірі 36,1 млрд грн. На публічні проекти по лінії Мінрозвитку планується виділити 13,7 млрд грн, на створення резервного фонду для місцевих громад – 35,6 млрд грн.
За напрямком інфраструктури місцеві органи влади матимуть ресурс у 5,5 млрд грн на виплату компенсацій за знищене житло та 6,8 млрд грн – на ветеранські програми. За напрямком відновлення на різного роду програми виділяється близько 5,5 млрд грн. У проекті Держбюджету-2026 також планується нова субвенція місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води загальним обсягом 15,2 млрд грн. Це аж ніяк не вирішить питання заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка на кінець ІІ кварталу 2025 року сягнула 106,6 млрд грн, однак дозволить дещо стабілізувати фінансове становище місцевих комунальних підприємств.
За державною програмою медичних гарантій грошовий ресурс на місцях в наступному році становитиме 191,6 млрд грн, на підтримку окремих закладів охорони здоров’я та публічні інвестпроекти у цій сфері передбачається виділити 4,6 млрд грн. Окрім вже названих витрат в сфері освіти, місцеві органи влади отримають 103,2 млрд грн освітньої субвенції, 3,2 млрд грн на НУШ, 5,5 млрд грн – на укриття, 2 млрд грн – на шкільні автобуси та по 1 млрд грн – на харчоблоки та модернізацію освітнього простору. Окремо хочу зазначити, що на дороги місцевого значення та комунальні дороги у проекті Держбюджету-2026 грошей не передбачено, тому можна прогнозувати погіршення логістичних можливостей на цих транспортних артеріях та збільшення аварійності.
В цілому, за рахунок вилучення у місцевих громад у 2026 році частини ПДФО їх фінансові можливості будуть обмеженими. Це означає, що Уряд майже в ручному режимі, через надання/ненадання дотацій контролюватиме фінансову стійкість окремих громад. На мою думку, це цілком прогнозовано, адже Уряд в межах своїх можливостей намагається централізувати «під себе» більше ресурсів, щоб більш оперативно закривати потреби оборони та реагувати на негативні наслідки російської агресії. Вочевидь, основними пріоритетами Уряду в міжбюджетних відносинах у 2026 році будуть підтримка освіти, ветеранів, постраждалих територій і відновлення житла.
— До 1 жовтня народні депутати мали подати власні правки до урядового проекту Державного бюджету на 2026 рік. Чи скористалися ви цим правом, скільки правок подали і про що вони?
— До проекту бюджету-2026 я подала більше 100 правок. Дотримувалася наступної філософії: спочатку показала Уряду, де, на мою думку, можна взяти додаткові фінансові ресурси, потім – запропонувала декілька важливих напрямків, куди ці кошти можна було б спрямувати. Про джерела вже йшлося, коли я розповідала про оцінку дохідної частини держбюджету, яка, на мою думку, занижена. У свої правках пропоную збільшити заплановані обсяги надходжень: по податку на прибуток – на 29,0 млрд грн, по частині чистого прибутку та дивідендів державних компаній – на 7,0 млрд грн, по акцизному податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – на 23,4 млрд грн, по акцизному податку з ввезених на митну територію підакцизних товарів – на 27,8 млрд грн, по платі за ліцензії у сфері азартних ігор – на 1,5 млрд грн. Отже, загалом додатковий фінансовий ресурс, згідно моїх правок, становить 88,7 млрд грн.
Читайте також: Дефіцит бюджету: як змінювався за роки війни і що чекати у 2026-му
Додаткові ресурси пропоную використати наступним чином. У оборонній сфері: 5 млрд грн – на закупівлю, ремонт та модернізацію військової техніки, засобів та обладнання, 2,5 млрд грн – на фізичну та психологічну реабілітацію ветеранів, 1,5 млрд грн – на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців ЗСУ, 1,5 млрд грн – на лікування громадян, у т.ч. військовослужбовців, за кордоном, 500 млн грн – на додаткове фінансування Державної прикордонної служби.
У сфері освіти та охорони здоров’я: 17,5 млрд грн – на збільшення освітньої субвенції місцевим бюджетам, 10,3 млрд грн – на підвищення зарплат педагогічним працівникам та науковцям , 800 млн грн – на закупівлю шкільних автобусів, 400 млн грн – на забезпечення житлом медиків у сільській місцевості.
Щодо підтримки ВПО: 2,5 млрд грн – на забезпечення житлом ВПО, 2,5 млрд грн – на компенсації за знищене житло, 1,7 млрд грн – на надання пільгових іпотечних кредитів ВПО, 1,2 млрд грн – на компенсації за пошкоджене нерухоме майно по програмі «єВідновлення».
За економічним напрямком: 2,7 млрд грн – на розвиток та відновлення інфраструктури, 1,1 млрд грн – на часткову компенсацію вартості с/г техніки та обладнання українського виробництва, 200 млн грн – на надання кредитів фермерським господарствам.
Вважаю, якщо Уряд відповідально поставиться до оцінки дохідної частини Державного бюджету, зазначені статті витрат можуть бути профінансовані. Бюджет 2026 року – це бюджет війни, але в ньому є чимало резервів, які можна витратити на ЗСУ, соціальний захист та економіку.