Україна вивчає можливість перенесення прикордонного та митного контролю на територію сусідніх країн Євросоюзу. Такий варіант розглядають як альтернативу на випадок нових російських атак на прикордонну інфраструктуру. Паралельно влада планує забезпечити захисними спорудами 36 автомобільних пунктів пропуску. Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач, повідомляють Dengi.ua.

За словами чиновника, мова йде не про закриття діючих КПП, а про створення спільних пунктів пропуску та можливість перенести українські контрольні служби за кордон, якщо виникне загроза безпеці.

Читайте також: Українці в Німеччині у 2026 році: що зміниться у статусі та виплатах

Україна домовляється з Польщею та Словаччиною

Наразі Україна вже має досвід спільного прикордонного контролю з сусідніми державами. У Польщі повноцінно працюють чотири такі пункти пропуску, ще на одному застосовується скоординований контроль. Це означає, що транспорт послідовно перевіряють служби двох країн.

З Молдовою діє повноцінна система спільного контролю: пасажир передає документи, а отримує їх назад після проходження перевірок обома країнами.

Однак для подальшого розширення такої практики необхідно створити відповідну юридичну основу. Зокрема, Україна має укласти окремі угоди з державами, на території яких планується організувати спільні КПП.

За словами Деркача, домовленості з Польщею та Словаччиною вже узгоджені на офіційному рівні, але документи поки що не підписані.

Польська сторона направила угоду на розгляд Європейської комісії. Там виникли зауваження щодо відповідності двох положень документа Шенгенському кодексу. Зараз сторони узгоджують формулювання, після чого угоду можна буде підписати та ратифікувати.

Точних термінів завершення переговорів поки що немає. Робота над угодами з Польщею триває вже кілька років.

Навіщо Україні переносити пункти пропуску

Необхідність альтернативного маршруту роботи прикордонних служб пов’язана з російськими атаками на інфраструктуру поблизу кордону.

Влітку 2026 року удари вперше за час повномасштабної війни почали наноситися безпосередньо по автомобільних пунктах пропуску. Серед постраждалих об’єктів — «Табаки», «Виноградівка» та «Старокозаче» в Одеській області. Також російські атаки відбувалися поблизу пункту «Ягодин — Дорогуск» на кордоні з Польщею.

Раніше під удар потрапив поромний пункт пропуску «Орлівка» на кордоні з Румунією.

Тому українська влада розглядає можливість перенесення своїх прикордонних і митних підрозділів на територію сусідніх держав. Це дозволить продовжувати контрольні процедури навіть у разі загрози для української інфраструктури.

При цьому діючі пункти пропуску продовжуватимуть працювати у звичайному режимі, якщо не виникне небезпеки.

Які країни розглядаються для спільного контролю

Окрім Польщі та Словаччини, Україна направила пропозиції щодо укладення відповідних угод Румунії та Угорщині. Відповіді від цих держав поки що не надійшло.

З Румунією також існує план будівництва п’яти нових пунктів пропуску на її території. Раніше відповідні наміри закріпили меморандумом.

Разом із тим із Польщею та Словаччиною зараз зосереджуються на розвитку вже існуючих КПП. Перенесення українських контрольних служб на їхню територію розглядають насамперед як резервний варіант на випадок реальної загрози.

Чи зменшаться черги на кордоні

Спільна робота прикордонників і митників двох держав на одній території може дещо скоротити час проходження контролю.

Однак істотного зменшення черг лише за рахунок об’єднання перевірок очікувати не варто.

Як пояснив Деркач, для помітного скорочення часу очікування необхідно збільшувати кількість самих пунктів пропуску. Чим більше доступних КПП, тим більше можливостей у водіїв і перевізників обирати маршрут перетину кордону.

Стратегічна мета України — будівництво нових спільних пунктів пропуску на території країн ЄС. Це має збільшити пропускну здатність кордону та спростити проходження контрольних процедур.

При цьому українські прикордонники та митники за кордоном керуватимуться українським законодавством та міждержавними угодами, що визначають їхні повноваження та обов’язки. Такі домовленості мають бути ратифіковані Верховною Радою.

На 36 пунктах пропуску встановлять укриття

Ще один напрям роботи — захист людей, які перебувають на території прикордонної інфраструктури під час повітряних тривог та обстрілів.

За словами Деркача, наразі визначено потребу в 77 мобільних укриттях. Їхня кількість залежить від місткості конкретної споруди: наприклад, якщо одна розрахована на 25 осіб, на пункті пропуску може знадобитися кілька таких об’єктів.

Загалом в Україні налічується 41 автомобільний пункт пропуску. Чотири спільні працюють на території Польщі, ще один — у Молдові. На решті 36 планують встановити стаціонарні або мобільні захисні споруди.

На пунктах, де вже триває будівництво або реконструкція, укриття передбачають безпосередньо в інфраструктурних проєктах. Для решти об’єктів закуповують мобільні конструкції.

Влада розраховує встановити їх на більшості пунктів пропуску, а за можливості — на всіх до кінця 2026 року.

Польща також доручила опрацювати питання облаштування укриттів на своїх пунктах пропуску. У Молдові триває робота над забезпеченням безпеки під час повітряних тривог.

Два пілотні проєкти запустять на кордоні з Молдовою

Окремо Україна готує два експериментальні проєкти, що передбачають перенесення діючих пунктів пропуску на територію Молдови.

За словами Деркача, влада розраховує до кінця 2026 року розпочати повноцінну роботу українських і молдавських служб на одній території. Наразі ці пункти функціонують окремо — кожен зі свого боку кордону.

Крім того, триває будівництво мосту між українським Ямполем і молдавським населеним пунктом Косеуць. Там планують відкрити новий пункт пропуску. Очікуваний термін — кінець 2026 року або початок 2027-го.

У довгостроковій перспективі Україна має намір відмовитися від будівництва великих стаціонарних прикордонних комплексів на користь модульних конструкцій. Такі споруди можна швидше встановити, а за потреби — демонтувати та використовувати в іншому місці.

Реалізація стратегії розвитку пунктів пропуску до 2030 року фінансуватиметься переважно за рахунок України, але із залученням міжнародної допомоги.

Зокрема, Євросоюз покриває 50 % витрат на окремі інфраструктурні проєкти. Серед них — розширення КПП «Порубне» на кордоні з Румунією, розвиток пункту «Лужанка» на кордоні з Угорщиною та будівництво сервісної зони біля «Ягодина».

Крім того, Україна залучає кошти Європейського інвестиційного банку. За словами Деркача, нещодавно було підписано угоду на 60 млн євро для розвитку прикордонної інфраструктури.

Раніше Dengi.ua писали, за що можуть депортувати українців із країн ЄС.

Також Dengi.ua повідомляли, чому грошові перекази з-за кордону в Україну продовжують скорочуватися.