Податкова реформа 2020 року знову не відбулася. Точніше, в тому вигляді, в якому чекали її ми. Тим часом парламент продовжує жваво кроїти податкове законодавство. Верховна Рада на позачерговому засіданні 25 серпня ухвалила законопроєкт № 3963 про збільшення мінімальної зарплати з 4723 грн. до 5000 грн. з 1 вересня. Взагалі, таке вперше, щоб парламент серед року підвищував мінімальну зарплату. Але ж криза, потрібно наповнювати бюджет. Тож підприємцям доведеться затягнути паски.
Разом із МЗП
Насамперед до мінімалки прив'язані платежі з ЄСВ, які підприємці платять як за себе, так і за найманих працівників. Нагадаємо, що ставка ЄСВ - 22%. Тож якщо до вересня мінімальний щомісячний платіж з єдиного соцвнеску становив 1039 грн., то з осені він підріс до 1100 грн. А за кожного співробітника, який перебуває на мінімальному окладі, роботодавець повинен буде викласти 2075 грн. на місяць. З них 900 грн. - ПДФО, 75 грн. - військовий збір і 1100 грн. - ЄСВ. Тож утримувати персонал стало ще дорожче.
Щоправда, є невелика втіха. Юлія Тимошенко і три депутати з її фракції зареєстрували законопроєкт № 3998, норми якого дають підприємцям право платити до кінця карантину ЄСВ, виходячи з розміру мінімалки на 1 січня 2020 року. Тобто сплачувати ті самі 1039 грн. Поки що Рада цей законопроєкт не розглядала. На жаль, і шансів на його схвалення небагато.
Впливає МЗП і на єдиний податок для підприємців, які перебувають на другій групі. Його розмір теж прив'язаний до мінімальної зарплати - до 20% МЗП. Раніше спрощенці другої групи платили максимум 945 грн. на місяць, тепер же - до 1000 грн.
Повний онлайн
У листопаді 2020 року набудуть чинності норми закону № 786-IX, які стосуються електронного кабінету платника податків. Зміни, здебільшого, косметичні, але завдяки їм із кабінетом стане працювати зручніше.
Зокрема, копії податкових повідомлень-рішень та інші документи, які надсилає податкова, відображатимуться в електронному кабінеті. Реєстрація всіх документів, які отримані від платника податків, стане автоматичною.
Контролюючий орган відтепер вестиме спілкування з платником тільки онлайн, якщо він подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет. Це значно полегшить з'ясування стосунків із фіскалами щодо спірних питань. При цьому скасовано вимогу про подання заяви на приєднання до договору про визнання електронних документів. Також передбачено, що в електронному кабінеті мають міститися дані про суму і дату узгодження грошового зобов'язання, яке визначила податкова.
Платникам податків стане простіше доводити відсутність своєї вини через технічні збої в роботі електронного кабінету. Раніше факт "глюків" мав підтвердити представник податкової (технічний адміністратор). Тепер таке підтвердження не буде потрібне.
"Штрафні санкції не застосовуються, якщо податкове правопорушення сталося внаслідок технічного збою в роботі електронного кабінету, і про факт такого збою ДПС повідомила на своєму офіційному сайті", - каже Ірина Смітюх, адвокат адвокатського об'єднання "Лещенко, Дорошенко і партнери".
Ще одне важливе нововведення закону № 786-IX - скасування з 1 січня 2021 року обов'язкових Книг обліку доходів для підприємців. Що особливо приємно, від книги обліку зможуть відмовитися загальносистемники, СПД усіх груп єдиного податку, зокрема й ті, що сплачують ПДВ (ідеться про третю групу).
Водночас, сам облік залишається. Але його можна вести в довільній формі або в електронному вигляді. І зводити виручку потрібно не щодня, а раз на місяць, що радує. Підприємці на загальній системі додатково повинні будуть мати документи, які підтверджують походження товарів.
Офшори закриваються
Найглобальніші зміни в оподаткуванні відбудуться із січня 2021 року. Саме тоді набувають чинності багато норм закону № 786-IX. Фактично, це і є та сама податкова реформа. Але тільки в спотвореному вигляді.
Одне з головних нововведень - інтеграція в українське законодавство кроків плану BEPS (план із протидії розмиванню оподатковуваної бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування).
По-перше, це - оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК). Власники таких компаній, які є резидентами України, платитимуть податки з їхнього прибутку (якщо КІК належить юрособі) або ж ПДФО з доходу (якщо контролер КІК - фізособа).
З 2021 року фізособи разом із декларацією про майновий стан і доходи та юрособи з декларацією з податку на прибуток повинні будуть подавати звіт про КІК. До цього звіту потрібно буде додати завірену фінансову звітність КІК, яка складена за правилами бухобліку тієї юрисдикції, де КІК є податковим резидентом.
За неподання звіту загрожує штраф близько 210 тис. грн., за приховування інформації про КІК штраф може досягати 2,1 млн грн. Добре, що штрафи у 2021-2022 роки не застосовуються. Це - перехідний період для того, щоб бізнес міг адаптуватися до нових вимог. Крім того, 9 вересня в парламенті було зареєстровано законопроєкт № 4065, одна з норм якого передбачає відтермінування запуску оподаткування КІК до 2022 року. З огляду на те, що автор законопроєкту голова профільного комітету Данило Гетманцев, імовірність його підтримки в сесійній залі є.
По-друге, з 2021 року до переліку платників податків потраплять нерезиденти, у яких місце ефективного управління розташоване на території України. Йдеться про оподаткування постійних представництв, через які іноземець веде господарську діяльність у нашій країні. Нерезидент буде зобов'язаний поставити представництво в Україні на податковий облік. Якщо він цього не зробить, йому загрожує штраф у розмірі 100 тис. грн.
Покарають за умисел
У податковому законодавстві з'явилося нове формулювання: умисне невиконання (неналежне виконання) вимог податкового законодавства. "Якщо посадова особа контролюючого органу побачить умисел у діях платника податків під час порушення податкового законодавства, на останнього очікує сюрприз у вигляді значного збільшення суми штрафів", - пояснює В'ячеслав Черкашин, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації (ISET).
Крім цього, у фіскалів з'явиться більше підстав для проведення позапланових перевірок. Суть у такому: контролюючий орган може призначити і провести позапланову перевірку відразу ж після документальної планової перевірки. Наприклад, якщо у ДПС буде інформація про порушення податкового, валютного та іншого законодавства. Утім, позапланова перевірка можлива лише з тих питань, з яких до цього було проведено планову.
Водночас із Податкового кодексу зникла стаття, яка давала податківцям право проводити позапланові перевірки на підставі рішення суду (слідчого судді).
Змінюються строки позовної давності за податковими зобов'язаннями. "Раніше загальний строк давності становив 1095 днів (три роки), але з 1 січня 2021 року строк зобов'язань за окремими видами податків становитиме 2555 днів (7 років)", - розповідає Ірина Смітюх.
Із приємних новин - запровадження норм щодо відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів та/або їхніх посадових осіб. Хоча як саме визначатимуть завдану податківцями шкоду, не зовсім зрозуміло, адже визначення вини в податковому законодавстві немає.
Ну і, звісно ж, 2021 року відбудеться повний перехід підприємців на єдиному податку на касові апарати (РРО). Виняток становлять лише СПД першої групи, а також підприємці, які отримують оплату за товари і послуги безпосередньо на поточний рахунок.
Перший етап - підвищення штрафів за порушення у сфері РРО (торгівля без касового апарата, невидача фіскального чека тощо). З 1 січня 2021 року податківці штрафуватимуть на 100% суми проданих товарів за перше порушення і на 150% - за кожне наступне порушення (до кінця 2020 року штраф 10% і 50% відповідно). Ну а з 1 квітня підприємці будуть зобов'язані використовувати РРО. Хіба тільки якщо парламент ухвалить законопроєкт № 3853-1, який передбачає скасування норм щодо фіскалізації. Але далі профільного комітету цей документ не пішов.
"Також з 1 січня 2021 року планується запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", - нагадує Владислава Бондарчук, юристка юридичної компанії Stron.
Чим загрожують?
На початок осені в парламенті було зареєстровано не так багато законопроєктів на податкову тематику. Але не варто забувати, що у депутатів є стара добра традиція ухвалювати поправки до ПКУ прямо під завісу календарного року.
Одна з ключових ініціатив - проведення податкової амністії для фізосіб. Її механізм голова профільного комітету Данило Гетманцев озвучував ще восени 2019 року. Платники податків зможуть без штрафів і кримінального переслідування задекларувати будь-які доходи й активи (крім нажитих нечесним шляхом), після чого заплатити з них ПДФО. Одноразово. Ставки обговорюються, але їхній розмір становитиме від 0 до 18%, залежно від виду доходів/активів.
Гетманцев запевняє, що амністією все й обмежиться, ні непрямих методів контролю доходів (за витратами), ні загального декларування поки що не буде. Але ми-то добре розуміємо, що до цього все йде. Законопроєкт про податкову амністію вноситиме до парламенту президент Зеленський.
У липні в Раді з'явився законопроєкт № 3848, який спрямований на зниження (часткове) податкового навантаження на бізнес, зокрема промисловість. Його основні ініціативи - знизити до 7% у 2021-2022 роках ставку ПДВ для операцій із постачання на митну територію України машин, обладнання та комплектувальних; дати можливість сімейним фермерським господарствам залучати найманих працівників до сезонних робіт; звільнити бізнес на період карантину і на три місяці після від сплати земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності.
Законопроєкт № 3979 і № 3933-1 передбачають впровадження окремого податкового режиму для IT-індустрії. Високотехнологічні компанії, у яких є наймані співробітники, зможуть замість сплати 18% ПДФО і 22% ЄСВ платити 5% ПДФО і 5% ЄСВ (водночас мінімальна сума соцвнеску має бути не меншою, ніж двократний розмір ЄСВ, тобто понад 2200 грн.). Для того щоб перейти на такий режим, 70% доходу IT-компанія повинна отримувати за рахунок експорту, 70% витрат компанії - це оплата праці, а розмір окладів її співробітників не може бути меншим за 1200 євро на людину. Крім того, компанія повинна значитися в спеціальному реєстрі професій і видів ІТ-діяльності.
Як і раніше, у планах створення спеціального органу фінансових розслідувань і ліквідація податкової поліції з виведенням фінансово-економічних правопорушень з-під юрисдикції СБУ і Нацполіції. Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про Бюро фінансових розслідувань у жовтні 2019 року. Але під час підготовки до другого читання податковий комітет у січні 2020 року відхилив законопроєкт і більше до нього не повертався.
На заміну йому в парламенті в липні 2020 року з'явився законопроєкт № 3087-д про Бюро економічної безпеки, який Рада ухвалила в першому читанні в перших числах вересня. Бюро займатиметься розслідуванням злочинів в економічній сфері, воно забере на себе частину повноважень СБУ, і, найімовірніше, підпорядковуватиметься Кабміну. Чисельність співробітників бюро становитиме 4 тис. осіб.
Нагадаємо, що пункт про створення спецоргану по боротьбі з фінансовими злочинами є в угоді між Україною та ЄС, яка підписана в рамках кредитної програми на 1,2 млрд. євро.
Думки експертів та учасників процесу
Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики
Законопроєкт №3930 - це другий документ із пакета проєктів підтримки промисловості, який передбачає ввезення комплектуючих для виробництва за пільговою ставкою. Раніше ми запропонували пільгову ставку ПДВ на рівні 7% при ввезенні та постачанні основних засобів (законопроєкт № 3848). Таким чином, комплексне ухвалення зазначених пропозицій зможе простимулювати реальний сектор економіки переоснащувати засоби виробництва для формування високої доданої вартості продукції.
Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна
Щоб створити в Україні систему цивілізованого оподаткування, потрібно перезавантажити податкову на суто європейських засадах, а законодавство, навпаки, адаптувати до місцевих умов. На практиці це означає кілька кроків: жорстке адміністрування ПДВ та акцизів; модернізація податку на землю/нерухоме майно; перегляд бюджетних видатків із поступовим скороченням перерозподілу ВВП через публічні фінанси до рівня не більше 33%; заміна податку на прибуток податком на виведений капітал; повне скасування економічно абсурдного податку на працю; скорочення ПДФО до "десятини".
Олександра Томашевська, генеральний директор ТОВ Е. С. Консалтинг
Обіцяна податкова амністія - це ознака того, що замість доходів компаній увага фіскалів переміщується до доходів громадян. Усе відбуватиметься швидко: обмеження у знятті коштів або внесенні готівки на рахунки громадян/компаній, фінансовий моніторинг, законодавство про КІК, автоматичний обмін інформацією, валютний і митний нагляд, фіскалізація. Озирнутися не встигнемо, як станемо пристойною європейською країною. За термінами прогнозую всі ці процеси в найближчі три роки. Тож декларувати доходи рекомендую починати вже зараз.
Ігор Петриченко, приватний підприємець
Якщо ми хочемо економічного зростання і зростання мікробізнесу, то в умовах доступу останнього до спрощенки потрібна істотна фіскальна стимуляція решти бізнесу. І великий бізнес - не виняток. Але наратив про "клятих олігархів" створює громадська думка. У ній світ ділиться на нещасних ФОПів, яких потрібно підтримувати, і олігархів, яких потрібно доїти. Картина набагато різноманітніша. Між СПД і олігархами величезна кількість малого, середнього та великого бізнесу, який є локомотивом української економіки, і цей локомотив непомірно навантажений загальною системою оподаткування. Ба більше, великий бізнес олігархів також є його частиною. Мікробізнес - це "причіпний вагон", який їде слідом. Завдання держави його просто залишити в спокої і не вставляти палиці в колеса. Тому так всіма заїжджена деолігархізація лежить у площині побудови вільної конкуренції та усунення механізмів впливу на владу, а економічне зростання - у зниженні фіскального тиску загальної системи оподаткування.
Ніна Южаніна, народна депутатка, ексголова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики
Ми з колегами зареєстрували законопроєкт № 3853-1, спрямований на скасування тотальної фіскалізації та корупційного механізму кешбеку щодо ФОПів. Що ми пропонуємо? По-перше, встановити нові граничні обороти для першої-третьої груп платників єдиного податку. Вони будуть обчислюватися не в абсолютних величинах, а прив'язані до розміру мінімальної зарплати. Тобто річний оборот для першої групи буде 245 МЗП (1,23 млн. грн.), для другої - 1230 МЗП (6,15 млн. грн.), для третьої - 1720 МЗП (8,6 млн. грн.). По-друге, аналогічно пропонуємо встановити поріг, з якого застосування РРО буде обов'язковим. Він дорівнює 820 МЗП, або 4,1 млн. грн. (наразі такий поріг - 1 млн. грн.). По-третє, повністю прибираємо кешбек. Цей корупційний механізм може стати додатковою підставою для проведення контролюючим органом фактичних перевірок, які будуть використовуватися для тиску на бізнес. Усі ці зміни мають набути чинності 1 січня 2021 року, щоб жоден підприємець не постраждав від законів № 128-IX та № 129-IX.