Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 1038/2026, яким затвердив Національну стратегію у сфері прав людини. Програмний документ розроблено з урахуванням євроінтеграційного курсу держави та рекомендацій міжнародних інституцій.

Про це повідомляє видання «Українська правда», передають Dengi.ua .

Які цілі та пріоритети закріплені в новій стратегії

Національна стратегія є довгостроковим документом державної політики, спрямованим на захист фундаментальних прав і свобод кожного громадянина під юрисдикцією України. Вона ґрунтується на положеннях Європейської конвенції з прав людини та безпосередньо пов’язана з виконанням «дорожньої карти» реформ у рамках переговорного процесу щодо вступу країни до Європейського Союзу.

Документ містить 25 операційних цілей, серед яких ключовими визначено:

  • подолання наслідків агресії РФ: захист прав постраждалих мирних громадян, ветеранів війни, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та мешканців тимчасово окупованих територій;
  • пошук і звільнення полонених: захист прав осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії РФ, а також розшук зниклих безвісти;
  • протидія нетерпимості: системне запобігання дискримінації, захист прав ЛГБТІК+-спільноти, забезпечення реальної гендерної рівності жінок і чоловіків;
  • безпека та приватність: боротьба з домашнім та сексуальним насильством, а також комплексний захист персональних даних.

Згідно з указом, Кабінет Міністрів України зобов’язаний протягом шести місяців розробити та затвердити детальний операційний план реалізації стратегії на 2027–2029 роки. Надалі урядові плани оновлюватимуться кожні три роки.

Як правозахисники оцінюють документ і які положення з нього виключили

За оцінками аналітиків правозахисного центру ZMINA, сам по собі рамковий текст стратегії не забезпечить миттєвих практичних змін — вирішальну роль відіграватиме саме конкретний план дій Кабміну. Як підкреслила адвокаційна менеджерка організації Анастасія Дацив, під час підготовки остаточної редакції автори врахували лише близько 10 % із понад 600 пропозицій профільного експертного співтовариства.

Правозахисники звертають увагу на низку прогалин та суперечливих концептуальних поправок:

  • відсутність актуальних пріоритетів: до стратегії так і не увійшли цільові блоки, присвячені захисту прав військовослужбовців ЗСУ та українських біженців за кордоном;
  • звуження правових рамок: із підсумкового тексту повністю вилучили напрям «Бізнес і права людини», а конституційне право на приватність звели виключно до захисту персональних даних;
  • ліквідація незалежного контролю: раніше прогрес впровадження оцінювала відкрита міжвідомча робоча група за участю омбудсмена та громадських організацій, тоді як тепер всю звітність бере на себе Міністерство юстиції, а інституційна роль громадянського сектору в моніторингу не закріплена.

Водночас експерти ZMINA наголошують: за умови якісної реалізації Кабміном громадяни отримають реальне посилення громадянського захисту, розширений доступ до безкоштовної правової допомоги, прискорені компенсації за зруйноване житло та системну підтримку осіб з інвалідністю.