Прострочення за кредитом не позбавляє людину її законних прав. Незважаючи на це, деякі позичальники стикаються з настирливими дзвінками, погрозами, тиском на родичів та листами, стилізованими під судові документи. Однак діяльність колекторських компаній в Україні чітко регулюється законодавством, а за порушення встановлених правил їм загрожують санкції. Про це пише «Судово-юридична газета» в Україні, повідомляють Dengi.ua.

Чим регулюється діяльність колекторів

Основні вимоги до діяльності колекторських компаній закріплені в Законі України «Про споживче кредитування». Істотні зміни були внесені Законом № 1349-IX, який набрав чинності у 2021 році та вперше встановив державний контроль за ринком колекторських послуг.

Читайте також: Зростання депозитів і кредитів в Україні: що показують дані НБУ

Крім того, додаткові правила взаємодії з боржниками затверджені постановою Національного банку України № 79. Саме НБУ веде Реєстр колекторських компаній, контролює їхню діяльність і має право застосовувати заходи впливу — від попереджень до виключення компанії з реєстру.

Що колектори мають право робити

Завдання колекторів — повідомити позичальника про наявність простроченої заборгованості та запропонувати варіанти її добровільного погашення. Для цього вони можуть зв’язуватися з боржником телефоном, електронною поштою, через повідомлення або звичайну поштову кореспонденцію, якщо це передбачено законом та кредитним договором.

Під час першого звернення представник компанії зобов’язаний назвати своє ім’я, повідомити, яку організацію представляє, вказати кредитора, в інтересах якого діє, а також надати інформацію про розмір заборгованості.

Крім того, боржник має право вимагати документи, що підтверджують право на стягнення боргу. Якщо кредит було передано іншій компанії, новий кредитор зобов’язаний підтвердити законність такої передачі та надати розрахунок заборгованості.

Перед спілкуванням також варто переконатися, що компанія внесена до Реєстру колекторських компаній НБУ. Якщо її там немає, законність її діяльності викликає серйозні сумніви.

Які дії колекторів заборонені

Закон прямо забороняє використовувати методи психологічного тиску. Колектори не мають права:

  • погрожувати фізичною розправою, арештом майна або виселенням без рішення суду;
  • залякувати кримінальною відповідальністю лише через наявність заборгованості;
  • видавати себе за співробітників поліції, суду, прокуратури або виконавчої служби;
  • надсилати листи, оформлені як судові повістки або виконавчі документи;
  • використовувати державну символіку або офіційні назви органів влади для тиску на боржника.

Також законодавство обмежує способи зв’язку з позичальником. Колектори не можуть дзвонити або писати з 20:00 до 09:00, а кількість контактів не повинна перевищувати двох на добу, якщо сам боржник не ініціював додаткове спілкування.

Чи можуть колектори приходити додому та дзвонити родичам

Особисті візити допускаються лише за попередньою згодою боржника. Без такого дозволу представники колекторської компанії не мають права приходити за місцем проживання людини або чекати на неї біля будинку.

Не менш суворо регулюється спілкування з третіми особами. Родичі, друзі, сусіди або роботодавець не є учасниками кредитного договору, тому дзвінки до них з метою чинення тиску на боржника можуть порушувати вимоги закону та законодавства про захист персональних даних.

Якщо третя особа заявила про заборону використання своїх персональних даних, колектори зобов’язані негайно припинити будь-які контакти.

Чи можуть забрати майно за борги

Колекторські компанії не мають державних повноважень. Вони не можуть самостійно арештовувати майно, блокувати банківські рахунки, накладати арешт на квартиру чи автомобіль, виселяти людину або порушувати кримінальну справу.

Такі заходи можливі лише після розгляду справи судом та в рамках виконавчого провадження. Тому заяви про те, що майно вилучать «вже завтра» або що «поліція виїхала на затримання», є способом психологічного тиску та суперечать вимогам закону.

Куди скаржитися на незаконні дії

Якщо колектори порушують законодавство, фахівці рекомендують зберігати докази: записи телефонних розмов, скріншоти повідомлень, фотографії листів та історію дзвінків.

Скаргу можна подати до Національного банку України, який здійснює нагляд за діяльністю кредиторів та колекторських компаній. Якщо ж дії супроводжуються погрозами, вимаганням, пошкодженням майна або незаконним поширенням персональних даних, слід також звернутися до Національної поліції.

Що каже Верховний Суд

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що кредитори та колекторські компанії зобов’язані суворо дотримуватися вимог статті 25 Закону України «Про споживче кредитування».

Зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду від 7 березня 2024 року у справі № 487/3170/22 зазначено, що під час першого контакту боржнику має бути надана вся передбачена законом інформація, а взаємодія з родичами чи іншими особами без згоди позичальника може розглядатися як порушення законодавства та стати підставою для звернення зі скаргою до Національного банку України.

Раніше Dengi.ua повідомляли про те, що уряд скасував контрольні перевірки майна бізнесу, який постраждав від бойових дій.

Крім того, як писали Dengi.ua, в Україні запускають нову програму кредитування бізнесу під 0,1% на відновлення майна, зруйнованого обстрілами.