В Україні взимку не очікуються відключення електроенергії тривалістю 16 годин на добу завдяки істотному зниженню споживання з боку промисловості, наявному профіциту генерації та накопиченню потужностей у сховищах енергії.

Про це заявив народний депутат від «Слуги народу», член комітету Верховної Ради з питань енергетики Сергій Нагорняк, повідомляють Dengi.ua .

Чому енергосистемі не загрожує дефіцит електроенергії

Незважаючи на активні обстріли, баланс виробництва та споживання електроенергії змістився в бік надлишку через зупинку енергоємних металургійних заводів та спорудження розподілених накопичувачів.

За даними профільного комітету парламенту, стабільність системи забезпечують такі фактори:

  • промисловий спад: удари військ РФ по металургійних і промислових комбінатах змусили підприємства зупинити виробництво, що істотно знизило базове навантаження на мережу;
  • наявний профіцит: наразі обсяги генерації повністю покривають внутрішні потреби, дозволяючи в окремі періоди постачати електроенергію до Європейського Союзу у більших обсягах, ніж обсяги комерційного імпорту;
  • об’єкти накопичення (BESS): протягом 2026 року в Україні розгорнули розгалужену систему установок зберігання електричної енергії потужністю від 2 до 50 МВт і ємністю від 4 до 200 МВт, які видають ресурси у години вечірніх піків;
  • причини поточних графіків: нинішні відключення в Київській області та інших регіонах зумовлені не нестачею електроенергії, а необхідністю знеструмлювати потужні трансформатори для завершення монтажу залізобетонних саркофагів та антидронових металевих сіток.

«За моїми даними, немає жодних підстав стверджувати, що цієї зими можуть бути настільки тривалі відключення. Ні в Києві, ні в інших регіонах України», — підкреслив нардеп.

Чому Київ опинився під загрозою зриву опалювального сезону

Основна небезпека для великих міст у зимовий період стосується не електроенергії, а централізованого теплопостачання у разі прицільних балістичних ударів РФ по машинних залах ТЕЦ.

Ключові ризики для теплової інфраструктури:

  • вразливі мегаполіси: у зоні підвищеної небезпеки залишаються Київ, Харків, Одеса, Миколаїв та Херсон, куди долітають швидкісні балістичні ракети;
  • дефіцит модульних котелень: столиця тривалий час отримувала менше допомоги від міжнародних партнерів у вигляді когенераційних систем, ніж інші регіони, а прокладання альтернативних теплотрас до висотних будівель ускладнене технічно;
  • фінансова пауза: Державна казначейська служба тимчасово заморозила видатки на регіональні плани стійкості (крім захищених соціальних та військових статей), тому підрядники будують укріплення в кредит на 1–1,5 місяця;
  • захист атомних блоків: сценарій «відрізання» українських АЕС вважається малоймовірним, адже удари по пристанційних підстанціях на майданчиках станцій означатимуть критичну ескалацію та негайні жорсткі санкції Заходу проти Кремля;
  • провал ідеї перемир’я: Путін не погодиться на припинення атак на енергетику через неправдиві доповіді військових про нібито успішний терор України, тому єдиною дієвою відповіддю мають стати дзеркальні удари по енергооб’єктах у Москві.