Скорочення зарплат, звільнення співробітників. Усе, як завжди, під час кризи, нічого нового. Але таке відбувається далеко не у всіх сферах бізнесу. Якщо в готелів, ресторанів, турагентств дійсно все погано, то роздрібна торгівля, АПК і телеком продовжують полювати за лінійним персоналом. І навіть незважаючи на велику кількість безробітних, знайти гідного співробітника в штат не так-то просто.

Головний підсумок епідемії - зростання безробіття. Держслужба статистики традиційно запізнюється, і на момент виходу номера дані про безробіття Держстат опублікував лише за перший квартал 2020 року. Частка незайнятого населення на 1 квітня становила 8,6%.

Але якщо вірити інформації, яку оприлюднила Торгово-промислова палата, кількість безробітних в Україні за час карантину зросла на 1-1,3 млн осіб і досягла 2,5-2,8 млн осіб. Тобто цілком можливо, що реальний рівень безробіття вже перевищує 14%.

За даними Держслужби зайнятості, на початок травня кількість офіційно безробітних у сфері HoReCa (готелі та ресторани) зросла на 177%, кількість непрацевлаштованих серед адміністративного та іншого допоміжного персоналу - на 77%, кількість безробітних у будівництві збільшилася на 65%.

Здавалося б, у компаній, які повертаються до життя після зняття обмежень, тепер величезний вибір претендентів, та ще й задешево. Адже люди перебувають у пошуку роботи і будуть згодні зменшити запити.

Але це тільки в теорії. На практиці найняти за копійки можна хіба тільки некваліфікований персонал. Скажімо, будівельника або вантажника. І то, далеко не кожен погодиться гарувати й отримувати "мінімалку" (нагадаємо, її розмір у 2020 році - 4723 грн.). А ось кваліфіковані співробітники знають собі ціну, і їхні зарплатні очікування часом перевершують цифру, яка вказана в резюме.

Крім того, в Україну, за різними даними, повернулося 500-600 тис. трудових мігрантів. І ці люди, незважаючи на відсутність роботи, теж не хочуть влаштовуватися в українські компанії на мізерні, порівняно з європейськими, зарплати.

"Ті, хто повернувся із заробітків за кордоном, не стали активними учасниками ринку праці в країні. До того ж, вони розглядають ситуацію, що склалася, як тимчасову. Щодо персоналу, який залишився без роботи в період карантину, - це співробітники певних галузей, яким важко швидко перебудуватися і добре себе реалізувати в інших сферах", - пояснює Оксана Нестерова, директорка департаменту управління персоналом "НП Логістик".

Ну і потрібно не забувати, що вже кілька тижнів триває активний відтік за кордон тих, хто повернувся в Україну на початку карантину.

Тож, з одного боку, кількість безробітних зростає, а з іншого, знайти гідного фахівця, як і раніше, дуже непросто.

Звільняють акуратно

За даними опитування, яке проводив експертно-аналітичний центр кадрового порталу grс.ua, до скорочення персоналу поки вдавалися небагато компаній. Опитані роботодавці звільнили 6-7% співробітників. "Серед них: HR-менеджери, маркетологи, IT-фахівці, адміністративний персонал, працівники сфери HoReCa, фахівці з продажу", - розповідає Юлія Дрожжина, керівник експертно-аналітичного центру grс.ua.

Але це може бути далеко не остання хвиля звільнень. Понад 20% опитаних роботодавців не заперечують, що можуть у найближчі один-два місяці розлучитися з частиною співробітників.

Якщо ж вірити результатам опитування, яке ще в травні проводив портал Work.ua, під скорочення потрапили співробітники в 19% з усіх опитаних компаній. При цьому 5,5% роботодавців звільнили більше половини персоналу, а 3% компаній - половину співробітників.

А ось із рівнем оплати праці ситуація не така райдужна. За даними grc.ua, 50% опитаних компаній у карантин урізали оклади працівників, і найближчими місяцями понад 35% роботодавців мають намір скоротити розмір зарплат.

Згідно з інформацією, яку надав "Деньгам" аналітичний відділ Work.ua, 66% опитаних найманих працівників сказали, що вони вже отримують урізану зарплату. Водночас 6% повідомили, що в червні їхній дохід повернувся на докарантинний рівень, а 5% респондентів зізналися, що стали отримувати більше. І тільки 25% опитаних заявили, що розмір їхньої зарплати з березня залишився незмінним.

"Що стосується кваліфікованого персоналу, то після запровадження режиму віддаленої роботи рівень оплати праці суттєво не змінився. Можна сказати, що "постраждали" від карантину ті працівники, які вимушено пішли у відпустку", - каже Олег Горецький, керуючий партнер юридичної фірми "Горецький і Партнери".

Відпустка з відкритою датою

Згідно з даними Work.ua, у травні-червні 2020 року кількість вакансій для лінійного персоналу та представників масових професій порівняно з аналогічним періодом 2019 року скоротилася в усіх сферах без винятку. Кількість вільних робочих місць зменшилася на 34-75%, залежно від посади. Наприклад, для водіїв кількість відкритих вакансій скоротилася на 56%, для касирів і хостес - на 65%, для менеджерів з продажу - на 41%, для охоронців - на 51%.

За інформацією grc.ua, серед галузей, які найбільше скоротили кількість робочих місць, - готелі, ресторани, туристичні оператори, непродуктовий ритейл (продавці будматеріалів, одягу та взуття, текстилю, побутової хімії, косметики). Згорнули вакансії компанії, які надають послуги населенню: салони краси, ательє з пошиття та ремонту одягу і взуття, центри розваг. І це не дивно, адже весь бізнес у цих сферах просто "ліг", і досі не оговтався від наслідків карантину.

"У сфері гостинності навесні традиційно відбувається активний пошук персоналу, що передує сезону відпусток і збільшенню попиту на послуги цієї сфери. Але в березні 2020 року кількість вакансій зменшилася більш ніж на 50% порівняно з лютим і ще майже на 40% - у квітні порівняно з березнем. А ті пропозиції про роботу, які розміщувалися, були, скоріше, на перспективу", - пояснює Юлія Дрожжина.

Утім, компанії зізнаються, що шукати кваліфікованих фахівців усе-таки стало легше. Бо є вибір. З працівниками без кваліфікації теж простіше. Багато людей позбулися стабільного місця роботи щонайменше до осені. Їх або звільнили, або просто бізнес роботодавця збанкрутував. А до того ж сезонні проєкти, пов'язані з туризмом, ресторанним і готельним бізнесом, з будівництвом, припинені. У підсумку компанії намагаються закривати за рахунок таких претендентів низькооплачувані посади.

Урядова програма допомоги з часткового безробіття не особливо допомогла в збереженні робочих місць - людей відправляли "за свій рахунок". Мінекономіки відрапортувало про 216 тисяч випадків виплат у рамках програми. Усього лише.

Все одно шукають

Але є галузі, які наймали персонал у березні-травні і продовжують поповнювати штат співробітників досі. Це - роздрібна торгівля, виробники товарів повсякденного попиту (FMCG), АПК, фармацевтичні компанії, IT-компанії та телеком.

Ритейл набирає продавців, допоміжний та адміністративний персонал. В АПК потрібні менеджери з продажу, технологи, агрономи, механізатори. Фармкомпанії готові наймати будь-яких співробітників, які задіяні у виробництві медикаментів і в їхній подальшій дистрибуції. Логістичні та транспортні компанії активно шукають менеджерів з продажу, комплектувальників, комірників та інший складський персонал.

Поступово роботодавці відновлюють пошук співробітників, які відповідають за розкрутку і просування продуктів. Це - маркетологи, менеджери з реклами, зокрема фахівці з інтернет-реклами. Річ у тім, що частина компаній скоротила витрати на маркетинг у березні-травні. Але оскільки продажі все одно потрібно рухати вперед, бізнес розуміє, що без реклами і співробітників, які цією рекламою займатимуться, ніяк.

Очікувано збільшився попит на персонал, задіяний у дистанційному обслуговуванні клієнтів. "Зріс запит на фахівців служб доставки. Шукають кур'єрів, пакувальників, операторів контакт-центрів, водіїв", - розповідає Світлана Дорошенко, директор департаменту управління персоналом "Нова пошта Глобал".

Також у ціні співробітники, які забезпечують поточну операційну діяльність бізнесу. Бухгалтери, економісти, менеджери з персоналу, юристи, системні адміністратори.

А ось затребуваність лінійного адміністративного персоналу - секретарів, офіс-менеджерів, помічників керівників, навпаки, падає. Тому що такі співробітники хоч і коштують порівняно недорого, роботодавці вважають за краще заощадити і перекласти їхні обов'язки на когось із підлеглих.

Надбавки не буде

А що з розміром окладів? Офіційна статистика свідчить про те, що заробітна плата штатних працівників у квітні 2020 року порівняно з березнем впала майже на 9%, а порівняно з квітнем 2019 року зросла лише на 1,6%.

До слова, лідер зі зниження зарплат - Київ. Це можна пояснити тим, що в столиці велика концентрація різнопрофільного бізнесу, розташовані штаб-квартири великих корпорацій. Саме тому Київ - цілком об'єктивний індикатор того, що відбувається із зарплатами в усіх сферах.

"Більшість компаній урізали фонди заробітної плати, щоб бізнес зміг вижити: хтось скорочував на 25%, хтось прибирав бонуси, а були компанії, яким довелося відправити людей у відпустку власним коштом або звільнити", - розповідає Оксана Нестерова. Роботодавці, які ще якось трималися, скоротили оклади на 10-15%. І лише одиниці зберегли колишній рівень зарплат. Це переважно бізнес, який від епідемії не тільки не втратив, а виграв. Компанії харчової промисловості, роздрібна торгівля, телеком та IT.

І ці ж компанії, найімовірніше, підвищуватимуть зарплати лінійному персоналу в другій половині 2020 року. Щоправда, несуттєво, на 5-10%. Тобто це буде індексація в межах рівня інфляції, не більше того. Та й немає особливого сенсу гнати зарплати вгору: пропозиція на ринку праці явно перевищує попит. А отже, перекуповувати персонал за рахунок високих окладів роботодавцям просто не потрібно.

"Наприклад, на будівельному ринку цього року дефіциту робочої сили не буде. Отже, не буде умов, за яких забудовники стануть залучати додаткових робітників, стимулюючи їх високими зарплатами", - наводить приклад Олександр Ізаров.

На надбавку можуть розраховувати бухгалтери, менеджери з продажу та з обслуговування клієнтів, логісти, кур'єри та співробітники центрів клієнтської підтримки, системні адміністратори, на яких тримається робота мережевого устаткування і корпоративного софту.

А взагалі, роботодавці триматимуться за ключових співробітників. І навіть ті компанії, які вирішать скорочувати заробітну плату, скоріше, зроблять це для адміністративного та допоміжного персоналу, аніж для працівників, що генерують основний дохід: менеджерів з продажу, маркетологів, торгових представників тощо.

Ріжуть під корінь

Не виключено, що заради збереження звичного розміру окладів деякі компанії вдаватимуться до урізання соціальних і мотиваційних пакетів. "Під ніж" може піти і покриття вартості проїзду, і оплата житла іногороднім співробітникам, і медичні страховки. Хоча роботодавці, які збережуть подібні бонуси, однозначно отримають більше лояльності з боку персоналу і зможуть уникнути витоку найцінніших кадрів.

Крім цього, поширеним форматом взаємин між наймачем і співробітниками стане віддалена зайнятість. За даними Work.ua, кількість вакансій, у яких компанії пропонують дистанційну роботу, до кінця червня порівняно з 1 квітня 2020 року зросла майже на 14%. Цілком звичним явищем буде плаваючий (вільний) графік і часткова зайнятість. Це, можна сказати, своєрідна компенсація співробітникам за скорочення окладів або відсутність зростання зарплат, на яке вони розраховували.

А ще бізнесу однозначно доведеться задуматися про умови роботи персоналу в офісах, магазинах, на виробництві. Це - і дотримання збільшеної дистанції між співробітниками і клієнтами, і дезінфекція приміщень, і купівля індивідуальних засобів захисту. Зрозуміло, все це - додаткові витрати. Але, як і у випадку з мотиваційними пакетами, турбота про працівників дасть змогу утримати найцінніших співробітників і стане додатковим плюсом під час набору нового персоналу, причому, на аналогічну, як і в конкурентів, зарплату.