Умови пенсійного забезпечення в Україні суттєво відрізняються залежно від професії. Якщо більшості громадян необхідно відпрацювати кілька десятиліть і досягти встановленого віку для виходу на пенсію, то для окремих категорій державних службовців передбачені особливі правила та значно вищі виплати. Про це пише «На пенсії», передають Dengi.ua.
На цю різницю звернула увагу голова парламентського комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова. Вона опублікувала порівняльну таблицю, в якій зіставила умови пенсійного забезпечення звичайних працівників, суддів, прокурорів та представників окремих правоохоронних органів.
Читайте також: Перевірка пенсіонерів до 31 грудня: ПФУ пояснив порядок ідентифікації
Пенсійні вимоги для більшості українців
У загальній пенсійній системі діють єдині вимоги щодо віку та тривалості страхового стажу. Вони поширюються на представників найрізноманітніших професій, зокрема на сільськогосподарських працівників, залізничників, вчителів, будівельників та співробітників комунальних підприємств.
Як зазначає Галина Третьякова, багато хто з цих людей десятиліттями виконує фізичну працю, нерідко стикаючись із важкими умовами праці та шкідливим виробництвом. Однак для отримання пенсії їм все одно необхідно відповідати загальним законодавчим вимогам.
Зокрема, у 2026 році українці зможуть оформити пенсію у 60 років за умови наявності щонайменше 33 років страхового стажу. Станом на 1 жовтня середній розмір пенсійної виплати становив 7288 гривень.
При цьому фінансове становище значної частини пенсіонерів залишається складним: близько 4,4 млн осіб отримували щомісяця менше 5000 гривень.
Пенсійне забезпечення суддів і прокурорів
Зовсім інші показники спостерігаються серед представників деяких державних та правоохоронних професій. Згідно з даними, наведеними Галиною Третьяковою, середній вік виходу на пенсію або оформлення відповідних виплат у цих категоріях помітно нижчий.
Зокрема, середні показники становлять:
- судді — 55 років;
- прокурори, співробітники БЕБ та ГБР — 47 років;
- одержувачі пенсій за вислугу років — 49 років.
Різниця проявляється не лише у віці призначення виплат, а й у їхньому розмірі. Так, середнє довічне грошове утримання суддів станом на 1 січня 2026 року сягало 112 тис. гривень на місяць. У суддів Конституційного Суду цей показник становив 202 тис. гривень, а максимальні виплати могли сягати 300–400 тис. гривень щомісяця.
Середня пенсія прокурорів, згідно з таблицею, становить 24 тис. гривень.
Як змінився коефіцієнт заміщення пенсій
У порівнянні також розглядається коефіцієнт заміщення — показник, який демонструє, яку частку від колишнього заробітку становить пенсія людини після завершення трудової діяльності.
Для учасників загальної пенсійної системи цей коефіцієнт продовжує зменшуватися. Якщо у 2019 році він становив 29,4%, то в першому півріччі 2026 року знизився до 22,2%.
Водночас для деяких категорій отримувачів спеціальних пенсій та виплат за вислугу років цей показник перебуває в межах 50–80 % заробітної плати.
Таким чином, опубліковане порівняння демонструє істотну різницю між загальною та спеціальними пенсійними системами. Більшості українців необхідно накопичити значний страховий стаж і дочекатися встановленого віку, щоб отримувати порівняно невелику пенсію.
Для окремих професійних категорій передбачено більш ранній вихід на пенсію або відставку та істотно вищі виплати, що підкреслює нерівномірність умов пенсійного забезпечення в країні.
Dengi.ua раніше повідомляли про те, чи можуть українські пенсіонери отримати пенсію заднім числом.
Dengi.ua також писали про те, які трудові права мають працюючі пенсіонери в Україні.