В Україні на початок п'ятого року повномасштабної війни було зареєстровано понад 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Порівняно з листопадом 2022 року їхня кількість збільшилася на 213%. Водночас зростає й кількість кримінальних правопорушень, жертвами яких стають переселенці. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на інфографіку «Слово і діло».
Згідно з даними Офісу генерального прокурора, у перший рік великої війни правоохоронці зафіксували 1081 кримінальне правопорушення щодо ВПО. Підозру було оголошено у 77 провадженнях, а до суду передано 70 справ.
Читайте також: Виплата аліментів: Мін'юст пояснив основні правила та суми
У 2023 році кількість зареєстрованих правопорушень зросла до 2823. Підозру отримали фігуранти 175 проваджень, з яких 167 було направлено до суду.
У 2024 році кількість таких злочинів і кримінальних правопорушень збільшилася ще в півтора рази — до 4315. При цьому про висунення підозри повідомлялося у 276 випадках, а практично всі провадження щодо підозрюваних були передані на розгляд суду.
Особливо різкий стрибок відбувся у 2025 році. За цей період правоохоронні органи зареєстрували 16 482 кримінальні правопорушення, вчинені щодо внутрішньо переміщених осіб. Це на 282% перевищує показник попереднього року. Незважаючи на зростання кількості злочинів, підозри були висунуті лише у 262 випадках — менше, ніж роком раніше. До суду дійшли 239 проваджень.
За перші п’ять місяців 2026 року слідчі вже зареєстрували 6461 кримінальне правопорушення щодо ВПО. Підозру оголосили у 105 випадках, а на судовий розгляд передали 98 справ.
За інформацією правоохоронних органів, однією з найпоширеніших загроз для переселенців залишаються шахрайські схеми, пов’язані з державними виплатами та різними видами допомоги. Разом із тим злочини проти ВПЛ кваліфікуються й за іншими статтями Кримінального кодексу.
Кримінальні правопорушення в Україні поділяються на кримінальні проступки та злочини. До проступків належать менш небезпечні діяння, такі як дрібні крадіжки, шахрайство без обтяжуючих обставин або заподіяння легких тілесних ушкоджень. За них передбачені штрафи, громадські або виправні роботи, або обмеження волі на строк до двох років. Злочини вважаються більш тяжкими порушеннями закону і можуть передбачати покарання у вигляді позбавлення волі. До них належать, зокрема, вбивства, катування та заподіяння побоїв.
Внутрішньо переміщені особи мають ті самі права, що й інші громадяни України, тому в разі їх порушення можуть звертатися до компетентних органів залежно від конкретної ситуації.
Так, у разі незаконного звільнення переселенець має право надіслати роботодавцю письмову вимогу про поновлення на роботі, звернутися до територіального підрозділу Держпраці для перевірки дотримання трудового законодавства, подати заяву до поліції або прокуратури, а також захистити свої права в місцевому суді за місцем фактичного проживання.
У деяких випадках для захисту своїх прав необхідно надати письмові або електронні докази. Це можуть бути документи про припинення пенсійних виплат, наказ про звільнення, відмова у постановці на облік, а також електронне листування, що містить погрози, факти вимагання або шахрайські посилання.
У Мінреінтеграції нагадують: уся інформація про отримання допомоги від міжнародних донорів публікується виключно на офіційних сайтах державних органів та міжнародних організацій. Переселенці можуть повідомляти про випадки шахрайства за номером 102.
Крім того, заявити про порушення своїх прав можна через урядову гарячу лінію 15-45, за допомогою електронних звернень на сайтах органів державної влади та місцевого самоврядування або електронною поштою.
До поліції слід звертатися у разі вчинення адміністративного правопорушення або злочину, зокрема крадіжок, шахрайства, насильства та інших протиправних дій.
Також внутрішньо переміщені особи можуть подати звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, до органів місцевого самоврядування, наприклад, для оформлення акта обстеження зруйнованого житла, а також скористатися допомогою правозахисних організацій.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про те, що в Україні хочуть змінити систему оплати праці.
Крім того, Dengi.ua писали про те, як українцям захиститися від незаконних дій колекторів.