Українські аграрії вже давно говорять про великі перспективи вирощування конопель. У серпні 2024 року набув чинності закон, що регулює обіг рослин роду канабіс для медичних і промислових цілей. Міністерство аграрної політики тоді заявило про відродження і розвиток коноплярства в Україні, а також спрогнозувало посів 8 тис. гектарів технічної культури у 2025 році. Однак сьогодні ситуація в галузі є складною й далекою від очікувань, що лунали торік.
Закон як точка відліку
Коноплярство в Україні протягом багатьох років залишалося занедбаною галуззю з мінімальним розвитком. Вирощування канабісу в медичних цілях взагалі не відбувалося, оскільки рослина вважалася наркотиком, а площі посівів промислових конопель коливалися в межах 2-3 тис га. Основними причинами занепаду галузі були жорстке законодавство, складна процедура отримання квот на вирощування, а також відсутність єдиного регулятора, який би контролював обіг продукції.
У 2023 році науковець Дослідної станції луб’яних культур Олег Примаков у коментарі для UkrAgroConsult заявив, що рекордну площу посіву конопель зафіксували ще у 2006 році — всього 3,5 тис га. Зокрема у 2022-му цей показник становив 1,8 тис га, а в 2023-му зменшився до 1,5 тис га через активні бойові дії.
Поворотним моментом для галузі мало стати 16 серпня 2024 року — саме тоді набув чинності закон, що врегулював обіг канабісу для промислових, медичних, наукових і науково-технічних цілей. Документ виключив канабіс, його смолу, екстракти та настоянки з переліку особливо небезпечних речовин і дозволив вирощування для лікувального застосування. Також з'явилася можливість імпорту рослинної субстанції канабісу після отримання дозволу від Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужби). Водночас варто зазначити, що йдеться виключно про контрольований медичний і промисловий обіг. Легалізація рекреаційного використання (тобто для розслаблення чи задоволення) не відбулася — такі дії залишаються суворо забороненими.
Читайте також: Видано перший дозвіл на ввезення в Україну субстанції медичного канабісу
Закон підвищив допустимий рівень психоактивної речовини тетрагідроканабінолу (ТГК) у рослинах до 0,3%. Раніше цей показник становив лише 0,08% і суттєво шкодив виробництву промислових конопель, знижуючи їхню конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість. Також було значно спрощено процедуру запуску виробництва конопель для промислових і медичних цілей. Тепер охочі вирощувати медичний канабіс можуть отримати необхідну ліцензію та вносити всі відповідні операції до новоствореної електронної системи обліку обігу медичного канабісу (ЕСОРК). Для промислових конопель процедура ще простіша: аграріям більше не потрібно отримувати ліцензії чи квоти, а достатньо внести необхідну інформацію до Реєстру "єКоноплі", який створило Міністерство аграрної політики.
Таким чином, в Україні фактично створили всі умови для безперешкодного вирощування конопель у промислових та медичних цілях. Це дало певний поштовх галузі. Як зазначають експерти Офісу ефективного регулювання (BRDO), у 2024 році було засіяно близько 4 тис. га промислових конопель. Відповідно на 2025 рік Мінагрополітики спрогнозувало збільшення показника до 8 тис. га. Проте така оцінка виявилася занадто оптимістичною, а новий закон не без "допомоги" чиновників почав буксувати.
Що думають аграрії?
У відповідь на запит Dengi.ua, Мінагрополітики зазначило, що станом на 21 травня 2025 року до "єКоноплі" внесено 38 виробників, з яких 14 подали дані про фактичну площу посіву промислових конопель — всього 844,4 га. Щоправда, у відомстві уточнили, що інформація Реєстру доповнюється. Отже на сьогодні відомо про такі компанії й засіяні площі:
- ТОВ "ОЛИШІВКА" — 144 га;
- Приватне підприємство "АГРОТРЕЙД-КРАСИЛІВКА" — 119,2 га;
- ТОВ "КОНОПЛЯР" — 107,1 га;
- ТОВ "ДІБРОВА ФАРМЗ" — 102,5 га;
- Фермерське господарство "ВЕЛЕС АРС" — 79,7 га;
- ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «УРОЖАЙ»" — 79,4 га;
- Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН України — 75,5 га;
- ТОВ "ТАС АГРО ПІВНІЧ" — 65,2 га;
- Фермерське господарство "ГРИНЬКО" — 50 га;
- Приватне підприємство "ЕКВАТОР" — 14 га;
- Сільськогосподарське підприємство "ПАВЛИНКА" — 5,6 га;
- Фермерське господарство "ПЕРВОМАГРО" — 2 га;
- ООО "ІНСТИТУТ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА" — 0,2 га;
- ТОВ "Нова Метал Трейд" — 0,02 га.
Водночас 27 травня прес-служба Мінагро повідомила, що 27 компаній зареєстрували 3 258 га планових площ посівів технічних конопель. З них 16 уже реалізували 1 251 га. Утім, навіть ці показники далекі від прогнозованих 8 тис. га, які нібито планувалося засіяти цього року. Як не парадоксально, але саме закон від 16 серпня 2024 року став однією з причин невиконання "плану" Мінагро.
Засновник і Голова Правління Української конопляної асоціації (УКА) Олександр Чижов пояснив Dengi.ua, що хоча тепер промисловий канабіс можна вирощувати без ліцензії, новий реєстр "єКоноплі" створив додаткові труднощі. За його словами, фермерам все одно потрібно вносити багато показників, зокрема про локації посівів, але проблема в тому, що відсутня синхронізація системи від Мінагро із земельними реєстрами. Через це дані про кожну ділянку потрібно вносити вручну, що ускладнюється технічними проблемами самого сервісу.
"Дуже складно внести всі паї та ділянки, їх просто дуже багато, а Реєстр запрацював тільки на початку весни. Посівні ділянки чомусь не числяться як закріплені за певним господарством. Часто трапляються випадки, коли внесена до Реєстру інформація зникає після нової авторизації чи оновлення. Не зовсім зрозуміло, нащо було створювати "єКоноплі" з великою кількістю даних і нащо їх узагалі туди вносити, коли в кожного господарства є свій ЄДР, де можна спокійно подивитись, які ділянки за ким закріплені. Тобто планувалося все якнайкраще, а вийшло як завжди", — підкреслив Чижов.
Голова УКА також зазначив, що прив'язка даних до Реєстру Мінагрополітики унеможливлює обмін ділянками між аграріями для зручності обробки. Крім того, багато земель уже були підготовлені для вирощування культури, але після появи "єКоноплі" аграріям довелося сіяти рослини на ділянках, що не були для цього передбачені, тому багато хто відмовився цим займатися.
Читайте також: Цукерки Haribo з канабісом: виробник відкликає продукцію в Нідерландах
Утім, не лише Реєстр вдарив по виробництву промислових конопель у 2025 році. Голова Ради директорів Асоціації розвитку льонарства та коноплярства України (АРЛКУ) Віра Ульянченко у коментарі для Dengi.ua назвала інші причини повільного розвитку галузі, серед яких брак технологій та якісної агрономії, а також вплив бойових дій, зокрема у Сумській області, де сіялося найбільше промислових конопель. Вона також зазначила, що сьогодні аграрії не розуміють ринку збуту промислових конопель, бо в Україні майже немає техніки навіть для первинної переробки продукції.
"Щоб просто навіть солому переробити на два товари, на кострицю і на волокно, у нас така переробка тільки в трьох місцях стоїть. Все одно цього недостатньо. Ну, і також це зовсім невідомий для наших фермерів ринок", — наголосила Ульянченко.
За словами очільниці Асоціації, Чернігівська область наразі почала більше сіяти технічних конопель, ніж минулого року, до вирощування культури також доєдналася Київська область. Ульянченко вважає, що галузь дійсно активізувалася після ухвалення закону в серпні 2024 року, а новий Реєстр спростив низку адміністративних процедур і покращив комунікацію з Мінагро.
Натомість ситуація з вирощуванням медичного канабісу в Україні залишається складною. Міжнародна експертка в цій галузі Ганна Глущенко в коментарі для Delo.ua зазначила, що в Україні реалізуються п'ять комерційних проєктів із вирощування медичного канабісу, які включають масштабні інвестиції та будівництво виробничих об'єктів. Утім, у відповіді на запит Dengi.ua Держлікслужба повідомила, що станом на кінець травня 2025 року жодна компанія не отримала ліцензію на вирощування медичного канабісу, а в системі ЕСОРК немає інформації про дозволені проєкти з культивування. Це фактично свідчить про відсутність офіційно засіяних площ.
Головною причиною, через яку коноплі для лікування не вирощують, Олександр Чижов називає окремі положення закону 2024 року, які роблять галузь нерентабельною для виробників. За його словами, будівництво теплиці за певними стандартами вимагає значних капіталовкладень. Крім того, закон зобов'язує фермерів укладати угоди саме з державними органами охорони, а не приватними компаніями. Така вимога, на думку очільника УКА, не лише монополізує ринок охоронних послуг, а й автоматично підвищує собівартість продукції майже на 30%.
Читайте також: Трави побільшає: у системі "єКоноплі" зареєстровано 38 господарств
Чижов наголошує, що законодавство зобов'язує вирощувати тільки культури, внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. За його словами, там міститься лише 22 сорти технічних конопель, і жоден із них не стосується канабісу для лікування, тоді як селекція одного нового сорту може тривати до восьми років.
“Взагалі має бути ухвалене рішення про те, що всі сорти для лікування, які вирощуються за кордоном і внесені там до реєстрів, повинні автоматично бути дозволені для культивування в Україні. Але такого рішення, на жаль, поки що немає” — зазначає Чижов.
Також він підкреслює, що закон 2024 року фактично обмежує ринок збуту медичного канабісу і майже повністю знищує конкуренцію.
“Виготовляти та продавати пацієнтам можна лише в аптеках, які мають право на виготовлення лікарських засобів. А у нас таких аптек близько 250, або менше 1,2% від загальної кількості аптек на всю Україну. Тобто тут дуже обмежений збут. Виходить, що цей закон вигідний лише тим, хто ці аптеки контролює. Зараз простіше і легше зареєструвати в Україні якийсь зарубіжний препарат або ввезти з-за кордону, ніж виростити тут коноплі для потреб медицини. Цей закон скоріше вбиває бізнес канабісу для лікування в Україні”, — підсумував Чижов.
Про перспективи
Попри деякі проблеми та суперечності, галузь технічних і медичних конопель залишається однією з найперспективніших в українському аграрному секторі. Як зазначає Віра Ульянченко, лише з промислових конопель виробляють близько 20 тис. різноманітних товарів — від біопластику, фармацевтичних кремів, олії та найкращого у світі протеїну до костробетону, ізоляційних матеріалів, канатів, тканин, меблів, паперу різного виду та навіть виробів для енергетики. За її словами, при інвестуванні 33-37 тис. грн в 1 га, можна отримати $1 тис. без первинної переробки, але якщо її здійснити, то тоді виручка з 1 га становитиме $2,5-3 тис.
“Це абсолютно безмежний ринок, тут можна обрати будь-який напрямок і бути у ньому першим. До того ж сировини конопель, не вистачає в Європі, яка, у зв’язку з переходом на еко-товари, відмовляється від усіх пластикових стаканчиків, ложечок, тарілочок тощо. Тому сьогодні коноплі у вигляді такого волокна, насіння і костриці дуже потрібні в Європейському Союзі і мають гарну ціну” — підкреслила Ульянченко.
У секторі медичного канабісу, за словами голови УКА Олександра Чижова, рентабельність могла б сягати 300% на гектар. Але такі цифри можливі тільки за умови наявності недорогої електроенергії та скасування надмірно затратних вимог до охорони і теплиць. Поки що, на думку Чижова, висока вартість електроенергії, державна монополія на охорону і вимоги до сортів блокують потенціал розвитку галузі.
Таким чином, у перспективі коноплярство може дійсно приносити українським аграріям та держбюджету великі гроші, однак для цього чиновникам Мінагро та депутатам з аграрного Комітету ВРУ потрібно сісти за круглий стіл із виробниками канабісу та уважно вислухати зауваження та пропозиції бізнесу. Непогано також було б з боку Мінагро докласти зусиль для просування українського канабісу в ЄС. Той факт, що в Україні в 2025 році не засіяні канабісом навіть обіцяні Мінагро 8 тис га — сигнал того, що за регулювання галузі відповідають ті, хто не зацікавлений в успіху українських виробників конопель. Можливо, в аграрному міністерстві потрібні відповідні кадрові зміни? Так чи інакше, Dengi.ua і надалі стежитимуть за розвитком галузі.
Раніше ми писали, що в Україні зареєстрували перший активний фармацевтичний інгредієнт на основі медичного канабісу.
Також ми вже писали, що Майк Тайсон відкрив у Каліфорнії ферму "Ранчо Тайсона", де вирощує марихуану, заробляючи на цьому 500 тисяч доларів на місяць.