Українська судова система роками працює в умовах кадрового дефіциту та недофінансування. Лише за 2025–2026 роки розрив між потребами судів та передбаченим державою фінансуванням становить майже 30 млрд грн. Водночас самі суди щороку забезпечують мільярдні надходження до бюджету.

Про це у своєму матеріалі зазначає Марина Барсук - суддя-спікер Північного апеляційного господарського суду, членкиня Ради суддів України, пишуть Dengi.ua.

За словами судді, лише у 2025 році недофінансування потреб судової системи становило близько 14,1 млрд грн, а у 2026 році – ще 15,5 млрд грн. При цьому суди не лише витрачають бюджетні кошти, а й фактично забезпечують значну частину власного фінансування через судовий збір.

Так, у 2025 році до бюджету надійшло 5,7 млрд грн судового збору при запланованих 3,6 млрд грн – план було виконано на 159%. А станом на липень 2026 року надходження сягнули вже близько 7,5 млрд грн при очікуваних за весь рік близько 5 млрд грн.

«Судова система впевнено демонструє парадокс: вона є ефективним генератором доходів для бюджету, але змушена “жебракувати” на базові потреби», — зазначає член РСУ Барсук.

За її словами, замість інвестицій у цифровізацію, нові технології та розвиток інфраструктури значна частина коштів витрачається на забезпечення базової роботи судів — зарплати, комунальні послуги, папір, марки, конверти та інші поточні потреби.

Держава роками економить на вакантних посадах

Окремою проблемою залишається критичний дефіцит суддів. В Україні працює трохи більше 4 тис. суддів при розрахунковій потребі близько 11,5 тис. Таким чином, дефіцит оцінюється приблизно у 65%.

Через нестачу кадрів навантаження на тих, хто залишається працювати, постійно зростає. У 2025 році до місцевих та апеляційних судів надійшло 4,82 млн справ, а залишок нерозглянутих справ за рік збільшився на 28% — до понад 1,15 млн.

При цьому багаторічні вакансії мають і прямий фінансовий ефект: держава не витрачає кошти на суддівську винагороду, доплати та відповідні нарахування за тисячами незаповнених посад.

Читайте також: В Україні зростає кількість активних ФОП: скільки грошей дають до бюджету

Саме тому, на думку Барсук, держава має вперше публічно порахувати, скільки бюджет фактично заощадив на кадровому дефіциті в судах за останні роки.

«Скільки коштів заощаджено на судах, поки “на нас не було коштів”? За найскромнішими підрахунками — це десятки мільярдів», — зазначає суддя.

Водночас вона наголошує, що майже 30 млрд грн недофінансування за 2025–2026 роки не є безпосереднім розрахунком економії на вакантних посадах. Точну суму такої економії, за її словами, мають розрахувати та оприлюднити Державна судова адміністрація та Міністерство фінансів.

Суди отримують лише 59% необхідного фінансування

У 2026 році рівень фінансового забезпечення судової влади закладений на рівні лише 59,4% від потреби.

Окремо залишається проблема виконання вже ухвалених судових рішень. За словами Барсук, потреба у фінансуванні бюджетної програми для виконання рішень на користь суддів, працівників апаратів та інших працівників системи правосуддя становить близько 2,3 млрд грн, тоді як на 2026 рік передбачено лише 10 млн грн.

Таким чином, на думку судді, дискусія про фінансування правосуддя має включати не лише питання, скільки коштів потребують суди, а й скільки держава вже не витратила через багаторічний кадровий дефіцит.

«Коли сьогодні нам знову кажуть, що коштів немає, варто поставити зустрічне питання: скільки вже заощаджено за рахунок судової влади за роки економії на вакансіях?» — підсумувала суддя-спікер ПАГС.

Як повідомлялося раніше, парламентарі зареєстрували законопроект, який передбачає спрямування невикористаних бюджетних коштів на компенсацію підприємцям, які втратили товари внаслідок російських атак.

Також стало відомо, що Мінфін створив на своєму сайті нову рубрику «Огляди видатків державного бюджету».