Законодавство зобов'язує українських батьків зареєструвати новонародженого й оформити йому базові документи не пізніше ніж через місяць після народження, інакше порушникам загрожує відповідальність. Однак на практиці цей термін може бути пропущено з різних причин. Міністерство юстиції України розповідає, як офіційно зареєструвати дитину з великим запізненням, повідомляють Dengi.ua.
Якщо дитині вже виповнився один рік і більше, процедура відбувається за дещо іншими правилами. Зазвичай батькам або іншим законним представникам потрібно звертатися до відділу ДРАЦСу виключно за місцем проживання дитини. Однак через дію воєнного стану держава спростила цей процес. Нині подати відповідну заяву дозволяється до будь-якого працюючого органу реєстрації актів цивільного стану в Україні незалежно від офіційної реєстрації чи фактичного перебування родини.
Читайте також: Куди звертатися для захисту дитини від насильства: роз'яснення від Мін'юсту
Для оформлення свідоцтва про народження із запізненням заявникам необхідно зібрати відповідний пакет документів. Крім довідки з місця проживання дитини обов'язково потрібне офіційне медичне підтвердження факту народження. Ним може слугувати електронний медичний висновок із системи охорони здоров'я, стандартне паперове медичне свідоцтво або спеціальна довідка про перебування немовляти під наглядом лікарів. Якщо ж народження відбулося за межами України, батькам необхідно надати належним чином легалізований іноземний медичний документ.
Окремі вимоги діють для малюків, які народилися поза стінами медичного закладу. У такому разі, якщо батьки надають органам ДРАЦСу лише довідку про перебування дитини під наглядом лікарів, до неї обов'язково потрібно додати офіційний висновок, що підтверджує факт народження поза лікарнею. А для реєстрації дитини, старшої за один рік, за такою ж довідкою доведеться додатково пред'явити електронний медичний висновок або паперове свідоцтво форми № 103/о.
Якщо ж у батьків немає жодного з перерахованих медичних документів для підтвердження підстав реєстрації, ситуацію доведеться вирішувати в суді. У такому разі органи ДРАЦС оформлять свідоцтво про народження виключно на підставі рішення суду, яке встановлює факт народження малюка конкретною жінкою. Водночас у Мін'юсті радять зважати на нюанс: якщо з дати появи дитини на світ, зафіксованої в судовому рішенні, минуло понад один рік, процедура державної реєстрації відбуватиметься за спеціальними правилами відновлення актових записів.
Звернутися із заявою про пізню реєстрацію мають право не тільки безпосередньо батьки, а й інші родичі або уповноважені представники медичного закладу. Якщо незареєстрованій дитині вже виповнилося 16 років, вона може ініціювати цей процес самостійно, пред'явивши власний паспорт. Крім медичних висновків, у відділ ДРАЦС необхідно надати паспорти батьків і заявника, а також документи, що підтверджують походження дитини. Якщо довідку про місце проживання дитини отримати неможливо, її замінить паспорт одного з батьків або законних представників.
Фахівці перевірятимуть усі надані дані через державні реєстри, а в разі найменших сумнівів у достовірності інформації можуть надсилати офіційні запити до інших установ. Офіційне оформлення свідоцтва про народження для дитини віком від одного року займає до трьох місяців з моменту подання заяви. У складних випадках і за наявності поважних причин керівництво ДРАЦСу має право подовжити цей термін ще максимум на три місяці.
Раніше ми писали, що аліменти, одержувані на утримання дитини, за законом є її власністю, а батьки мають право розпоряджатися ними виключно в інтересах неповнолітнього.
Також ми вже писали, що Верховна Рада 10 лютого схвалила в другому читанні закон, який встановлює порядок евакуації населення із зон активних і потенційних бойових дій.