Під час нещодавнього візиту до Києва директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіни Георгієвої представники влади та народні депутати намагалися переконати главу Фонду піти на поступки щодо низки умов співпраці. У центрі обговорень опинилися, насамперед, вимоги, пов'язані зі зміною податкової політики. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на публікацію "Економічної правди".
Зазначається, що йдеться про кілька ініціатив, серед яких скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних відправлень вартістю до 150 євро, запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (так званий "податок на OLX"), а також закріплення ставки військового збору на рівні 5% на постійній основі. Зараз передбачається, що після скасування воєнного стану ставка збору знизиться до 1,5%. Крім того, обговорюється заборона для ФОП - платників єдиного податку брати участь у державних закупівлях, підготовка законопроєкту щодо запровадження ПДВ для ФОПів і впровадження критеріїв трудових відносин для боротьби з практикою підміни найманої праці співпрацею з ФОПами.
Читайте також: Гранти на світло: бізнес отримає кошти на генератори та зарядні станції
Повідомляється, що через труднощі з пошуком 226 голосів у парламенті більшість непопулярних податкових ініціатив вирішили об'єднати в один документ. Співрозмовники видання у Верховній Раді вже назвали його "одним великим податковим законом" - за аналогією з "Одним великим прекрасним законом", ухвалення якого Конгресом США у 2025 році домагався Дональд Трамп.
"В українську версію One big beautiful bill увійде податок на цифрові платформи, скасування пільги на безподаткове ввезення міжнародних посилок і закріплення ставки військового збору на рівні 5%. Усі ці норми планують включити в законопроєкт про оподаткування цифрових платформ між його першим і другим читаннями", - пише ЕП.
Також наголошується, найбільш резонансною вимогою МВФ залишається введення ПДВ для ФОПів. На відміну від інших ініціатив, для виконання цієї умови достатньо лише зареєструвати відповідний законопроєкт у Раді, а не ухвалювати його одразу. Тому цю норму не було включено до "великого податкового закону". Паралельно Кабінет Міністрів ухвалив постанову про разові виплати ФОП у розмірі 7,5-15 тис. грн у зв'язку з проблемами в енергопостачанні.
Крім того, проти введення ПДВ для ФОП виступають не тільки окремі чиновники, які затягують подання законопроєкту, а й представники бізнесу та аналітичних центрів. Не виключено, що підсумкова версія документа виявиться менш жорсткою, ніж передбачається зараз.
Як повідомили журналістам два джерела, які брали участь у переговорах з МВФ, Фонд наполягає на принциповому введенні ПДВ для ФОПів, однак допускає можливість компромісів. Зокрема, може бути переглянутий поріг доходу, після якого ФОП будуть зобов'язані платити ПДВ, - з 1 млн до 2 млн грн. Також обговорюється перенесення дати набуття нормою чинності: зараз пропонується 1 січня 2027 року, тоді як українська сторона пропонує прив'язати зміни до закінчення повномасштабної війни.
Також розглядають варіант заборони для податкових органів блокувати ПДВ-накладні ФОП, що має спростити адміністрування податку і знизити ризики судових спорів і втрати доходів для малого бізнесу.
Як пише видання, поки залишається незрозумілим, чи погодяться міжнародні партнери на всі запропоновані пом'якшення. Водночас часу на ухвалення рішень залишається дедалі менше: без програми МВФ і пов'язаного з нею фінансування Європейського союзу Україна може зіткнутися з нестачею коштів уже у квітні.
Dengi.ua раніше повідомляли, що бюджет України отримав 14,4 млрд грн від цифрових гігантів, які заплатили так званий "податок на Google".
Водночас Dengi.ua писали, що держбюджет України щороку втрачає сотні мільярдів гривень через "сірі схеми".