Рівень сприйняття корупції в Україні почав знижуватися після пікових показників 2023-2024 років. Попри те що корупція залишається другою за значимістю проблемою для громадян після російської агресії, реальний особистий досвід зіткнення з хабарництвом виявився в рази нижчим, ніж заведено вважати в суспільстві.
Про це свідчать результати дослідження, яке презентувало НАЗК, повідомляють Dengi.ua .
За даними соціологів Info Sapiens, "дуже серйозною" проблемою корупцію вважають 72,2% громадян і 65% представників бізнесу. Однак на практиці 2025 року з нею стикалися лише 18,2% населення і 20,6% підприємців.
Читайте також: Під прицілом НАБУ і САП: депутати-фігуранти справ про корупцію
Антирейтинг галузей: де корупція найбільш поширена
Дослідження показало, що корупційні ризики розподілені нерівномірно. Є сфери-антилідери, де система буквально "підштовхує" до вирішення питань неофіційним шляхом.
Найбільш корумповані сфери за досвідом громадян і бізнесу:
- Будівництво та земельні відносини: Абсолютний лідер антирейтингу. Понад 30% респондентів, які контактували з цією сферою, заявили про корупційний досвід.
- Правоохоронні органи: Друга за проблемністю зона для звичайних громадян (забезпечення правопорядку та протидія злочинності).
- Послуги енергетичних компаній: Для бізнесу це друга за складністю сфера. Йдеться про підключення та обслуговування систем електро-, газо- і водопостачання.
Навпаки, найнижчий рівень корупції зафіксовано в роботі ЦНАПів (для населення) та у сфері публічних закупівель (для бізнесу).
Чому українці вважають, що корупції більше, ніж є насправді
Голова НАЗК Віктор Павлущик зазначив, що за останні 18 років реальний корупційний досвід українців скоротився в 3,7 раза. Якщо 2007 року 67% опитаних зізнавалися, що давали хабарі, то зараз цей показник упав нижче 20%.
Причини розриву між сприйняттям і реальністю:
- Інформаційне тло: Гучні журналістські розслідування і затримання топчиновників створюють відчуття тотальної корумпованості, навіть якщо звичайна людина в побуті з хабарами не стикається.
- Довіра до влади: Психологічно сприйняття корупції безпосередньо пов'язане із загальним рівнем довіри до державних інститутів.
- Цифровізація: Усунення "людського фактора" і розвиток держпослуг у смартфоні реально знищують побутову корупцію, але інерція мислення залишається високою.
Хто має боротися і чи готові люди заявляти про хабарі
Відповідальність за подолання проблеми українці традиційно покладають на Президента, його Офіс, НАБУ та Верховну Раду. При цьому готовність громадян ставати викривачами залишається низькою.
Написати заяву або звернутися до ЗМІ готові лише 12,4% населення і 21,1% бізнесменів. Реально ж повідомляли про факти корупції до компетентних органів ще менше людей: менш як 10% серед бізнесу і близько 7% серед громадян. У НАЗК підкреслюють, що пріоритетом на 2026 рік стане саме захист викривачів і створення зручних інструментів для анонімних повідомлень.
Раніше Dengi.ua писали про те, що ексголова правління НАЕК "Енергоатом" Петро Котін отримав "на прощання" майже 5 млн грн вихідної допомоги та зареєстрував власний ФОП.