Робота служби екстреної медичної допомоги в Україні під час війни регулюється не тільки медичними нормативами, а й вимогами безпеки. Тому дзвінок на номер 103 не завжди означає, що бригада негайно прибуде на місце: все залежить від стану пацієнта, обставин виклику та безпеки маршруту. Водночас медики не можуть безпідставно відмовити у наданні допомоги. Про це пише «Судово-юридична газета», повідомляють Dengi.ua.

За скільки має приїхати «швидка»

Порядок роботи екстреної медичної допомоги визначає наказ Міністерства охорони здоров’я № 2179 від 24 вересня 2020 року. Спочатку диспетчер з’ясовує, що сталося, де перебуває пацієнт, наскільки важким є його стан і яка допомога йому потрібна. Після цього виклик відносять до відповідної категорії.

Читайте також: Київ готується до складної зими: чи вистачить місту їжі на випадок відключення електроенергії

У разі критичного виклику йдеться про стан, який безпосередньо загрожує життю людини та може вимагати реанімаційних заходів. Норматив прибуття бригади становить до 10 хвилин.

При цьому 10 хвилин не є безумовною гарантією за будь-яких обставин. Нормативний час може бути перевищено через дорожню ситуацію, погодні або сезонні умови чи епідеміологічну обстановку. Однак такі затримки допускаються не більше ніж для 25 % критичних викликів.

Для екстрених, але не критичних викликів встановлено норматив до 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера. У цьому випадку також допускається перевищення часу через обставини, що не залежать від організації роботи екстреної допомоги, але не більше ніж у 15% випадків.

Чому «швидка» може не приїхати на звичайний виклик

Номер 103 призначений насамперед для ситуацій, коли людині потрібна саме екстрена медична допомога. Тому далеко не кожне звернення автоматично призводить до виїзду бригади.

Якщо стан пацієнта не є екстреним, диспетчер може рекомендувати звернутися до лікаря первинної медичної допомоги або скористатися іншим доступним видом медичної допомоги.

Зокрема, до завдань бригади екстреної допомоги не належать:

  • вимірювання тиску;
  • планова ін’єкція;
  • звичайна перев'язка;
  • виписка рецепта;
  • оформлення довідки;
  • консультація за відсутності безпосередньої загрози життю.

Крім того, диспетчеру необхідно повідомити точне місце події та інформацію про стан людини. Якщо встановити місцезнаходження пацієнта неможливо або заявник не надає необхідних відомостей, це може унеможливити нормальне реагування на виклик.

Що відбувається зі «швидкою» під час повітряної тривоги

Сам факт повітряної тривоги не означає автоматичного припинення роботи служби екстреної медичної допомоги. Бригади продовжують виїжджати на виклики, зокрема ті, що пов’язані з наслідками російських атак.

Однак під час війни медики мають право на безпечні умови праці. Закон України «Про екстрену медичну допомогу» передбачає захист життя та здоров’я працівників системи, а стаття 6 Закону «Про охорону праці» дозволяє відмовитися від виконання роботи, якщо виникла ситуація, що становить загрозу життю або здоров’ю працівника чи оточуючих.

Тому якщо безпосередньо в районі виклику тривають обстріли, активні бойові дії або існує інша реальна небезпека, виїзд може бути тимчасово відкладений до моменту, коли бригада зможе безпечно дістатися до пацієнта.

Це не означає відмову від допомоги. Йдеться саме про тимчасову затримку через загрозу для медиків.

Як «швидка» працює під час атак

Практика показує, що повітряні тривоги та обстріли не зупиняють роботу екстреної допомоги.

За даними Департаменту охорони здоров’я КМДА, з 24 лютого 2022 року по 17 червня 2026 року київські бригади 4 687 разів виїжджали на 1 687 локацій, де відбувалися ворожі обстріли.

На місці медичну допомогу отримали 2 501 постраждалий, серед них 192 дитини.

Лише у травні 2026 року бригади працювали на 95 таких локаціях, а за перші 17 днів червня — ще на 102.

Таким чином, сама повітряна тривога не є підставою для припинення роботи «швидкої». Рішення щодо безпеки виїзду ухвалюється з урахуванням конкретної ситуації та реальної загрози в місці призначення.

Коли медика можуть покарати за відмову від виклику

Якщо існує безпосередня небезпека для життя медиків, рішення про відтермінування виїзду ухвалюється індивідуально. При цьому оцінюється не лише наявність загрози, а й можливість безпечно дістатися до пацієнта або надати йому допомогу іншим способом.

Законодавство передбачає захист працівників екстреної допомоги в ситуаціях крайньої необхідності. Але це не означає, що медик може без причини проігнорувати виклик.

За безпідставне ненадання допомоги хворому медичним працівником передбачена кримінальна відповідальність за статтею 139 Кримінального кодексу України.

Якщо відмова не спричинила тяжких наслідків, можливі штраф, громадські або виправні роботи з позбавленням права обіймати певні посади або займатися медичною діяльністю строком до трьох років.

Якщо безпідставна відмова або затримка призвели до смерті пацієнта або інших тяжких наслідків для його здоров’я, покарання може становити до чотирьох років обмеження волі або до трьох років позбавлення волі.

Штраф можуть отримати й ті, хто перешкоджає роботі «швидкої»

Відповідальність передбачена не лише для медиків.

За завідомо неправдивий виклик швидкої медичної допомоги передбачено штраф від 850 до 3 400 грн згідно зі статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Окремі вимоги діють і для водіїв. Якщо водій не надає перевагу в русі машині швидкої допомоги з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигналами, його можуть притягнути до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 122 КУпАП. Розмір штрафу становить 680 грн.

Що показує судова практика

Показовою є справа №569/12736/25, яку у вересні 2025 року розглянув Рівненський апеляційний суд.

Водій Tesla не надав перевагу автомобілю екстреної медичної допомоги, який перевозив пацієнта у критичному стані та рухався з увімкненим проблисковим маячком і звуковим сигналом. У результаті сталося зіткнення.

Суд вивчив відеозапис та показання іншого водія й дійшов висновку, що водій Tesla міг вчасно помітити автомобіль швидкої допомоги та забезпечити йому безперешкодний проїзд, як того вимагають Правила дорожнього руху.

Апеляційний суд скасував рішення місцевого суду та визнав водія винним за статтею 124 КУпАП.

Однак покарання йому не призначили через закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, правила роботи «швидкої» під час війни передбачають баланс між правом пацієнта на екстрену допомогу та правом медиків на безпеку. Повітряна тривога сама по собі не дає права не виїжджати на виклик, але реальна загроза життю бригади може стати підставою для тимчасової затримки виїзду.

Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про те, де в Україні найкоротша та найдовша комендантська година.

Крім того, Dengi.ua писали про те, що в Києві запрацювала диференційована система повітряних тривог.