Законопроєкт №14025 щодо впровадження міжнародного обміну даними про доходи користувачів цифрових платформ (Bolt, Glovo, OLX) викликав хвилю критики з боку бізнесу, депутатів та експертів. Критики документу наголошують, що за фасадною ідеєю наближення України до євростандартів насправді приховане суттєве розширення регуляторного впливу держави, здатне докорінно змінити український ринок цифрових платформ.
Умова МВФ та інтеграції до ЄС
У кінці листопада 2025 року прем'єр-міністерка Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі повідомила, що Україна та МВФ домовилися про нову чотирирічну програму кредитування на близько $8,2 млрд. Зазначалося, що отримання коштів залежить від виконання низки зобов’язань.
Частина вимог МВФ оформлена як структурні маяки, інші — як попередні заходи (prior actions), що потрібно виконати до остаточного затвердження фінансування. За словами нардепа Ярослава Железняка, оподаткування доходів з цифрових платформ є саме таким prior action — без нього програму на $8,2 млрд не запустять. Тож на початку вересня 2025-го уряд вніс до парламенту відповідний законопроєкт №14025 щодо міжнародного обміну даними про доходи користувачів цифрових платформ.
Читайте також: Деклараційна кампанія-2026: хто зобов'язаний подати податкову декларацію
У пояснювальній записці зазначено, що законопроєкт сприятиме виконанню міжнародних зобов’язань України перед ЄС та Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Водночас у документі не наведено оцінки масштабів “сірої зони” цифрових платформ. ДПСУ таких даних також не оприлюднила.
Натомість CASE Україна, Інститут соціально-економічної трансформації та Економічна експертна платформа у спільному дослідженні “Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні” зауважили, що значна частина тіньових потоків, серед яких і нелегальна інтернет-торгівля, обслуговується через "дропи" (масове використання транзитних рахунків фізосіб). Станом на 2024-й, за оцінками експертів, обсяг схеми сягав 200–308 млрд грн на рік, а втрати бюджету — 30–40 млрд грн. На думку генеральної директорки Glovo в Україні Марини Павлюк, яку вона висловила у колонці для ЕП, через “сіру зону” цифрових платформ держава щороку недоотримує понад 7 млрд грн.
Економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький пояснив Dengi.ua, що коректно виокремити "тінь" саме на маркетплейсах технічно складно. Адже продавці зазвичай не обмежуються одним майданчиком, а міксують продажі через соцмережі, власні сайти та офлайн-магазини, змішуючи всі фінансові потоки.
Водночас у ЄС до проблеми боротьби із "цифровою тінню" підійшли інакше. В опублікованому у 2020 році аналітичному документі Єврокомісії з оцінки впливу ухилення від оподаткування окрему увагу приділили доходам, отриманим через цифрові платформи, та спробували кількісно оцінити масштаб проблеми. Згідно зі звітом, у 2018 році податковий розрив (різниця між очікуваними та реально сплаченими податками) становив 2,7–7,1 млрд євро і міг зрости втричі до 2025 року. Користувачі платформ не декларували свої доходи, тому постало питання в механізмі, який це виправить.
Єврокомісія запропонувала інструмент автоматичного обміну даними про доходи продавців цифрових платформ (відомий як DPI) — Директиву DAC7, яка запрацювала в ЄС у 2023 році. Тепер Україна прагне імплементувати цей механізм через законопроєкт №14025. Але український документ має низку нюансів та суттєвих відмінностей порівняно з Директивою ЄС.
Імплементація по-українськи
Насамперед законопроєкт №14025 спрямований на приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI. За даними ОЕСР, цей міжнародний інструмент вже охоплює 32 країни. У частині механізму збору та автоматичного обміну інформацією український законопроєкт базується на підходах DPI і з цього боку мало відрізняється від європейської Директиви DAC7. Зокрема обов’язок розповідати ДПС про доходи користувачів буде покладено на самі платформи. За законопроєктом, підзвітною є така діяльність продавців:
а) надання в оренду нерухомого майна;
б) особисті послуги (прибирання, репетиторство);
в) продаж товарів;
г) надання транспортних засобів в оренду.
Цифрові платформи (як українські, так і іноземні нерезиденти) будуть зобов’язані щорічно подавати до ДПС звіт про своїх продавців за попередній рік. До нього входитимуть дані про ідентифікацію користувача, його рахунки, суму доходів і кількість операцій, а також утримані комісії. Для оренди нерухомості додатково фіксуватимуться адреса об’єкта, реєстраційний номер і кількість днів здачі.
Читайте також: Мінфін розповів скільки військового збору заплатили українці за 2025 рік
У цілому приблизно такою ж інформацією обмінюватимуться українська й іноземні податкові про своїх громадян. Ця частина законопроєкту є дійсно важливою. Адже документ вирішує питання приховування доходів із цифрових платформ, а також створює єдині та зрозумілі правила декларування заробітку для користувачів. Однак "диявол", як завжди, криється у деталях законопроєкту.
У коментарі Dengi.ua фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи Мирослав Лаба зауважив, що від початку йшлося про імплементацію Директиви ЄС, а вже потім Мінфін “прикрутив” платформам роль податкового агента. За його словами, ця опція обтяжує законопроєкт і додатково навантажує бізнес.
Дійсно, угода DPI не має нічого спільного з оподаткуванням продавців, а Єврокомісія окремо наголосила, що DAC7 не регулює і не встановлює жодних нових податків для користувачів. Автори українського законопроєкту №14025 пропонують, щоб сервіси автоматично стягували з продавців-резидентів 5% ПДФО + 5% військового збору з кожної успішної транзакції, якщо ті:
- досягли 18 років;
- здійснюють розрахунки виключно у грошовій формі і не є під санкціями;
- не є ФОПами або іншими самозайнятими особами та не використовують найману працю;
- не продають підакцизні товари;
- вписуються в річний ліміт доходу у 834 мінімальні зарплати (близько 7,2 млн грн);
- відкрили у банку щонайменше один спеціальний рахунок для отримання коштів і повідомили його цифровим платформам.
Якщо продавець не відповідає хоча б одній із зазначених вимог, він автоматично переходить на загальний режим — 18% ПДФО + 5% військовий збір. В разі, якщо дохід за рік не перевищує 12 прожиткових мінімумів (близько 40 тис. грн), податок буде нульовим, проте платформа все одно утримуватиме 10% з транзакцій, а продавець зможе повернути податок з бюджету після річного перерахунку. У жовтні 2025 профільний комітет Ради запропонував зробити неоподатковуваний ліміт у 2 тис. євро, до перетину якого платформи не стягуватимуть з продавців жодних коштів, хоча й продовжуватимуть звітувати про ці суми перед ДПС.
Є запитання до нинішнього законопроєкту і щодо відкриття спеціального рахунку в банку. Адже продавець, за задумом авторів документу, має надати фінустанові згоду на розкриття ДПС інформації щодо операцій за поточними рахунками. Водночас якщо користувач за рік продав не більше трьох речей на суму до 2 тис. євро, він може не відкривати спецрахунок і користуватися особистим, але все одно має повідомити його реквізити оператору платформи.
Читайте також: ДПС підготувала план перевірок на 2026 рік: що потрібно знати платникам податків
Експерт Лаба вважає, що через розмиті формулювання законопроєкту необхідно уточнити, чи йдеться про розкриття банківської таємниці лише щодо спеціальних рахунків, чи про все загалом. Зазначимо, що ані DPI ані DAC7 взагалі не містять нічого подібного. В останній є ліміт до 30 операцій з продажу товарів на суму до 2 тис. євро, однак там йдеться про звільнення від звітування перед податковою, а не про спецрахунки.
Реакція на законопроєкт
Суперечливість законопроєкту підтверджує й неоднозначна реакція бізнесу. Сервіси Bolt, Uklon, Uber та Glovo у грудні 2025-го опублікували спільну позицію, де підтримали рішення уряду й зазначили, що це “сприятиме підвищенню прозорості економіки” та “створенню рівних умов конкуренції”.
Варто відзначити, що Glovo та Uklon самі сплачують чималі податки: перша — 20 млн євро з 2018 по 2023, а друга — близько 500 млн грн лише за першу половину 2025-го. Водночас платформа OLX, яка нині є в білому списку платників податків, у жовтні минулого року оприлюднила пресреліз, де зауважила, що законопроєкт у теперішньому вигляді позбавить громадян зручного й безпечного обміну вживаних речей.
На думку Лаби, такі різні реакції бізнесу свідчать про те, що законопроєкт не враховує інтереси всіх сторін.
“Таким бізнесам, як таксі, доставка, цей законопроєкт вигідний, бо він вирішує проблему найму людей. Зараз, умовно, таксист реєструється, працює 1-3 дні і зникає, а за чинним законодавством, сервіс має офіційно його працевлаштувати і потім звільнити. Законопроєкт про цифрові платформи цей процес полегшує”, — зазначає експерт.
Водночас, вважає експерт, для OLX цей законопроєкт навпаки обтяжливий.
“Якщо OLX виплачуватиме продавцю кошти через свій сервіс, платформа має ідентифікувати особу, вести їх облік, вживати заходів, коли користувач перевищить ліміт у 2 тис. євро Це додаткове навантаження, яке загрожує OLX втратою клієнтів”, — резюмує Лаба.
Легалізація = тінь?
Експерт Богдан Слуцький вважає, що нові правила захистять несистемних продавців і дадуть необхідну визначеність, а головні ризики законопроєкту криються в якості його роз'яснення на етапі впровадження. У свою чергу Мирослав Лаба зауважує, що перевагою законопроєкту є ставка 5% ПДФО + 5% військового збору для користувачів замість нинішніх 18% + 5%. Водночас, на думку експерта, цей документ не повинен містити функцію податкового агента, а також не має розкривати банківську таємницю. Потрібна лише інформаційна складова.
“Якщо можна взяти податок в одну гривню, Мінфін напише так, що її треба буде взяти. А те, що вартість адміністрування цієї однієї гривні коштуватиме 10, 15 чи 20 грн — ніхто в це не вникає. Цей законопроект міг бути простішим і зрозумілішим, якщо б Мінфін не чіплявся за кожну гривню”, — зауважує експерт.
На думку Лаби, такі документи повинні широко обговорюватися з бізнесом, депутатами, комітетом.
“Мінфін собі щось подумав, щось написав, і потім законопроєкт внесли у Раду, де його розкритикували. Тепер витрачається час на пошук рішень і внесення змін”, — підкреслює експерт.
Для уникнення таких випадків, Лаба радить запозичити польську модель підготовки законопроектів — створити при уряді Центр законотворчості. Це дозволить спочатку узгодити основні параметри законодавчої ініціативи із зацікавленими сторонами, бізнесом, народними депутатами, залучати експертів на початку роботи, відфільтрувати “сирі” ініціативи ще до написання самого тексту законопроєкту та подання його до Верховної Ради України. Такий підхід дозволить зекономити бюджетні кошти та час, які зараз витрачаються на виправлення помилкових рішень.
Зрештою, ідеї законопроєкту №14025 можуть бути виграшними для всіх. Україна імплементує європейську практику, за якої держава чітко бачитиме, хто і скільки доходів отримав. Платформи отримають спрощену модель легалізації зайнятості, а користувачі — можливість працювати в “білому” полі за ставкою 10% замість 23%.
Читайте також: У податковій нагадали ФОПам про зміни з 1 січня: деталі
Водночас на практиці через постійне “вертіння” лімітами та невизначеність із розкриттям банківської таємниці існує ризик відтоку продавців з маркетплейсів і подальшого розширення “тіні”. Держава може вирішити проблеми одного бізнесу, але створити їх для іншого.
Оскільки оподаткування цифрових платформ є prior action МВФ, часу на доопрацювання законопроєкту дедалі менше. Це підвищує ризик того, що навіть із правками Податкового комітету ВР документ після ухвалення спричинить нову хвилю невдоволення в бізнес-середовищі та експертній спільноті.
Нагадаємо, раніше ми писали, що Кабінет Міністрів відтермінував строки обов'язкового використання платіжних терміналів для фізосіб-підприємців (ФОП) 1-ї групи до завершення дії воєнного стану і ще на три місяці після його скасування.
Також ми вже писали, що Державна податкова служба України затвердила план-графік документальних планових перевірок на 2026 рік. До нього включено близько 4,6 тис. суб'єктів господарювання - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.