Кремлівський диктатор Володимир Путін повернув генерала Сергія Суровікіна для організації масованих ударів по цивільній інфраструктурі та мостах Києва через затяжну кризу російського наступу на сході України.

Про це пише The Telegraph, повідомляють Dengi.ua .

Чому Москва завдає ударів по столичній інфраструктурі

Наступальні операції російських військ на Донбасі зіткнулися з серйозними труднощами: українські сили контратакують у районі Покровська та Лимана, тоді як втрати агресора досягають надзвичайних масштабів.

За оцінкою британського аналітика, зміна пріоритетів ворога зумовлена такими причинами:

  • провал набору добровольців: Москві дедалі важче компенсувати втрати армії контрактниками, а оголошення чергової хвилі масової мобілізації несе відчутні політичні ризики для режиму;
  • сирійський досвід терору: залучення «генерала Армагеддона» свідчить про намір застосувати стратегію Алеппо: системно руйнувати міські об’єкти та деморалізувати населення перед початком зими;
  • ціль на Дніпрі: спроби вивести з ладу сім київських мостів спрямовані на перерізання ключового логістичного, автомобільного та залізничного вузла, здатного паралізувати сполучення всього півночі України;
  • тиск на ППО: російські планувальники прагнуть вичерпати українські запаси дефіцитних зенітних ракет, зокрема до комплексів Patriot, атакуючи житлові райони та наукові установи столиці.

Як Захід і НАТО повинні відповісти на ескалацію

Кремль робить ставку на те, що його демографічний та військовий ресурс дозволить перечекати військову підтримку з боку країн Заходу та розколоти європейську громадську думку.

Ключові виклики та необхідні кроки союзників:

  • політична витривалість Європи: головне протистояння полягає у здатності Великої Британії та союзників по ЄС зберігати довгострокову оборонну підтримку Києва на тлі внутрішніх соціальних дискусій;
  • нарощування допомоги: партнери зобов’язані терміново збільшити партії поставок зенітних ракет, радіолокаційних комплексів, засобів радіоелектронної боротьби та безпілотників;
  • залучення авіації НАТО: Альянсу пропонують розглянути сценарії захисту зон критичної інфраструктури та цивільного населення повітряними силами блоку без прямого вступу у війну;
  • неприпустимість компромісів: якщо Кремль переконається у слабкості західних урядів та ефективності ракетного терору проти великих міст, масштаби ударів лише зростуть, тому відповіддю має стати демонстрація довгострокової сили.