Дискусія про уніфікацію заробітних плат у державному секторі регулярно виникає в парламенті та суспільстві. В умовах воєнного стану і дефіциту ресурсів пропозиції оптимізувати витрати та встановити єдині правила виглядають логічними. Водночас для судової системи такі рішення можуть мати значно ширші наслідки, пишуть Dengi.ua.

Суддя-спікер Північного апеляційного господарського суду та член Ради суддів України Марина Барсук звернула увагу, що нові законодавчі ініціативи – зокрема законопроєкти №13467 щодо «орудної величини» та №14387 про запровадження Виконавчого табеля – можуть вплинути на баланс влади.

За її словами, за фасадом уніфікації криється серйозний ризик руйнації конституційного балансу влад, кадрового колапсу та згортання євроінтеграційних реформ.

Однією з ключових пропозицій є відмова від прожиткового мінімуму як бази для розрахунку суддівської винагороди і запровадження нової базової («орудної») величини, яку щороку визначатиме Кабінет Міністрів.

«Якщо Кабінет Міністрів отримає повноваження своїми постановами або через формування бюджету регулювати розмір базової величини, виконавча влада отримає прямий важіль тиску на суди», - заначила Марина Барсук.

За її словами, така модель може створити ситуацію, коли фінансові гарантії суддівської незалежності опиняться у прямій залежності від рішень виконавчої влади. У спорах між громадянами і державою – наприклад щодо податків, пенсій чи мобілізаційних рішень – суддя може опинитися у вразливому становищі, якщо його фінансовий статус визначатиметься рішеннями уряду.

Окремо Марина Барсук звернула увагу на кадрову ситуацію в судах. Сьогодні в Україні бракує понад 2000 суддів, а в апаратах судів залишаються тисячі вакансій.

«Суд настільки сильний, наскільки захищена його найслабша ланка. Якщо висококласний юрист-помічник отримує 10–12 тисяч гривень, він не прагне пройти конкурс і стати суддею, він не затримається в системі», - вважає суддя-спікер ПАГС.

За словами судді-спікера, зміна фінансових гарантій може призвести і до хвилі відставок серед досвідчених суддів, які вже мають право на цей крок. Це ще більше посилить кадровий дефіцит і може вплинути на строки розгляду справ.

Читайте також: ПФУ не платить повну пенсію військовим: як змусити фонд виконати рішення суду

Водночас питання незалежності судової системи безпосередньо пов’язане з євроінтеграційними процесами. Україна перебуває на етапі активних переговорів про вступ до Європейського Союзу та отримує макрофінансову підтримку за програмою Ukraine Facility. Однією з ключових умов цієї співпраці є посилення верховенства права та інституційної незалежності судової влади.

«Жоден європейський стандарт не допускає систематичного зменшення суддівської винагороди як методу “реформування”», – підкреслила Марина Барсук.

Вона нагадала, що чинний Закон «Про судоустрій і статус суддів» був погоджений з Радою Європи і відповідає міжнародним стандартам. За цією моделлю фінансові гарантії суддів захищені від політичного впливу, а система врядування передбачає незалежність суддів і у внутрішніх питаннях, зокрема у виборі адміністративних посад.

Читайте також: Процедура банкрутства: як українцям законно врегулювати свої борги

У підсумку, Марина Барсук зазначила, що швидке і справедливе судове рішення є також важливим елементом економічного розвитку. Воно має значення як для малого підприємця, так і для великого бізнесу, де розглядаються мільярдні спори і питання захисту власності. Якщо перетворити фінансовий захист судді на інструмент ручного урядового управління, суспільство втратить не просто “заможних суддів” – воно втратить єдиний легітимний інструмент захисту своїх прав.