В Україні змінилися правила госпіталізації пацієнтів: МОЗ затвердило єдиний стандарт, який визначає, в яких випадках людині необхідна стаціонарна медична допомога. При цьому медики звертають увагу на ситуації, коли стан пацієнта може швидко погіршитися, хоча під час огляду ще не виглядає критичним. Про це пише видання «На пенсії», коментуючи ситуацію з новими правилами, передають Dengi.ua.
У яких випадках пацієнта можуть госпіталізувати
Згідно з новим стандартом МОЗ, рішення про необхідність стаціонарного лікування приймається на підставі оцінки стану пацієнта.
Читайте також: Прожитковий мінімум виявився «не для життя»: що готує уряд
Серед ознак, які можуть свідчити про необхідність госпіталізації, зокрема:
- серйозні порушення дихання та низький рівень кисню в крові;
- виражена задишка;
- втрата свідомості;
- порушення свідомості;
- ознаки інсульту;
- тривалі або сильні судоми.
Однак, як повідомляє видання «На пенсії», мова йде не про вичерпний перелік симптомів, за наявності яких людину автоматично мають доправити до лікарні.
Медик повинен враховувати стан пацієнта в цілому, динаміку захворювання, супутні хвороби, результати обстежень та ризики лікування поза межами стаціонару.
Саме цей момент викликає питання у деяких фахівців.
Небезпечний стан може розвиватися поступово
Як пише «На пенсії», окремі захворювання можуть починатися без виражених симптомів. На момент прибуття бригади екстреної медичної допомоги стан людини може ще не виглядати критичним, хоча вже існує ймовірність його стрімкого погіршення.
Лікарі звертають увагу, зокрема, на серцево-судинні захворювання, внутрішні кровотечі та судинні порушення.
Наприклад, інфаркт не завжди супроводжується відразу сильним болем, а внутрішня кровотеча може деякий час проявлятися переважно слабкістю та погіршенням загального стану.
Тому, як підкреслюють фахівці, важлива не лише фіксація окремих симптомів, а й комплексна клінічна оцінка пацієнта.
Лікарі побоюються складного вибору
Професор-інфекціоніст Ольга Голубовська, яку цитує «На пенсії», вважає, що в подібних обставинах медики можуть опинитися перед складним вибором.
З одного боку, необхідно керуватися затвердженими критеріями госпіталізації. З іншого — лікар має враховувати власний клінічний досвід і оцінювати ймовірність того, що стан пацієнта швидко погіршиться.
Як повідомляє видання, фахівці також задаються питанням про те, які організаційні та фінансові наслідки може мати госпіталізація пацієнта, якщо формальні підстави для неї недостатньо очевидні.
У результаті виникає проблема: як одночасно уникнути необґрунтованого розміщення людей у стаціонарах і не пропустити людину, якій лікарня може знадобитися вже через кілька годин.
Що кажуть хірурги
Одеські медики також розповіли «На пенсії» про ситуації, в яких зволікання може призвести до тяжких наслідків.
Судинний та реконструктивний хірург Михайло Сауляк зазначив:
«Будь-яка затримка в нашій практиці — це вирок. Якщо у людини через тромб різко перекрився кровотік у нозі чи руці, а «швидка» залишить її вдома, через кілька годин почнеться гангрена. Про розрив головної артерії організму (аорти) я взагалі мовчу — це хвилини між життям і смертю. І це найнебезпечніший стан».
Як повідомляє видання «На пенсії», лікар також звернув увагу на тромбоемболію легеневої артерії. При цьому стані тромб, що відірвався, може потрапити в легені й спричинити різке погіршення стану, аж до раптової смерті.
Лікар-ендоскопіст відділення реконструктивної хірургії Денис Метельський також прокоментував виданню можливі ризики.
«Уявіть пацієнта з болем у животі через камінь у жовчному міхурі. Бригада «швидкої» вважає, що це не критично, і не госпіталізує пацієнта. А через дві години цей камінчик перекриває протоки, викликає гостре запалення підшлункової залози, і ми отримуємо людину в критичному стані».
За словами лікаря, подібна ситуація може виникнути й у разі грижі. Якщо стан пацієнта спочатку здається відносно стабільним, людині можуть порекомендувати звернутися до поліклініки. Однак подальше защемлення грижі може призвести до тяжкого запалення черевної порожнини.
Ще один приклад — прихована шлункова кровотеча. Як пояснив лікар виданню, вона не завжди супроводжується вираженим болем, тому людина може не відразу зрозуміти, що її стану загрожує серйозна небезпека.
Що змінилося згідно з новими правилами
МОЗ пояснює запровадження стандарту необхідністю уніфікувати підходи до госпіталізації. Відомство прагне визначити ситуації, коли людині дійсно необхідне лікування в стаціонарі, а коли медичну допомогу можна безпечно надавати амбулаторно.
Як повідомляє «На пенсії», новий підхід має допомогти уникнути необґрунтованих госпіталізацій пацієнтів, які можуть лікуватися вдома або під наглядом сімейного лікаря.
При цьому МОЗ окремо уточнило: якщо у пацієнта відсутні критерії обов’язкової госпіталізації, медична допомога надається амбулаторно.
Головне питання для пацієнтів
Отже, нові правила не означають, що «швидка» доставлятиме до лікарні лише людей із кількома конкретними симптомами. Рішення має ухвалюватися з урахуванням клінічного стану людини та необхідності стаціонарного лікування.
Однак, як пише «На пенсії», лікарі звертають увагу на інший бік питання: деякі небезпечні захворювання здатні розвиватися дуже швидко. Тому відсутність очевидних критичних ознак безпосередньо в момент огляду ще не завжди означає відсутність ризику.
Для пацієнта це означає, що після виклику швидкої допомоги важливим стає результат медичної оцінки та рішення фахівців щодо подальшого маршруту лікування.
Саме необхідність знайти баланс між скороченням необґрунтованих госпіталізацій та своєчасним виявленням дійсно небезпечних станів залишається одним із головних питань, які обговорюють медики у зв’язку з новими правилами.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про те, що відбувається зі «швидкою» під час повітряної тривоги.
Крім того, Dengi.ua писали про те, що виплати для працівників екстреної допомоги та первинної ланки медицини зросли.