Роботодавець не має права довільно утримувати кошти із заробітної плати працівника. Закон чітко визначає законні підстави та максимальний розмір таких відрахувань — як правило, до 20%, а в окремих випадках до 50%.
Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на SUD.UA.
Коли роботодавець може утримати кошти із зарплати
Порядок відрахувань суворо регулюють статті 127–129 КЗпП. Згідно зі статтею 127, роботодавець може здійснити утримання виключно у визначених законом випадках:
- несвоєчасне повернення авансу;
- помилкове нарахування працівникові більшої суми заробітної плати;
- неповернення коштів, виданих на відрядження;
- відшкодування збитків, завданих підприємству;
- утримання за невідпрацьовані дні щорічної відпустки при звільненні.
Скільки роботодавець може утримати із заробітної плати
Згідно зі статтею 128 КЗпП, під час кожної виплати заробітної плати загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 20 % суми, що належить працівникові.
Водночас в окремих випадках, прямо передбачених законом, із зарплати може бути утримано до 50%. Якщо ж відрахування здійснюються за кількома виконавчими документами одночасно, працівникові в будь-якому разі має залишитися не менше 50% його заробітку.
Яких правил повинен дотримуватися роботодавець
Для здійснення законних відрахувань роботодавець зобов’язаний видати відповідний наказ — не пізніше ніж через місяць після виявлення заборгованості або закінчення строку, відведеного для повернення коштів.
З яких виплат не можна утримувати кошти
Стаття 129 КЗпП встановлює чіткий перелік виплат, з яких утримання не допускаються.
Зокрема, стягнення категорично не можна здійснювати з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно із законом не може бути накладено стягнення.